- Найбільш прибуткові ДП
- Південь України озброюється знаннями
- Затверджено Порядок використання коштів на підтримку науково-дослідних господарств
- Соя: варіації на важливу тему
- Найголовніше – любити землю
Наші досягнення і Європу обганяють
Василь ПІДДУБНЯК.
Провідний науковий центр краю — Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України. Днями, до речі, колектив нагороджено Грамотою Верховної Ради. І ця нагорода справді заслужена. На підтвердження — лише три факти із десятків інших.
В ІНСТИТУТІ розроблено високопродуктивні зернотрав’яно-просапні, плодозмінні та просапні сівозміни, які забезпечують валовий вихід товарної продукції в розрахунку на гектар сівозмінної площі від 30 до 100 тис. грн.
Запропоновані херсонськими вченими способи та диференційовані системи основного обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури у різних сівозмінах забезпечують зниження витрат пально-мастильних матеріалів на 35-40% та підвищують продуктивність праці в 1,5-2 рази.
На основі фактичного вмісту елементів живлення в ґрунті розроблено метод розрахунку доз мінеральних добрив для сільськогосподарських культур, при цьому зменшено їх необхідність на 25-40% порівняно з рекомендованими нормами.
І це не теорія, а реальність, яку щороку підтверджують на практиці колективи Асканійської і Миколаївської (Миколаївська область) дослідних станцій, а також шести дослідних господарств — експериментальної бази «Херсонська», «Копані», «Піонер», «Каховський», «Асканійське» і «Еліта», що входять у мережу інституту.
— Головне завдання наших господарств — бути експериментальною базою для інституту і дослідних станцій, полігоном для наукових досліджень. Один із основних напрямів — виробництво і реалізація насіння різних культур високих репродукцій, — сказала, відкриваючи розширене засідання Вченої ради, директор інституту доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Раїса Вожегова.
Керівники дослідних станцій і господарств прозвітували про те, чим завершили минулий рік і що планують на нинішній.
Хотілося б, звісно, краще, але не все так складається, як бажається, бо не все залежить од людського фактора.
— Низький, як ніколи, відсоток реалізації насіння пов’язаний із погодно-кліматичними умовами, — вважає Раїса Вожегова. — Херсонщина змогла засіяти лише 52 відсотки запланованих площ у зв’язку з тим, що три місяці поспіль була посуха.
— Слід врахувати і те, що раніше багато насіння у нас брали Донецька область і Крим, — зауважила директор одного із найкращих сільгосппідприємств у державі — державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Герой України Віра Найдьонова.
Промовистий факт на користь науки: якщо торік врожайність зернових і зернобобових у Каховському районі становила 36,8 центнера із гектара, то в «Асканійському» і «Каховському» — 52 центнери.
Ось де наші хлібні резерви!
— Мене вражає ситуація, яка склалася в державі у ставленні до науки, — висловлює свій біль В. Найдьонова. — Від урядовців і депутатів тільки й чуєш: немає науки, немає добірного насіння, треба «обрізати» фінансування науки… А ми, наприклад, не уявляємо, як сьогодні без науки працювати. Не впроваджувати наукових розробок, нових сортів і гібридів?.. І я дуже вдячна фахівцям інституту, які приїздять на наші поля, закладають досліди і супроводжують їх.
А ще Віра Опанасівна особливо наголосила:
— Ми використовували сорти і гібриди з різних країн, але найкраще проявили себе наші, українські. Навіть краснодарська пшениця не прижилася. Не можна шкодувати коштів на науку — вони завтра повернуться високими врожаями. Бог дав нам землю родючу, багато сонця, талановитих людей. То чим ми гірші від Європи?..
//www.silskivisti.kiev.ua/19342/index.php?n=30381
