. У березні зацвітає перша плодова рослина – кизил. Мабуть, кожному знайомий чудовий кисло-солодкий смак варення з цієї соковитої ягоди. Та про умови вирощування кизилу й цілющі його властивості відомо далеко не всім. Спробуймо познайомитися ближче з цією справді дивовижною рослиною.
Існує давня кримська легенда, пов'язана з кизилом. І оповідає вона таке. Коли Бог створив увесь світ і ліг відпочивати, піднявся великий шум: усі кинулися ділити – кому яка рослина належить. Сперечалися за яблуні, вишні, груші, і лише чаклун вибрав кизил. На цю рослину охочих більше не знайшлося. Чаклун забрав її собі й тихенько радів, міркуючи: «Кизил розквітає раніше за інші рослини, а отже й плоди дасть ранні. А перша ягода – найцінніша, бо за неї можна вторгувати найбільше». Аж ось прийшла весна. Потім настало літо. Ягода тим часом все зелена й зелена. Чаклун довго ходив під деревом, очікуючи, поки дозріють плоди. Коли ж терпець увірвався, спересердя плюнув на ягоди, і вони… почорніли. Тоді він гукнув сусідам, щоб забирали кизил собі. Пізньої осені люди почали ходити і обривати чорні, але смачні ягоди. Вони посміювалися над чаклуном, який, намагаючись обхитрувати інших, поплатився сам. А той від люті аж кипів. Наступного літа він вирішив помститися насмішникам, попаливши рослину надмірним сонцем. Але від спеки кизил лише подвоїв урожай та став ще смачнішим, набув яскраво-червоного кольору і приємного аромату.
У перекладі з татарської кизил означає «червоний». Цю назву рослина отримала завдяки багатим на каротин ягодам. Кизил (або дерен) справжній – одне з найцінніших плодових рослин родини кизилових. У наших краях культура відома дуже давно, ще за часів Київської Русі.
Його майже не вирощують на окремих плантаціях, але кожен завбачливий господар намагається мати вдома кілька кущиків цієї чудової ягоди. З культурного кизилу можна зібрати за сезон у середньому від 20 до 80 кг ягід з одного куща. А з рослини, якій 50-60 років – і до 150 кг плодів.
Плоди кизилу – красиві соковиті кістянки зі специфічним терпким смаком і приємним ароматом. Желеподібне варення з нього полюбляють і діти, і дорослі. Та окрім чудового смаку рослина має неабиякі цілющі якості.
Високі харчові та лікувальні властивості кизилу обумовлені наявністю у плодах пектинових речовин, глюкози і фруктози, вітамінів, мінеральних солей – заліза, калію, кальцію, фосфору, магнію, які дуже корисні людям із захворюваннями серцево-судинної системи. Кизил – чудове джерело дефіцитних легкозасвоюваних поліфенілів і аскорбінової кислоти. Поліфеніли, як відомо, вирізняються гіпотензивною та капілярозміцнювальною дією. Свіжі плоди і сік кизилу використовують також як в'яжучий, тонізуючий, жарознижувальний, протиревматичний, протидіабетичний, апетитний засіб. Цінні властивості мають не лише плоди кизилу. Використовуються практично всі частини рослини – плоди, паростки, листя, кора, коріння, кісточки.
Високо цінується деревина кизилу. Тверда і важка, міцної структури, вона гарно полірується й є добрим матеріалом для токарних робіт.
Кизил – чудовий медонос. Він квітне найраніше і стає джерелом для першого забору бджіл. Окрім своїх корисних харчових та лікувальних властивостей, кизил – цінна декоративна рослина. Завдяки красивому листю, гарним квіткам та плодам, високій морозовитривалості, пило- та газостійкості може широко використовуватися для озеленення і паркового будівництва.
Добре переносить обрізання і підстригання, тому високо цінується при створенні парків, алей, боскетів. Знамениті на весь світ формові алеї і боскети із кизилу у Версальському парку під Парижем.
Розквітає кизил раніше за інші плодові рослини – у березні. Цвіте до середини квітня за середньодобової температури повітря 6-11 °С до розпускання листя. У середньому ж цвітіння триває 12-15 днів. Наприкінці його розпускаються вегетативні бруньки. У разі короткочасного похолодання вони не пошкоджуються приморозками.
Кизил – рослина з перехресним запиленням, у межах однієї рослини запилення не відбувається. У промислових садах висаджуються кілька сортів, на присадибній ділянці потрібно мати не менш як дві рослини. Період між цвітінням та плодоношенням сягає 192-196 днів. До кліматичних умов і ґрунту рослина невибаглива. Порівняно з іншими плодовими рослинами кизил добре росте і на досить бідних за складом ґрунтах. Однак найбільші врожаї він дає на відкритих органічно збагачених ділянках землі, особливо багатих на кальцій. Полюбляє рослина і вологу. При доброму освітленні й достатньому зволоженні у кизилу розвивається могутня коренева система. За вегетаційний період з'являється великий приріст, утворюються розвинуті крони, соковиті, яскраві, солодкі при повному достиганні ягоди.
Відзначаючись високою врожайністю порівняно з іншими плодовими рослинами, кизил не потребує особливої агротехніки. У рослин, що плодоносять, лише розріджують крону для кращого освітлення і роблять санітарне обрізання – видаляють сухе та переплетене гілля. Роботи з догляду за кизилом зводяться до знищення бур'янів, і, за потреби – поливу. Для поверхневої кореневої системи корисно вкривати ґрунт під деревом скошеною травою, перегноєм, соломою, тирсою тощо.
Ця чудова рослина здатна і милувати око, і задовольняти смаки найпримхливіших гурманів. Головне ж її призначення – зміцнити здоров'я та покращити настрій. Отож не втрачаймо нагоди, щоб придбати таку унікальну культуру для свого саду чи присадибної ділянки.
Оксана ШАПОВАЛ