Нові підходи до захисту рослин

15 April, Розділ Новини, переглядів 2 703

Під час роботи круглого столу «Озимі зернові культури. Актуальні питання сезону 2016 року», організованого Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки компанії «Сингента» обговорені зміни у сучасних підходах у технології вирощування культур під впливом кліматичних змін та забезпечення стабільності отримання врожаю.
«Зміни погодних умов, культури агротехніки, балансу фітопатогенів, вологопостачання – усе це та багато іншого вказує на необхідність перегляду підходів у захисті рослин. Тому УКАБ спільно з нашими партнерами – компанією «Сингента» започаткували новий формат спілкування практиків і вчених та усіх бажаючих, де будуть спільно обговоренні питання змін в агроценозі, як на них реагувати, та яких заходів вживати для захисту рослин. До участі у заході ми запросили провідних науковців та практиків, організована онлайн-трансляція, де усі бажаючі можуть взяти участь у дискусії та поставити запитання учасникам круглого столу», - заявив Олександр Жемойда, виконавчий директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
За останні роки погодні умови на території України істотно змінилися, що вплинуло на трансформацію процесів і взаємовідносин в агробіоценозах. Серед таких чинників слід відзначити зміну температурного режиму, посухи, різкі зміни режимів опадів у кількісному і часовому еквівалентах та багато інших. Це, відповідно, відбилося на культурі землеробства. Наприклад, у північних частинах України можна спостерігати вирощування соняшнику, тоді як десять років тому цю культуру там не культивували взагалі.
Учасники круглого столу також зауважили, що змінилися погодні умови взимку. По-перше, настання зими зсунулося в часі, внаслідок чого озимі культури вегетують до кінця грудня — початку січня. По-друге, нормою стало раннє відновлення вегетації. Ця тенденція спостерігається протягом останніх трьох років. Зима втратила роль регулюючого чинника у розвитку шкідливих організмів. Усе це призводить до суттєвих змін фітосанітарного стану всіх культур, особливо озимих зернових.
Присутні науковці та практикуючі агрономи виділили такі основні тенденції змін в агроценозі та культурі землеробства.
Дефіцит вологи, який проявляється протягом усього періоду вегетації зернових колосових культур, і нерівномірний розподіл опадів. Висів насіння у сухий або напівсухий ґрунт стає нормою. Відповідно, норма висіву і глибина заробляння зернових культур потребують ретельного аналізу і оптимального підходу. Сьогодні як ніколи треба розуміти, що надмірне заглиблення і загущення посівів дуже впливає на кінцевий урожай і його рентабельність. З огляду на дефіцит вологи здобуватимуть популярність сорти, здатні давати високі врожаї зі зниженою густотою стояння і збільшеною продуктивною костистістю. Невелика кількість вологи в період початку вегетації культури вплине на вибір протруйників. Найближчим часом особливу вагу здобудуть препарати, здатні пришвидшити розвиток кореневої системи, що не мають фітотоксичності.
Осіннє подовження вегетації озимих зернових культур. Це сприяє відтак і періоду потенційного ураження хворобами. Істотно збільшилася загроза розвитку прикореневих гнилей, їхні збудники стали агресивнішими і дуже поширилися територіально. Суттєво змінився перелік хвороб листкового апарату і їхня шкодочинність. Якщо раніше достатньо було для осіннього захисту використати протруйник із нетривалим періодом потенційної захисної дії, то в сучасних умовах виникає потреба у діючих речовинах, які дозволяють захистити рослину протягом усього осіннього початку зимового періоду, тобто 2–3 місяці.
Змінився баланс фітопатогенів і їхня шкодочинність. Борошниста роса втратила свою актуальність, можна сказати, що сьогодні її контроль на достатньому рівні. Натомість набирає актуальності септоріоз, який починає завдавати шкоди вже восени. Крім того, зросла уражуваність Septoria nodorum, загрозливішими стали прикореневі гнилі, зокрема ризоктоніозна. Збудники ризоктоніозу невпинно поширюються по території України, завдаючи дедалі більше шкоди зерновим і просапним культурам. Набирають актуальності такі хвороби як тифульоз і снігова пліснява. Зміни листкових форм захворювань в осінній і ранньовесняний періоди, погодні умови для їхнього розвитку у зимовий період вимагають застосування фунгіцидів, здатних контролювати хвороби в умов низьких температур або різких коливань температур протягом доби. Останнім часом збільшилася кількість сисних шкідників. Для їх ефективного контролю необхідно використовувати системні інсектициди на самому початку весняної вегетації і ретельно контролювати чисельність протягом вегетації.
Ще однією зміною в агротехніці озимих зернових вчені відмітили зростання застосування мікродобрив. Вони позитивно впливають не лише на врожайність, але й на покращення якості зерна. Тому вчені визнали потребу вивчити застосування мікродобрив у комплексі з засобами захисту рослин.
За результатами обговорення учасники підготували Резолюцію, де виділили основні тенденції змін в агробіоценозі та розробили рекомендації щодо системи захисту озимих зернових у господарствах. Усі зміни, на думку учасників круглого столу, вимагають застосування нових підходів у технології вирощування озимих сільськогосподарських культур, зокрема, й озимих зернових. Особливо це стосується захисту рослин. Старі підходи вже неефективні і потребують детального аналізу та постійних змін відповідно до умов кожного року і конкретного агроценозу.