Попри всі намагання профільних громадських організації норми статті 209.6., введені у травні 2012 року, згідно з якими встановлено, що виробництво сільськогосподарських товарів має здійснюватися на власних або орендованих основних фондах, які стали основою для започаткування практики анулювання спец режиму ПДВ з боку податкових органів лишаються не скасованими.
Аграрний союз України пропонував і продовжує пропонувати проект змін і доповнень до Податкового кодексу України, в якому міститься пропозиція винести визначення сільськогосподарського підприємства, яке використовується як при визначенні спец режиму по ПДВ, так і ФСП, у розділ визначення термінів, залишивши норму про 75% виробленої продукції і скасувавши вимогу щодо вироблення продукції на власних або орендованих основних фондах.
Діяльність державної реєстраційної служби
Навесні 2014 року державна реєстраційна служба зробила ряд кроків на спрощення процедури реєстрації майнових прав на нерухоме майно //www.drsu.gov.ua/show/12402, а також доклала певних зусиль до оптимізації використання підпорядкованих їй ресурсів, однак всі ці заходи повністю проблему реєстрації прав на нерухоме майно не вирішили.
Державна реєстраційна служба стверджує, що робить все від неї залежне для того, щоб вирішити проблему реєстрації прав на нерухоме майно, однак адекватно вирішити цю проблему можна вирішити лише на законодавчому рівні, який лишається заблокованим.
Судова практика
Вищий адміністративний суд України у відповідності до своєї компетенції ще в грудні 2012 року розповсюдив серед голів апеляційних адміністративних судів Інформаційний лист N 2614/12/13-12 //www.iaf.kiev.ua/actual/1702-orenda-zeml-pravo-na-fsp-speczrezhim-pdv.html, в якому зазначено, що у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Однак органи податкової служби до сих пір не вважали за потрібне зважати на думку праників і продовжують це робити й надалі.
Оцінка стану справ
На жаль, системні засади державного рекету, які були закладені попередньо владою, нині не скасовані. Органи центральної виконавчої влади зайняли пасивну позицію і продовжують негідну практику фінансової руйнації виробників сільгосппродукції.
Профільне Міністерство аграрної політики, "економічний блок" Уряду разом з Податковою службою України належного діалогу з громадськістю з питань реальних проблем чинної системи оподаткування не ведуть. Натомість невиправдано багато уваги приділяється загальному теоретизуванню та концепціям реформування системи оподаткування з непрорахованими і непередбачуваними наслідками.
Поради керівникам господарств
По-перше, для формального збереження спец режиму ПДВ достатньо мати зареєстрованими лише 75% договорів оренди (при умові рівномірного розподілу вартості виробленої продукції по земельних ділянках).
Також можна максимально "прив‘язати" вартісні обсяги виробленої продукції на рівні внутрішньогосподарської документації до ділянок землі, на які зареєстровані договори оренди.
По-друге, рекомендується максимально доносити думку Вищого адміністративного суду України до керівників органів податкової служби на місцях, засобами преси, в режимі проведення круглих столів та індивідуального листування.
Також доцільно розповсюджувати та доносити до керівників податкових органів інформацію про некоректність формулювання статті 209.6 Податкового кодексу. Ця некоректність полягає у тому, що для застосування спец режиму ПДВ сільгосппідприємство має виробляти продукцію на "орендованих основних фондах". Однак право оренди землі з точки зору бухобліку для підприємства є не основним фондом. Право оренди є нематеріальним активом – правом проводити сільськогосподарську діяльність на визначеній договором території. Землю як основні фонди орендодавець підприємству не передає. З іншого боку, сільгосппідприємства орендують землю у громадян, які не зобов‘язані вести бух облік, а це означає, що для них відповідні земельні ресурси також не є "основними фондами". Тож предмету оренди як такого з бухгалтерсько-правової точки зору в даному випадку взагалі не існує.
Окремої уваги вартий випадок оренди сільгосппідприємством майнових паїв, оформлених сертифікатами. В даному випадку мова може йти про оренду основних фондів підприємств, майно яких було розпайоване. В даному випадку основні фонди були опосередковані і знеособлені майновими сертифікатами.
Влада не тільки не виконує своїх обіцянок щодо викорінення злочинних схем своїх попередників, а й активно їх використовує на шкоду національному товаровиробнику.
Потрібно докласти всіх зусиль до того, щоб змусити владу зайнятися безпосереднім викоріненням негідних схем і вирішенням нагальних питань товаровиробника. Зокрема, поширити дану нотатку в засобах масової інформації.
Лариса Старікова,
координатор Аналітичного центру Аграрного Союзу України