Аграрний тиждень. Україна
» » РОСІЙСЬКИЙ РИНОК ТА НОВІ ГОРИЗОНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИКА
» » РОСІЙСЬКИЙ РИНОК ТА НОВІ ГОРИЗОНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИКА

    РОСІЙСЬКИЙ РИНОК ТА НОВІ ГОРИЗОНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИКА


    Вже кілька років поспіль не припиняються торгівельні війни з Росією. А останні події з Кримським півостровом та на південному сході України розвіяли останні сумніви - стабільного та ефективного ринку збуту наших товарів на території північного сусіда немає.

    Ще 3 роки тому експорт вітчизняних товарів до Російської Федерації складав 19,8 мільярдів доларів, то вже минулого року поставки ледь перевищили 15 мільярдів доларів. На даний момент товарообіг між країнами скоротився ще на чверть. Практично такі ж перспективи і з іншими країнами Митного союзу. Експорт товарів у Білорусь в першому кварталі поточного року скоротився майже на 30%, в ​​Казахстан - більш ніж у два рази. Основний удар прийняли на себе металургія, хімпром та машинобудування. Статистика показує: експорт труб за перші три місяці року знизився на 42%, добрив - удвічі, а поставки вагонів обвалилися в 6 разів. На думку експертів, дана проблема існувала давно, але політики її не помічали.

    «За нашими оцінками, скорочення товарообігу з Росією - не проблема 2014 року. Фактично в наших відносинах переломним став 2 квартал 2012 року. Статистика свідчить, що в 2012 році став скорочуватися і експорт, і імпорт. Ми віддалилися, за період незалежності у нас сформувалися трохи різні структури економіки, і таким чином наші традиційні відносини також змінюються», - вважає голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

    Проте, і торгівля України з ЄС теж поки що не розширюється. А навпаки - скорочується. Якщо знову ж таки звернутися до статистики, обсяг експорту вітчизняних товарів до Євросоюзу скоротився з майже 18 мільярдів доларів у 2011 році до 16,8 мільярдів у 2013-му. Та попри це, експерти виказують доволі оптимістичний погляд на питання вітчизняного експорту. Перш за все, переорієнтація національної економіки на ринки ЄС – це покращення якості товарів на внутрішньому ринку. Тому це вигідно українському споживачеві.

    «Інвестиції в якість, витрати, пов'язані з маркетингом, - перший компонент переорієнтації. Одна справа працювати на російському ринку, інше - з більш вимогливим європейським споживачем. Ясно, що додаткові інвестиції - додаткові робочі місця, підвищення ефективності виробництва з усіма наслідками» , - зазначає Ігор Бураковський.

    А модернізація виробництва і розвиток каналів збуту посилять конкурентоспроможність вітчизняних виробників не тільки в Європі, а й на всіх світових ринках, включаючи російський. В свою чергу, це дозволить Україні більш ефективно використовувати свої трудові та ресурсні потенціали. А ініціатива модернізації та налагодження бізнес-контактів, повинна йти від самих підприємців.

    «Ми були в регіонах, спілкувалися з виробниками, і досить дивно було чути, наприклад, у Харкові, від наших бджолярів, що вони не можуть продавати свій мед в ЄС. Зате, в Херсоні перша категорія експорту в ЄС саме мед, всі виробники меду експортують до ЄС. Тобто, навіть у різних регіонах - різна ситуація», - розповідає віце-президент Американської торговельної палати в Україні Тарас Качка.

    На думку експертів, підприємці часто не знають клієнтів, не мають виробничих зв'язків, можуть не фасувати товар так, як треба, або неправильно маркувати. Ці речі залежать саме від підприємця, а не від держави.

    Проте тут мова йде не лише про традиційно привабливе сільське господарство, яке, за оцінками Кабміну, може отримувати від вільної торгівлі з ЄС 340 мільйонів доларів на рік. Важлива роль відводиться промисловому і науковому співробітництву українців з європейськими компаніями. Проекти, створені за спільним випуском високотехнологічної продукції на українських заводах з використанням європейських і американських технологій, виглядають доволі перспективно, всупереч потоку заяв російських політиків про неможливість розвивати українське наукомістке виробництво поза союзу з РФ.

                                                                                                                                                     За матеріалами УНІАН.





    Схожі новини
  • "Глобино" просить Азарова допомогти просуванню продукції на російський ринок
  • Україна не виконує умов "сирного" договору - Росспоживнагляд
  • Відкриття молочного ринку РФ дозволить підвищити закупівельні ціни на молоко, - експерт
  • Молочний ринок страждає від відсутності достатніх обігових коштів
  • Через невчасність весняно-польових робіт Україна втрачає 1,6 млрд грн - експерт

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

РОСІЙСЬКИЙ РИНОК ТА НОВІ ГОРИЗОНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИКА


Вже кілька років поспіль не припиняються торгівельні війни з Росією. А останні події з Кримським півостровом та на південному сході України розвіяли останні сумніви - стабільного та ефективного ринку збуту наших товарів на території північного сусіда немає.

Ще 3 роки тому експорт вітчизняних товарів до Російської Федерації складав 19,8 мільярдів доларів, то вже минулого року поставки ледь перевищили 15 мільярдів доларів. На даний момент товарообіг між країнами скоротився ще на чверть. Практично такі ж перспективи і з іншими країнами Митного союзу. Експорт товарів у Білорусь в першому кварталі поточного року скоротився майже на 30%, в ​​Казахстан - більш ніж у два рази. Основний удар прийняли на себе металургія, хімпром та машинобудування. Статистика показує: експорт труб за перші три місяці року знизився на 42%, добрив - удвічі, а поставки вагонів обвалилися в 6 разів. На думку експертів, дана проблема існувала давно, але політики її не помічали.

«За нашими оцінками, скорочення товарообігу з Росією - не проблема 2014 року. Фактично в наших відносинах переломним став 2 квартал 2012 року. Статистика свідчить, що в 2012 році став скорочуватися і експорт, і імпорт. Ми віддалилися, за період незалежності у нас сформувалися трохи різні структури економіки, і таким чином наші традиційні відносини також змінюються», - вважає голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Проте, і торгівля України з ЄС теж поки що не розширюється. А навпаки - скорочується. Якщо знову ж таки звернутися до статистики, обсяг експорту вітчизняних товарів до Євросоюзу скоротився з майже 18 мільярдів доларів у 2011 році до 16,8 мільярдів у 2013-му. Та попри це, експерти виказують доволі оптимістичний погляд на питання вітчизняного експорту. Перш за все, переорієнтація національної економіки на ринки ЄС – це покращення якості товарів на внутрішньому ринку. Тому це вигідно українському споживачеві.

«Інвестиції в якість, витрати, пов'язані з маркетингом, - перший компонент переорієнтації. Одна справа працювати на російському ринку, інше - з більш вимогливим європейським споживачем. Ясно, що додаткові інвестиції - додаткові робочі місця, підвищення ефективності виробництва з усіма наслідками» , - зазначає Ігор Бураковський.

А модернізація виробництва і розвиток каналів збуту посилять конкурентоспроможність вітчизняних виробників не тільки в Європі, а й на всіх світових ринках, включаючи російський. В свою чергу, це дозволить Україні більш ефективно використовувати свої трудові та ресурсні потенціали. А ініціатива модернізації та налагодження бізнес-контактів, повинна йти від самих підприємців.

«Ми були в регіонах, спілкувалися з виробниками, і досить дивно було чути, наприклад, у Харкові, від наших бджолярів, що вони не можуть продавати свій мед в ЄС. Зате, в Херсоні перша категорія експорту в ЄС саме мед, всі виробники меду експортують до ЄС. Тобто, навіть у різних регіонах - різна ситуація», - розповідає віце-президент Американської торговельної палати в Україні Тарас Качка.

На думку експертів, підприємці часто не знають клієнтів, не мають виробничих зв'язків, можуть не фасувати товар так, як треба, або неправильно маркувати. Ці речі залежать саме від підприємця, а не від держави.

Проте тут мова йде не лише про традиційно привабливе сільське господарство, яке, за оцінками Кабміну, може отримувати від вільної торгівлі з ЄС 340 мільйонів доларів на рік. Важлива роль відводиться промисловому і науковому співробітництву українців з європейськими компаніями. Проекти, створені за спільним випуском високотехнологічної продукції на українських заводах з використанням європейських і американських технологій, виглядають доволі перспективно, всупереч потоку заяв російських політиків про неможливість розвивати українське наукомістке виробництво поза союзу з РФ.

                                                                                                                                                 За матеріалами УНІАН.





Схожі новини
  • "Глобино" просить Азарова допомогти просуванню продукції на російський ринок
  • Україна не виконує умов "сирного" договору - Росспоживнагляд
  • Відкриття молочного ринку РФ дозволить підвищити закупівельні ціни на молоко, - експерт
  • Молочний ринок страждає від відсутності достатніх обігових коштів
  • Через невчасність весняно-польових робіт Україна втрачає 1,6 млрд грн - експерт

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.