У Мліївському розсаднику розроблена технологія вирощування садивного матеріалу плодових культур методом безпересадкової культури і зимового щеплення: підщепи вирощуються методом висіву насіння в черговому полі розсадника і літнього (у перший рік) щеплення.
Технологією передбачено вирощування, відбір і збереження насінних і вегетативних підщеп та їх щеплення в зимовий час. Як і при літніх операціях, живці для зимового щеплення заготовляють у маточно-сортових (живцевих) садах.
Як відомо, деякі сисні шкідники (попелиці, щитівки, мідяниці, кліщі) потрапляють в розсадник безпосередньо при щепленні. Надійно захищає шкідників, зокрема каліфорнійську щитівку, від дії на них хімічних препаратів плівка, що застосовується при проведенні щеплення. Тому необхідно проводити фумігацію посадкового матеріалу та компонентів щеплення бромистим метилом чи бромметилом з вуглекислотою. А як показала практика, приживання підщепи і прищепи становить не більше 30%, що викликано ігноруванням цього методу розсадниководами. Як результат, з маточних насаджень каліфорнійська щитівка потрапляє на підщепи.
Впродовж 1998-2004 рр. ми проводили дослідження із знезараження компонентів зимового щеплення (перед його проведенням) від каліфорнійської щитівки біологічним препаратом актофіт, 0,2% к.е., який успішно використовують для внутрішньотканинних ін'єкцій (водночас він є інсектоакарицидом нового покоління з контактно-кишковою і нейротоксичною дією на основі аверміктинового гриба Бігеріотусез ауегтісїїез). Крім біологічно активних компонентів – продуктів життєдіяльності ґрунтових грибків – в інсектициді є амінокислоти, вітаміни. Ці компоненти відіграють роль природних біостимуляторів росту рослин.
Згідно технології проведення зимового щеплення, до початку цієї операції в тепле приміщення з температурою 20-22 градуси заносять підщепи і прищепи та витримують до напівпробудного стану протягом 10-12 днів. Після щеплення їх тримають ще 10-17 днів у приміщенні при температурі 15-20 градусів. Спеціально проведеними лабораторними дослідженнями установлено, що цього температурного режиму достатньо для виходу личинок каліфорнійської щитівки, які зимували в стадії личинок 1-го віку, з діапаузи. Це й стало основою для проведення досліджень з оздоровлення прищепно-підщепного матеріалу від каліфорнійської щитівки при проведенні зимового щеплення препаратом актофіт.
Результати досліджень засвідчили: після обробки прищеп і живців препаратом актофіт, 0,2% к.е. проти каліфорнійської щитівки, оздоровлення садивного матеріалу є досить високоефективним прийомом. При фіксації живців і підщепи протягом 30 хвилин 0,4%-ним розчином препарату, чи впродовж 10-20 хвилин 0,5%-ним розчином біопрепарату загибель шкідника досягала 96,8-99,1%, а приживання прищепи і підщепи становило 94,6-95,9%. Фітотоксичної дії на компоненти щеплення не спостерігалося. Цей спосіб оздоровлення компонентів щеплення дозволяє отримувати високостандартну садивну продукцію.
В третій декаді липня - першій декаді серпня проводять окулірування (вічкування) прищеп. Для цього використовують 5-8 бічних бруньок з середньої частини живця, взятого з маточних насаджень. Фактично з живця вирізають вічка з тонким шаром деревини, який вставляють в Т-подібний розріз на підщепі. Таким чином в поле розсадника можуть бути занесені два найбільших шкідника: каліфорнійська щитівка і грушевий галовий кліщ.
Обробку зелених живців яблуні й груші проти каліфорнійської щитівки проводили так: у пластмасовій посудині готували робочу рідину з препаратом, у вертикальному положенні повільно опускали заготовлені живці, витримували 30 хвилин. Потім виймали, просушували у вертикальному положенні при кімнатній температурі не менше 2-3 годин, уникаючи їх доторкування один до одного.
Результати досліджень показали: при обробці 0,4%-ним розчином біопрепарату актофіт, 0,2% к.е. зелених живців яблуні й груші протягом 30 хвилин загибель щитівки становила 96,9%-97,3%, а приживання вічок досягало 94,9%. Фітотоксичної дії вищезгаданих препаратів при отриманні саджанців способом вічкування не спостерігали.
Отже, актофіт можна рекомендувати для застосування від каліфорнійської щитівки у плодовому розсаднику при отриманні саджанців способами зимового щеплення і літнього вічкування.
Таке оздоровлення посадкового матеріалу забезпечує 100%-ну загибель личинок шкідника, не знижуючи при цьому виходу стандартних саджанців. Це дає змогу обійтися без використання дорогої й екологічно небезпечної фумігації, виключити проведення в полі розсадника 1-го року вирощування протягом вегетаційного періоду не менше 2 обприскувань, за рахунок чого значно активізується робота корисних організмів в агроценозі розсадника, а також зменшується шкідлива дія інсектицидів на людину й довкілля.
Юрій ЯНОВСЬКИЙ,
доктор сільгоспнаук, Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН