Експортне мито, яке стимулювало розвиток переробки соняшнику, стане поштовхом для переробки сої та ріпаку, впевнені в "Укроліяпромі". Чи вони праві?Минулого тижня на засіданні Ради експортерів "Укроліяпром" почала просити про введення експортних мит для сої та ріпаку. "У нас потужності - 16 млн тонн, соняшнику виробляється в рік - 10 млн тонн.
Потужності завантажені тільки на 60%. У нас сої - 4 млн тонн, ріпаку — майже 2 млн тонн, ці культури масово вивозяться", - зазначив голова асоціації Степан Капшук, закликаючи обмежити експорт цих культур.
За його словами, тих 4,5 млн тонн сої і ріпаку, що вивозяться, вистачило б на чотири місяці роботи заводів. Капшук запропонував альтернативу - ввести мито або невідшкодовувати ПДВ при експорті.
Виробництво ріпаку вже другий рік поспіль зменшується: 2,4 млн тонн зібрали у 2013 році, 2,2 млн тонн - у 2014- му, та 1,8 млн тонн - у 2015-му, розповідає керівник експертного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Остапчук. Відповідно зменшується і експорт. За його прогнозом, цьогоріч очікується зменшення на 26%. За даними проекту "АПК-Інформ", з початку 2015/16 МР (липень-листопад) Україна експортувала 1,28 млн тонн насіння ріпаку. "Він в основному вивозився в ЄС для виробництва біопалива. Зважаючи на тенденції на ринку нафти, біопаливо стає не таким вигідним за таких цін на пальне. Тенденція скорочення виробництва та експорту ріпаку в наступному році збережеться", - прогнозує він. Аналогічні аргументи раніше наводив власник фермерського господарства "Журавель" Олександр Журавель.
За словами керівника аналітичного депатраменту консалтингової компанії ААА Марії Колесник, по ріпаку експорт повністю відповідає обсягам виробництва, а внутрішні переробники його не закуповують. "Бо ця культура, по-перше, вимагає іншого обладнання для переробки, а по-друге ріпак дуже швидко це обладнання виводить з ладу, дуже малі строки амортизації", - каже вона.
Щодо сої, то, як зазначає Ігор Остапчук, ця культура дуже затребувана в світі, і в минулі роки була однією з найбільш прибуткових індустріальних культур в українському АПК. "При експорті сої, відповідно до законодавства, є повернення ПДВ", - називає Остапчук стимулюючий фактор для виробників цієї культури. Наприклад у "Мрії" під сою віддали найбільшу площу серед ярих культур — 20,2 тисячі тонн. «Соя — це культура яка дає стабільний прибуток. Плюс — це культура, яка переробляється як в Україні, так і за кордоном, тому проблем з її реалізацією не буде в найближчі п’ять років», — розповів сайту директор агровиробничого департаменту компанії "Агротрейд" Олександр Воскобойник, пояснюючи, чому компанія цього року вирішила відвести під сою вісім тисяч гектарів. За даними Держслужби статистики, рентабельність сої минулого року склала 34%
Якщо, за даними УКАБу, ще у 2009 році ми виробляли 1 млн тонн сої, то цього року вже 3,7 млн тонн. Проте нинішній рік став складним через несприятливу погоду для цієї культури. "Цього року аграріїв підвели погодні умови, оскільки під урожай заклали на 19% більше площ (2,1 млн га), проте зібрали на 3% менше. Швидше за все, тенденція збільшення виробництва сої збережеться і на наступний рік. Експорт у 2015 складе близько 2,2 млн тонн (+31% до минулого року)", - прогнозує Остапчук.
Неефективне мито
Запопонована Капшуком міра звучить вже не вперше. 17% мито галузева асоціація пропонувала ввести на вивоз ріпаку ще у 2003 році. Таким було мито на соняшникове насіння в той час. Аграрії навіть звернулись до колишнього президента Леоніда Кучми. Не стали виключенням і 2011 та 2013 роки. Проте у березні року поточного сталося так, що Укроліяпром, підтримуючи пропозиції ПАТ «Вінницький МЖК» і ВАТ «Чернівецький МЖК» щодо встановлення експортного мита на насіння ріпаку та сої, звернулася до Голови Верховної Ради України Володимиру Гройсману з відповідною пропозицією. Аргументи асоціації незмінні: вітчизняні підприємства зацікавлені в максимальній переробці не тільки соняшнику, а й ріпаку та сої. Однак, масовий експорт цих культур не дозволяє значно нарощувати виробництво соєвого і ріпакового масел, а також шроту, які користуються попитом на світовому ринку.
Чим обернеться мито?
Опитані Agravery.com виробники олійних культур, які наразі стикнулись з експортним митом, розцінюють таку міру по-різному. Якщо виробники соняшнику вважають мито поштовхом до розвитку галузі, то льонарі - навпаки бідкаються, оскільки ринку збуту та культури споживання в Україні для лляної олії немає.
"Введення мита було значним кроком вперед для розвитку переробки насіння соняшнику та виробництва олії", - розповідає на умовах анонімності менеджер великої компанії з виробництва соняшникової олії. Наразі, за його словами, на нашу країну припадає більше половини всього світового експорту соняшникової олії, і Україна є практично монополістом в цьому питанні.
Проте, зазначає Марія Колесник, у надлишку виробничих потужностей винні самі виробники. "При виробництві насінні в середньому 10-11 млн. тонн на рік його експорт не перевищує 400-500 тис. тонн, решта йде на переробку", - каже вона, додаючи, що в надії на завоювання великої частки ринку деякі олійники невиправдано стрімко нарощували потужності. Цікаво, що й налагодити на вільних потужностях переробку сої та ріпаку досить складно, каже голова асоціації "Укрсоя" Віктор Тимченко. "Це дуже затратний процес переобладнання. Проте все можливо. Просто зараз у нас переобних потужностей для цих культур вільних майже немає", - каже він.
Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії Зоря на Житомирщині, яка вже три роки професійно займається вирощуванням олійного льону, вважає, що мито - то лише перепона для розвитку ншевої галузі. "Зараз ставка експортного мита 10%. Але, на жаль, цей захід не пішов на користь виробникам льону так, як допоміг розвитку переробки соняшнику. По-перше, культура нішова, і її виробництво не масове. А щоб воно стало масовим, необхідна державна підтримка, якої льонарі, на жаль, не відчувають ", - говорить Ірина Костюшко. За її словами, поштовх галузі могла б дати скасування мита, адже для того, щоб переробляти льон всередині країни , потрібно для початку забезпечити обсяги виробництва, при яких переробні комплекси працювали б беззбитково. "Ринок льону олійного в Україні не розвинений, оскільки тільки 15% переробляється, а решта - тільки експорт і не розвинений споживчий ринок. Якби попит на лляне масло перевищував пропозицію, то бізнес би відреагував і збільшив виробництво", - каже вона. На її думку, той факт, що насіння льону потрапило в одну номенклатурну групу разом з соняшником, робить його не конкурентоспроможним по відношенню до Росії та Казахстану, які нарощують вирощування і експорт.
Втім, навряд пропозиція Асоціації буде прийнята. "Зменшення мита на соняшник- ода з вимог ЗВТ з ЄС, тому не думаю, що їм вдасться пролобіювати додаткові мита", - каже Марія Колесник. Негативно віднеслись до ініціативи і в Кабміні. Наприкла, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус ініціативу не підтримав. "Я проти введення експортного мита на сою. Ми у бідних аграріїв і так забираємо спецрежим з ПДВ. Ще й забирати можливість експортувати за ринковою ціною? Це не зовсім правильно", — сказав він.
ІЦ УАК за матеріалами Agravery
//agroconf.org/content/chi-potribni-mita-na-eksport-soyi-ta-ripaku