На городі вже дозрівають овочі, що випромінюють особливий, ні з чим не зрівняний аромат. Ефірні олії, що випаровуються під час спеки, - своєрідна ароматерапія для городників. Особливу увагу в цьому місяці необхідно приділити догляду за рослинами.
СИСТЕМАТИЧНО видаляйте бур’яни. Вони віднімають у ваших вихованців вологу і місце під сонцем. Під час спеки від нестачі вологи найбільше страждають вологолюбні культури - капустяні, гарбузові. Поливайте їх по борознах, зроблених посередині міжрядь або в лунки. При дуже спекотній та сухій погоді борозни й лунки наповнюйте водою по кілька разів, у міру її усмоктування в ґрунт. Після поливу обов’язково рихліть або мульчуйте ґрунт.
Влітку рихлити ґрунт у міжряддях потрібно акуратно, щоб не пошкодити корені рослин. При розпушуванні підсапуйте селеру, кореневу петрушку, фенхель, скорцонеру, вівсяний корінь, капусту, цибулю-порей.
Під час спеки страждають від нестачі вологи й коренеплідні культури (буряк, морква, петрушка, селера, вівсяний корінь, скорцонера). Без поливу вони формують дрібні та в’ялі коренеплоди. Їх теж потрібно рясно поливати.
Систематично поливайте й підживлюйте рослини огірка, причому тільки зігрітою на сонці водою. Оскільки плоди огірка ростуть в основному вночі, то поливати їх потрібно напередодні збору врожаю, у вечірні години, коли спаде спека. У жодному разі не «обливайте» рослини холодним душем, для них це стрес. Воду наливайте в лунку, намагаючись не намочити листя. Після поливу рослини підживіть розчином коров’яку (1:4). Після поливу, підживлень або дощу, рихлити ґрунт у міжряддях огірка не потрібно. Коренева система рослин розташовується в поверхневому шарі ґрунту, і її можна легко пошкодити. Краще замульчуйте її перегноєм, соломою, скошеною травою. Мульча перешкоджає випару вологи й проростанню бур’янів.
Огірок часто вражається несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом). Це грибкове захворювання поширюється конідіями (спорами), які інтенсивно проростають при температурі повітря 15-22°С і наявності крапельної вологи на листі. Поширення хвороби посилюється при високій вологості повітря (після дощу, поливу, при наявності рос і туманів). Особливо страждають рослини, що вирощуються на погано провітрюваних і затінених ділянках, куди не проникають прямі сонячні промені. З появою перших ознак захворювання обробіть рослини 0,4%-вою суспензією хлорокису міді (40 г на 10 л води) або 1%-вою бордоською рідиною. Витрата робочого розчину - 1 л на 10 кв.м. Плоди огірка збирайте щодня або через день, зрізуючи їх ножем, а не відриваючи руками. Перед початком збору зробіть доріжки, по яких можна ходити під час збирання.
Кабачок у спекотний час теж має потребу в поливі. Після поливу рослини підживлюють розчином коров’яку (1:4) або городньою мінеральною сумішшю (40 г на 10 л води). Добрива вносять у лунки, під корінь, намагаючись не намочити листя.
Особливого догляду вимагають томати. Продовжуйте пасинкувати рослини високорослих сортів, видаляючи у кожній з них не більше 1-2 пасинків за один прийом. Вчасно підв’язуйте рослини й кисті до опор або шпалер, щоб поліпшити доступ повітря й сонця до плодів, що зріють. Як тільки дозріють плоди на першій кисті, видаліть все листя, розташоване нижче неї, а також пожовкле й засохле листя, особливо те, що торкається землі. Воно може стати джерелом зараження рослин фітофторозом. Коли почнуть розпускатися квітки на другій кисті, підживіть рослини органічними й мінеральними добривами (0,5-літрова банка курячого посліду, що перебродив, 2 ст. ложки суперфосфату й 1 ст. ложка сульфату калію або хлористого калію - на 10 л води). При надмірному рості листя з підживлень виключіть азотні добрива.
Починають дозрівати плоди солодкого перцю й ранніх сортів баклажана. Почервонілі (пожовтілі) плоди перцю не поспішайте зрізати. Вони стануть соковитішими і смачнішими, якщо повисять ще з тиждень на рослинах. А ось баклажани треба збирати відразу, це стимулює утворення нових плодів.
Вчасно збирайте зелене перо у багаторічних видів цибулі (батун, слизун, шніт, запашна), видаліть сухе листя та квітконіжки щоб живильні речовини не витрачалися на цвітіння й утворення насіння.
На площах, що звільнилися після збирання ранніх культур, посійте скоростиглі зелені овочі, медоноси, що мають короткий період вегетації (фацелія, рапс, суріпиця, гірчиця), або сидерати (жито, горох, віка, люпин, чина). До вересня-жовтня вони сформують добре розвинену надземну масу. Її потрібно скосити, подрібнити і закопати в ґрунт. Сидерати збагачують ґрунт живильними речовинами, сприяють оздоровленню й підвищенню його родючості.