Невловимий акциз

13 May, Розділ Новини, переглядів 1 862

Принцип роботи фіскальних органів у новітній історії України, схоже, зводиться до того, щоб бомбити легальний бізнес, тоді як тіньового ринку ніхто особливо не тривожить. Заморочлива ця справа — шукати "тінь", якщо на світлі цілком респектабельні компанії, які нікуди не ховаються. З "тіньовиками" більше працюють не фіскали, а силовики, які у найкращих традиціях "кришують" кустарних виробників і контрабандистів. Відчувши "підтримку", масштаби тіньового бізнесу почали зростати. Принаймні на ринку нафтопродуктів. За перший квартал 2015 р. тільки з бензину бюджет недоотримав не менш як 1 млрд грн акцизу і ПДВ. Ентузіазму "тіньовикам" додає податкова політика уряду, який збільшує податкове навантаження на бізнес і споживача, але при цьому фактично не контролює збирання податків. Тому ціни на нафтопродукти зростають, а податкові надходження — ні. Сама Держфіскальна служба визнає, що не відслідковує збирання нового п'ятивідсоткового податку з обороту підакцизних товарів, запровадженого цього року. Усе стікається до загального казана без аналізу, скільки прийшло грошей від торгівлі тютюном, алкоголем або паливом. Тим часом у ціні палива 5% — це 1 грн на літрі, яку перераховують до бюджету "білі" учасники ринку і яку кладуть у свою кишеню учасники "сірі" і "чорні". Останні елементарно почали відпускати нафтопродукти повз касу. Заправник просто кладе в кишеню гроші за паливо, продане без чека, — цю картину сьогодні можна спостерігати на численних газових заправках, які ростуть у Києві, Харкові та інших великих містах країни, як гриби після дощу. Основна страва Однак основна здобич "тіньовиків" — "великий" акциз. У зв'язку з девальвацією національної валюти (а акцизи встановлено в євро) разом із ПДВ цей податок становить 4,5 грн на кожному літрі бензину. У сумі з середньою нормативною націнкою на АЗС загальний "вихлоп" становив у січні—березні близько 6 грн/л. Якщо ж у собівартості немає і ПДВ, як це виходить при контрабанді, то дохідність тіньового нафтопродуктового бізнесу збільшується до 10 грн з літра, або фактично до 50% від ціни реалізації нафтопродуктів. У комплексі з безтурботністю фіскалів ці цифри є основним драйвером тіньового ринку нафтопродуктів. Визначити мінімальний обсяг тіньового ринку нафтопродуктів досить просто. Споживання бензинів у січні—березні 2015 р. становило 507 тис. т, тоді як на ринок було поставлено 418 тис. Різниця в 90 тис. т, або майже 20%, і є тіньовим ринком. У податках сума бюджетних втрат становила близько 430 млн грн акцизного збору і близько 400 млн грн ПДВ. Очевидно, зазначений обсяг — лише якась початкова точка звіту, оскільки держстатистика враховує далеко не всі обсяги споживання нафтопродуктів. "Не менш як третина всіх АЗС в Одеській і Миколаївській областях сьогодні торгують контрабандним бензином і дизпаливом, які приходять через порти в Миколаєві, Очакові, Кілії та Ізмаїлі", — упевнений один із великих трейдерів. Сигнали про контрабандні поставки через морські порти чутно дедалі частіше й частіше. Схема виглядає так: у нейтральні води заходить танкер з вантажем нафтопродуктів 3–5 тис. т, розмитнюється 200–300 т, але за цими документами згодом розвантажується весь обсяг. На явний "прогрес" указують спостереження місцевих операторів: якщо раніше розвантаження танкерів з контрабандою велося переважно вночі, то зараз здебільшого вдень. "Миколаївським даішникам уже заборонили зупиняти бензовози, митники і прикордонники нейтралізовані діями курируючих їх спецслужб на рівні високих київських кабінетів", — повідомляє джерело в трейдерських колах. Спроби предметніше дізнатися про ситуацію в одеських степах у районі Кілії для однієї з "дослідних" груп закінчилися втечею через очерети під автоматними чергами… Який обсяг надходить на ринок нафтопродуктів України, враховуючи вищесказане, невідомо. За спостереженнями операторів, не менше одного "човна" на тиждень. А це ще 12– 20 тис. т мінімум, що збільшує оціночні бюджетні втрати в першому кварталі у значно більше, ніж 1 млрд грн. Кустарний заміс Якщо контрабанда найчастіше зустрічається лише на півдні країни, то сліди фальсифікату є всюди. Відстежити це можна за поставками різних компонентів, що мають вузьке застосування — лише у виробництві моторних палив. За даними "Консалтингової групи А-95", у першому кварталі 2015 р. в Україну було імпортовано 62 тис. т октанопідвищуючих і антидетонаційних присадок, а також некондиційних продуктів нафтопереробки.
У самому імпорті подібних товарних груп немає нічого протизаконного, але характерно, що їхні основні обсяги припадають на компанії, які не мають своїх переробних потужностей. Зокрема, найбільшим постачальником цієї номенклатури продукції залишається компанія "Укртрансойл-2009", що входить до групи БРСМ (18,25 тис. т за перший квартал 2015 р.). Легендарним цей оператор став завдяки вже тому, що використовує величезні обсяги компонентів і сировини для випуску бензину під самим носом у всієї фіскальної раті — у Київській області. За підсумками першого кварталу 2015 р., БРСМ привезла в Україну компонентів бензину більше, ніж найбільший легальний виробник країни — кременчуцька "Укртатнафта" (близько 14 тис. т). 16 квітня структури БРСМ викупили 75% усього виставленого на торги деетанпропанбутанізованого конденсату (ДЕПБК) — сировини для подальшої переробки, виробленої на Шебелинському ГПЗ. Учасники ринку говорять, що при змішуванні з вищезгаданим октанопідвищуючим та антидетонаційним розмаїттям ДЕПБК дає чудове пальне, що віддалено нагадує бензин. За якістю, звісно, на любителя, зате на кілька гривень на літрі дешевше від стандартизованого продукту. Ще одне досягнення БРСМ цього року — за підсумками першого кварталу компанія стала найбільшим імпортером авіаційного палива з результатом 9,26 тис. т. Принциповий нюанс у тому, що до бункерування повітряних суден ця компанія не має жодного стосунку. Навіщо тоді їй стільки авіагасу? Очевидно, справа в його гарній змішуваності з дизпаливом для наступної реалізації. Вартість — як у дизпалива, а частку податків можна зменшити, адже акциз на авіагас становить 19 євро/т, а на ДП — 98 євро/т. На відміну від розуміння розмаху діяльності таких структур, абсолютно неясні їхні відносини з держбюджетом. Як там з податками, зокрема з акцизом, який повинен сплачуватися при змішуванні (виробництві) цього надлишку паливних складових або таких продуктів, як ДП і авіагас? Зазначу лише, що якщо заплатити акциз на отриманий у результаті цих маніпуляцій продукт, то економіки подальшого продажу не буде — собівартість перевищить ринкову ціну. Але, як бачимо, сировину і компоненти поставляють і продають, отже, "економіка" виходить. А от із податками, очевидно, не дуже…
Є інформація, що торік уникнути податкових формальностей компанії БРСМ дала змогу одна з багатьох індульгенцій, придбаних в офісі колишнього генпрокурора. Чи вдалося цій компанії (і яким чином?) знайти покровителів цього року, поки що незрозуміло. За деякими даними, податківці Київської області нещодавно змогли "вичавити" з БРСМ 5 млн грн акцизу. Щоправда, поки що достоту невідомо, за який період. Серед успіхів офісу фіскалів у Київській області можна зазначити нещодавнє вилучення в компанії "Ексимол", що влаштувалася на нафтобазі в Миронівці і є одним із найбільших імпортерів паливних компонентів і сировини, 6 тис. т хімречовин і нафтопродуктів на суму 123 млн грн. У березні ДФС також заарештувала й вилучила 3,4 тис. т риформату і платформату (некондиційні бензини), імпортованих з Боснії та Герцеговини, вартістю понад 45 млн грн. Як зазначають у службі відомства, компоненти відразу після розмитнення перевозили на нафтобази, змішували з бензином і дизпаливом і розвозили по АЗС. У світлі акцизного питання є про що запитати і в легальних виробників. Наприклад, з осені 2014-го перестала звітувати про свою виробничу діяльність "Укртатнафта". Відтоді невідомо, скільки сировини було перероблено і скільки випущено підакцизних нафтопродуктів. Тим часом завод торік різко "опустив" показник відбору бензину з нафти, при тому що за іншими нафтопродуктами не показав аналогічного зниження. Є надія, що ситуація зміниться: з 1 квітня на виробництвах нафтопродуктів мають запрацювати акцизні пости. На Шебелинському ГПЗ компанії "Укргазвидобування" такий пост почав роботу в намічений строк. Проблема в тому, що основний обсяг — "лівак" — іде не з НПЗ, а з нафтобаз, які знову залишилися за межами системної уваги фіскалів.

//gazeta.dt.ua/