Міндобрива: зі світу по мірці?

08 February, Розділ Новини, переглядів 1 677

Олександр ФЕДОРЕНКО.
Закупівля мінеральної поживи для ґрунту та іншої хімії — чи не основна складова підготовки аграріїв до проведення комплексу весняних польових робіт. Якщо колись головною перепоною у розв’язанні цієї проблеми був лише брак коштів, то після 2014-го — ще й дефіцит самих міндобрив, оскільки хімічну галузь почало лихоманити.
ТОРІК наприкінці літа аграрії та профільне міністерство добряче перехвилювалися через зупинку двох флагманів «хімпрому» — «Рівнеазоту» та черкаського ПАТ «Азот», які належать олігарху Дмитрові Фірташу. Схоже було на те, що опальний магнат у такий спосіб шантажує українську владу. Але, мабуть, бажання одержувати прибутки та зберегти бізнес перемогло, тому заводи у вересні 2015-го все ж запрацювали, дуже швидко підтягуючись до своїх проектних потужностей. У грудні черкаський «Азот» випустив близько 100 тисяч тонн азотних добрив замість очікуваних 92 тисяч, «Рівнеазот» — 53 тисячі тонн.

Надалі хіміки запланували видавати «на-гора» щомісяця 150-155 тисяч тонн селітри, але при цьому перестраховувалися: за умови безперебійного постачання газу. Річ у тому, що запаси блакитного палива на цих підприємствах закінчуються, а подальше його постачання залежить від успішної реалізації виготовленої продукції. Саме цим експерти пояснюють доволі низькі ціни на селітру в січні: 7500-7900 грн за тонну, у доларовому еквіваленті навіть менші, ніж торік (7100-7300 грн/т). Це означає, що головний дистриб’ютор хімічних компаній Фірташа «НФ Трейдінг Україна» певною мірою навіть демпінгує, аби вчасно виручити достатньо грошей для закупівлі газу. Втім, «подарунковий» режим для великих аграріїв і трейдерів уже скасовано — ціни на «азотку» поповзли вгору.

«Може повторитися торішня ситуація, коли ціни на міндобрива азотної групи в лютому підскочили до 9200-9300 гривень за тонну, — висловлює припущення керівник проекту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук. — Це пояснюється тим, що в лютому практично закінчиться продукція українського виробництва, вона буде лише в розпорядженні трейдерів та агрохолдингів, тим часом нових надходжень вітчизняних міндобрив слід очікувати лише на початку квітня. Але цього року ціна навряд перейде за позначку 9000 грн/т».
Загалом потреба аграріїв в азотних добривах для комплексу весняних польових робіт — 1,1 млн тонн. За розрахунками Д. Гордійчука, на ринку зараз близько 400-450 тисяч тонн селітри, в наступні три місяці в Україні буде вироблено ще близько 450 тисяч тонн. Отже, залишається чимала дірка, яку треба латати імпортом чи азотними добривами інших видів. Щоправда, фактор безгрошів’я в аграріїв може зменшити цю потребу на 15-20 відсотків, і тоді у міністерських чиновників з цього приводу менше болітиме голова. Може, затягування фінансового зашморгу на шиях аграріїв і є своєрідним способом розв’язання проблем галузі? Чим менше сільгоспвиробників, тим менше клопоту?
Одне слово, питання забезпечення вітчизняними міндобривами перетворилося на ворожіння на кавовій гущі. Замість стабільності — непевність і стихійність. Альтернативою українським засобам живлення до 2014 року був російський імпорт, але Мінекономіки за поданням виробників добрив «припекло» цих конкурентів антидемпінговим розслідуванням, яке завершилося запровадженням мита в розмірі 36,03%. Обсяги російського імпорту суттєво зменшились, але поставки не припинилися через проблеми в українській хімічній промисловості.
Торік наші виробники придбали 455 тисяч тонн (на 54% більше, ніж 2014-го) закордонних азотних добрив (селітри та її нітратних замінників), левова частка з яких російського походження. Ситуація і справді неоднозначна: не хочеться купувати в агресора, але ж і хліб треба вирощувати. Постало питання термінового пошуку інших закордонних джерел постачання цього товару. В грудні минулого року Верховна Рада спростила правила ввезення міндобрив із Європи. Але ця норма і досі не запрацювала, оскільки Митна служба не підтвердила її внутрішніми наказами. Однак, навіть якщо імпортний товар надходитиме безперешкодно, це не розв’яже проблему наповнення ринку, вважають експерти «Інфоіндустрії», оскільки з Європи (Польщі, Болгарії та Румунії) ми зможемо одержувати щомісяця максимум 40 тисяч тонн добрив.
Схоже, ще на цей весняний сезон аграрії, хоча і з труднощами, але знайдуть мінеральні добрива. А перспектива з їх забезпеченням досить туманна, оскільки не відомо, чи працюватимуть улітку вітчизняні заводи.
«Головне завдання — за будь-яку ціну максимально наситити сільське господарство дешевими добривами, пестицидами для того щоб бути конкурентними на всіх зовнішніх ринках. Інших переваг у нашої країни поки що немає. Цей сезон ми вже фактично «відіграли», але сьогодні слід думати про наступний. Треба нарешті виробити державну політику в сфері забезпечення АПК міндобривами, а не шарпатися то в один бік, то в другий», — переконаний Дмитро Гордійчук.
//www.silskivisti.kiev.ua/19345/index.php?n=30488