- Землеробська механіка на сучасному етапі
- Владислав Гончаренко: Машинобудування має відповідати "лідерським " вимогам вітчизняних сільгоспвиробників
- В Україні підвищать рівень підготовки інженерів АПК відповідно до сучасних вимог галузі
- В Україні планують створювати багатофункціональні агротехнологічні центри
- Відбувся V з’їзд Української асоціації аграрних інженерів
Технічний сервіс в АПВ
3 березня 2015 року в Національному науковому центрі «Інститут ме-ханізації та електрифікації сільського господарства» Національної академії аграрних наук традиційно відбувся третій Всеукраїнський круглий стіл «Технічний сервісу в аграрнопромисловому виробництві». Нарада, в якій взяли участь працівники Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук (НААН), провідні вчені науково-дослідних інститутів та представники вищих навчальних закладів аграрного профілю, підприємств технічного сервісу, була присвячена актуальним проблемам розвитку інженерно-технічного забезпечення в кризовий період, зокрема, важливості технічного сервісу в агропромисловому виробництві, та підготовці інженерних кадрів.
Відкрив засідання круглого столу директор ННЦ «ІМЕСГ», академік НААН В.В.Адамчук. Він наголосив на важливості координації спільних зусиль академічної науки, навчальних закладів та практиків.
З вступним словом щодо задач та місця технічного сервісу у цей складний, як для економіки України в цілому так і для аграрного сектору кризовий період до учасників круглого столу звернулася академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН Л.А. Пилипенко.
З ґрунтовною доповіддю про проблеми технічного сервісу в АПК України та шляхи їх вирішення виступив заступник директора ННЦ «ІМЕСГ», член-кореспондент НААН, професор О.В.Сидорчук. Його доповідь умовно можна поділити на наступні складові: стан агроінженерної науки; умови розвитку агроінженерної системи; напрями досліджень ННЦ «ІМЕСГ» з розвитку системи технічного сервісу АПВ; основні результати досліджень системи технічного сервісу АПВ, отримані ННЦ «ІМЕСГ».
Він зазначив, що стан агроінженерних систем України характеризу-ються багатьма недоречностями, які гальмують розвиток малого та середнього бізнесу в аграрній сфері. Існують системні проблеми інноваційного розвитку агровиробничої та сільгоспмашинобудівної галузей. Це, зокрема, недостатня конкурентоспроможність вітчизняних інноваційних розробок, недосконалість державного регулювання ринку технічного та технологічного сервісу, недосконалість механізму стимулювання інноваційного розвитку як агропромислового виробництва, так і розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування.
Розвиток науки в Україні та продукування інновацій стримують недосконалість системи попиту на інновації, системи продукування агроінженерних інновацій та механізму стимулювання авторів інноваційних розробок. Крім того, існують проблеми провайдингу агроінженерних інновацій. Це нерозвиненість систем провайдингу як в агропромисловому виробництві, так і в галузі вітчизняного машинобудування, відсутність національного банку агроінженерних інновацій.
Виникла гостра потреба в підвищенні ролі державного регулювання ринку технічного сервісу та вдосконалення взаємодії агроінженерної науки, освіти та виробництва, консолідованого розвитку агровиробничої та сільгоспмашинобудівної галузей економіки. Державна політика має бути спрямована на корінне перетворення монополістичних ринків у вільні конкурентні ринки, а деформовану схеми взаємодії влади, бізнесу та суспільства необхідно трансформувати до раціональної (рис. 1).
З інфорацією про реформування інженерної служби МінАП висту-пив головний спеціаліст відділу розвитку машинобудування цього міністерства Г.В. Щербина. Він також відмітив важливість доопрацювання координованими зусиллями науковців та фахівців міністерства «Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року».
Потужною делегацією керівників та викладачів був представлений НУБіП. У своїх доповідях вони відмітили особливості підготовки фахівців – інженерів на сучасному етапі, пропонували спільно з ННЦ «ІМЕСГ» проводити діагностування мобільної с.г. техніки, висловились за необхідність звернення до державних органів про виготовлення вітчизняного зернозбирального комбайна на основі іноземних технічних інвестицій зі ступенем локалізації понад 50%.
Стан та проблеми технічного сервісу в регіонах висвітлили: у Маріупольському районі Запоріжської області - Мовчан В. Ф., викладач Таврійського ДАТУ, м. Маріуполь та у Ставищенському районі Київської області голова ВАТ «Ставищенське РТП» Смик В.В.
Учасники круглого столу прийняли ухвалу, в якій зазначили наступне:.
Для виходу з кризового стану в аграрному секторі необхідно розробити нову парадигму державної аграрної політики та її невід’ємної складової – агротехнічної, яка покликана забезпечити ефективний технічний сервіс АПВ. На жаль, науково-методичні основи цього сервісу для ринкових умов розроблені лише концептуально і не дають змоги забезпечити консолідований розвиток агровиробничої та сільгоспмашинобудівної галузей економіки держави. Це також є причиною недоречностей у навчальних програмах з підготовки бакалаврів і магістрів інженерного фаху.
Учасники круглого столу схвалили розроблені в ННЦ «ІМЕСГ» науково-методичні засади державного регулювання ринку технічного сервісу та рекомендували узагальнити та оприлюднити отримані наукові знання про закономірності консолідованого розвитку агровиробничої та сільгоспмашинобудівної галузей економіки.
В ухвалі рекомендували ННЦ «ІМЕСГ» спільно з агроінженерними факультетами ВНЗ аграрної освіти підготувати та видати навчальний підручник «Управління технічним сервісом сільськогосподарського виробництва», а також рекомендували Навчально-методичній комісії та Асоціації аграрних інженерів України розглянути проблеми технічного сервісу АПВ та визначити
зміст магістерських програм з відповідної спеціалізації.
О. В. Сидорчук, докт. техн. наук, проф., член.-кор. НААН;
С.С. Котенко, Ю.А. Кононогов,
ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»
