Страхування: перезавантаження за новими правилами

13 May, Розділ Новини, переглядів 2 063

Вже не перший рік український агростраховий ринок з надією вибудовує прогнози щодо стабільного розвитку. На жаль, накреслені плани реалізуються складно та вкрай повільно. І це попри те, що над впровадженням системи агрострахування працюють провідні українські та міжнародні експерти, що орієнтуються вони на кращі світові практики, що пропонують рецепти, які успішно апробовані в країнах із розвиненим аграрним сектором. І часто їм самим доводиться лишень розводити руки: здавалося б, українські парламентарі підтримали створення об’єднання страховиків «Агростраховий пул», аби забезпечити належне регулювання, а він розгорнув діяльність, від якої більше розчарування, ніж користі.
Як налагодити нормальну роботу Агрострахового пулу? Як забезпечити ефективну діяльність вітчизняного ринку агрострахування? Говоримо про це з керівником Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», доктором сільськогосподарських наук Гарі РОШЕ.

- Чому нинішній Агростраховий пул не став «локомотивом», здатним потягти за собою вітчизняне агрострахування?
- Ідея створення Агрострахового пулу порушувалася в Україні дуже давно. Ще до того, як 7 років тому почав працювати Проект IFC, тут реалізовувався відповідний трирічний проект, фінансований Європейським Союзом. До нього залучалися іспанські спеціалісти, які вважаються кращими в Європі у питаннях страхування. Вони говорили про необхідність формування структури, подібної до Пулу. Пізніше наші експерти, українські фахівці доклали чимало сил, аби реалізувати такий проект.
Ми хотіли бачити Пул таким, який мав би належну структуру управління, серйозних членів у своєму складі, а також доступ до інформаційних систем і даних.
На жаль, ідея того Пулу, який був задуманий кілька років тому, в ході свого впровадження була доволі викручена. Ми сподівалися побачити в його складі найліпші та найдосвідченіші страхові компанії, та цього не сталося. І система управління даними теж на повну міру впроваджена не була. Тому, попри всі докладені зусилля, бажаного успіху нам не вдалося досягти.

- У чому була основна причина цього?
- Переконаний, що перший варіант Пулу, що був створений, став результатом політичного рішення. Йому не вдалося завоювати необхідну довіру ринку. Його членами стали компанії маловідомі, погоди вони не робили. Тому Пул не підтримали фермери, банки, з часом довіру IFC він також втратив. І стало очевидним, що в нових умовах роботи необхідно створювати новий Агростраховий пул.

- Як до такого повороту поставилися страховики, сільгоспвиробники та регулятор ринку?
- Всі успішні приклади агрострахування ґрунтуються на партнерстві державного сектору (регулятора), банків, страхових компаній та сільгоспвиробників. На даний час в Україні також назріла необхідність у таких партнерських ділових стосунках державного та приватного секторів. Сільгоспвиробники хочуть бачити новий Пул, до якого вони мали б більше довіри та більшої впевненості в ньому. Про це вони заявили офіційно. Представники регулятора також висловлюються, що повинні розібратися з цією ситуацією, внести деякі зміни, щоб новий Пул став функціональним та працював по-новому. Вважаю, що з нинішнім урядом є добрий шанс внести необхідні корективи та виправити ситуацію.
І головне – не змарнувати такий шанс. Бо ми помітили, що деякі фахівці, причетні до агрострахування, все-таки намагаються внести елемент складності в обговорення подальшої долі згаданого об’єднання, яке нині триває. Вони не поспішають вирішувати основоположні питання, а відволікають увагу на несуттєві подробиці, якими можна зайнятися вже на майбутнє.

- Деякі страхові компанії досі виступають проти створення Агрострахового пулу. Мовляв, раніше якось працювали без нього, обійдемося і на майбутнє. Наскільки вони праві?
- Зовсім не праві. Сьогодні Агростраховий пул може та повинен узяти на себе виконання функцій узгодження правил гри на ринку агрострахування, а також інтересів усіх його учасників. Приміром, на даному етапі він може налагодити систему збору даних про обсяги продажів агрострахування в країні – без неї не обійдеться регулятор, та й захистити належним чином сільгоспвиробників також не можна. Такі дані можуть знадобитися й страховим компаніям, і добре, якщо Пул забезпечить їм необхідний доступ.
Окрім того, без цієї структури наразі нема реального способу проводити програми державної підтримки агрострахування.
Можу послатися ще на один аргумент. Серйозний елемент успішності роботи на агростраховому ринку – надання споживачам якісних продуктів страхування. Їх розробка передбачає наявність необхідних знань та досвіду, часу та фінансових вкладень. Чи мають такі можливості всі страхові компанії? Вважаю, що ні.
В усіх країнах з розвиненою системою агрострахування передбачається, що при розробці страхових продуктів необхідно консультуватися з сільгоспвиробниками. А також із урядовими структурами, які так само є частиною такого процесу, бо вони оцінюють якість, надійність та інші характеристики страхових продуктів. Щоб вони відображали не лише бачення страхових компаній, але й інших учасників ринку.
Всій цій роботі може посприяти Агростраховий пул.
Але я можу зрозуміти страховиків. Якби я сьогодні керував хорошою, стабільною страховою компанією в Україні, то теж не захотів би приєднуватися до Пулу, що існує зараз. Треба дбати про свою репутацію і не дозволяти, аби хтось компрометував її на ринку.
Тому ми й пропонуємо - давайте створювати новий Пул із незаплямованою репутацією.

- До останнього часу IFC відстоювала ідею, аби до складу Пулу входили всі без виключення страхові компанії, які надають агрострахові послуги. Зараз ви кажете про те, аби входили 5-10 компаній. Чи означає це, що IFC змінила своє ставлення до принципів формування Пулу?
- Так, така зміна точки зору дійсно відбулася. Сьогодні вже ясно, що в умовах кризи всім вітчизняним агростраховим компаніям не вдасться вижити. Працюватимуть найсильніші, які охоплюють велику частку ринку. У них кваліфіковані кадри, хороші страхові продукти, налагоджена система. Решта не зможе з ними успішно конкурувати. Відповідно, у сильних зростатиме ринкова частка. І сільгоспвиробники користуватимуться, в першу чергу, саме їх послугами. Вони ж також набувають досвіду, обмінюються інформацією і не хочуть зв’язуватися із сумнівними страховими компаніями, які не дають їм необхідних гарантій. Відсутність попиту з боку сільгоспвиробників прискорить процес переформатування ринку.

- Чому процес створення нового Агрострахового пулу відбувається дуже повільно?
- Причина, напевне, в тому, що для агрострахування повинна існувати чітка законодавча база. На жаль, у попередній час законодавство розроблялося таким чином, що з’являлися непотрібні законодавчі елементи, які тепер необхідно виправити. Зараз розроблений новий законопроект, який перебуває на розгляді в парламенті, і ми сподіваємося, що депутати його підтримають. І паралельно наші фахівці, українські експерти розробили й статутні документи для нового Пулу. Їх можна використовувати буквально завтра. Тобто, певний підготовчий процес триває.

- Наскільки досконалим буде нове агрострахове законодавство?
- Думаю, жодна країна в світі, напевне, не похвалиться якимось законом, який ідеальний в усіх відношеннях та має завершену форму. Тому зараз українському агрострахуванню потрібне таке законодавство, яке підходило б під нинішні умови та дозволяло при цьому рухатися вперед. Тому експерти IFC, фахівці Групи Світового банку разом із партнерами переконані, що нині треба зробити максимально просте законодавство, щоб вирішити фундаментальні, основні речі. Насамперед, давайте розберемося з наявністю даних, давайте створимо таку систему, за якої і сільгоспвиробники, і держава, і страхові компанії зможуть успішно та відкрито обговорювати нагальні питання. І давайте почуємо та будемо захищати тих самих сільгоспвиробників, які користуватимуться послугами страхових компаній.
Наразі, на жаль, система не працює так, як повинна, але я переконаний, що вона може працювати.

- При Міністерстві аграрної політики та продовольства створена робоча група з питань агрострахування. Наскільки ефективно вона працює?
- Ми з колегами вже могли переконатися, що нове керівництво міністерства, новий міністр дуже серйозно налаштовані на те, аби вирішити фундаментальні питання українського агрострахування. А от робоча група наразі ще не може домогтися хороших результатів. Часто в ній взагалі важко дійти згоди. Дивно, але на сьогоднішній день у цій групі навіть нема сільгоспвиробників. Так не повинно бути. Бо дуже багато учасників агрострахового ринку в Україні сподіваються, що робота цієї групи все-таки буде успішною.

- Коли і як, на ваш погляд, вирішиться питання з новим Пулом?
- Моє особисте і величезне бажання, щоб питання вирішилося хоча б впродовж літа.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»