Як "Аграрний фонд" перетворився з банкрута на донора держави

25 July, Розділ Новини, переглядів 1 615

ПАТ “Аграрний фонд” опублікувало звіт про результати діяльності за минулий рік. За даними звітності, аудированої BDO, підприємство, яке з дня свого створення демонструвало негативний результат роботи, в 2015 році вперше отримало 154,6 млн гривень чистого прибутку. Доходи товариства склали 3,29 млрд гривень (+ 77,3 млн гривень до результату 2014 року), витрати – 2,32 млрд гривень (- 96,6 млн гривень до 2014 року). Фінансовий результат “Аграрного фонду” збільшився на 22% до 979,2 млн гривень (до оподаткування і без обліку сумнівної заборгованості).
Основний напрямок діяльності “Аграрного фонду” – виробництво борошна. Цей ринок минулого рокуі скоротився на 14% в натуральному вираженні. Фактори, що зумовили падіння, – традиційне щорічне зниження обсягів споживання хлібобулочних виробів (див. графік 1), посилене фізичним скороченням ринку в Криму і зоні проведення АТО. Обсяги виробництва борошна АФ також скоротилися, хоч глибина просідання і була менше, ніж загалом по ринку: всього в 2015 році фондом було перероблено 375,7 тис. т зерна, що на 52 тис. т менше, ніж роком раніше.
Всього “Аграрний фонд” реалізував на внутрішній і зовнішній ринки 980 тис. т продукції, що на 365 тис. т менше, ніж у 2014 році. При цьому, за меншого обсягу реалізації компанія отримала на 102,5 млн чистого доходу більше, ніж в 2014 році – 2,875 млрд грн проти 2,772 млрд гривень відповідно.
Як пояснює директор ПАТ “Аграрний фонд” Андрій Радченко, кардинальне поліпшення результатів діяльності було досягнуто завдяки впровадженню нової стратегії роботи, в основі якої – відмова від продажу продукції за демпінговими цінами в рамках штучної підтримки виробництва т. зв. “масових сортів” хліба.
Якщо в структурі реалізації продукції АФ на внутрішній ринок в 2014 році 58% припало на борошно для соціальних сортів (247,5 тис. т з 427,7 тис. т), то в 2015 співвідношення соціальні/комерційні було вже 25%/75% (з 375 тис. т борошна, поставленого на внутрішній ринок 281,1 тис. т було поставлено для комерційних цілей). “Я твердо переконаний, що в самому механізмі “підтримки” через продаж борошна за демпінговими цінами відразу закладені корупційні ризики, оскільки частину різниці між ринковою ціною і відпускною ціною АФ переробник може виплачувати у вигляді хабара менеджменту”, – наголошує він.
На думку Радченка, механізм адресних дотацій соціально незахищеним верствам населення є більш прозорим і не формує свідомо збиткові результати роботи держкомпанії. “Або ж держава повинна позиціонувати “Аграрний фонд” як дотаційний напрямок і щорічно вливати в компанію мільйони гривень для компенсації збитків. Але, з огляду на стан держбюджету – це не раціональний шлях”, – говорить він.
Завдяки перегляду стратегії “Агарний фонд” не тільки перестав погіршувати стан держфінансів збитковим результатом, який за підсумками 2014 року склав мінус 7 млрд гривень, а й навпаки – виплатив державі 115 млн гривень дивідендів. При цьому державний статус не забезпечив “Аграрному фонду” видимих преференцій – компанія переживає ті ж проблеми, що й приватні учасники ринку. На депозитних рахунках АФ заморожено близько 3 млрд гривень, з них 2 млрд гривень – в “Брокбізнесбанку”, а заборгованість із відшкодування ПДВ перед компанією становить 254 млн гривень.

Урожайний рік
Позитивний результат роботи “Аграрного фонду” – наслідок не тільки внутрішніх трансформацій, але і зовнішніх глобальних чинників. У 2015 році Україна зібрала 59,96 млн т зерна, тож навіть за надактивного експорту на рівні рекордних 39 млн т на ринку сформувалася надлишкова пропозиція пшениці для виробництва борошна, зазначає економіст IMF Group Михайло Кухар. На тлі високого врожаю продовжився цикл низьких цін на зерно. Це загальносвітовий тренд, зумовлений високою пропозицією зернових і зниженням цін на нафту, що здешевлює вартість продукції рослинництва як сировини для біопалива.
“Минулий рік характеризувався дуже сприятливою кон’юнктурою для переробників зерна, ціни на сільгосппродукцію залишалися на рекордно низькому рівні” – каже Михайло Кухар. Приміром, вартість пшениці 1-го і 2-го класів, які використовує “Аграрний фонд”, на внутрішньому ринку перебувала на рівні $160-170/т. Для порівняння, в 2013 році ціни на продовольчі класи пшениці перевищували $280/т.
Наявність достатньої кількості обігових коштів дозволила АФ сформувати запаси пшениці в період найбільш привабливих цін на ринку, тоді як приватні компанії, діючи в рамках обмеженого фінансового ресурсу, були змушені докуповувати партії в період активного експорту, конкуруючи із зернотрейдерами і виплачуючи премію сільгоспвиробникам. “В минулому році “Аграрний фонд” зіграв дуже важливу роль на ринку, – говорить генеральний директор асоціації “Укрхлібпром”, що об’єднує провідних виробників хліба, Олександр Васильченко. – Їхнє борошно було дешевше на 200-300 гривень, ніж в середньому по ринку”.
Він також зазначає, що з приходом нового менеджменту в “Аграрному фонді” було оптимізовано систему роботи, клієнтів сегментовано відповідно до масштабу їхнього бізнесу, а також скасовано процедуру звітності для формування партій під виробництво соціальних сортів хліба. “Слід віддати належне Радченку – він скасував значну частину бюрократії в “Аграрному фонді” та оптимізував багато процесів”, – говорить Олександр Васильченко.
До недоліків співпраці з АФ він відносить необхідність передоплати – обов’язковий елемент роботи держкомпаній, тоді як приватні постачальники борошна, навпаки, можуть погоджуватися на розстрочку платежів. Ще один мінус – велике плече доставки, через що логістичні витрати можуть іноді нівелювати вигоду від більш привабливих цін на продукцію. “Ці витрати виникають внаслідок того, що в “Аграрного фонду” немає своїх переробних потужностей, він переробляє зерно на майданчиках третіх компаній, іноді теж державних. Було б раціональніше передати ці потужності ключовому гравцеві в цьому сегменті”, – говорить Васильченко.
Ще один чинник, який зумовив різке поліпшення фінансових результатів “Аграрного фонду” – скасування або істотне скорочення корупційної складової роботи. Андрій Радченко розповідає, що в компанії було повністю перебудовано систему управління ризиками та налагоджено внутрішній контроль, завдяки чому вдалося забезпечити прозорість процесів і добір оптимальних пропозицій контрагентів.
Також було впроваджено практику добору логістичних і страхових компаній виключно на відкритих конкурсах, при цьому співвідношення кількості учасників і обраних контрагентів становило 2:1 і 3:1. “Аграрний фонд” традиційно належав до однієї з найбільш корупційних структур на аграрному ринку. Коли ця корупційна складова була знівельована, вивільнився колосальний фінансовий ресурс. Так що, за великим рахунком “Аграрний фонд” просто не міг не показати прибуток”, – говорить Михайло Кухар.
У 2016 році “Аграрний фонд” законтрактував навесні близько 600 000 т пшениці, 50 000 т жита і 10 000 т. Восени планується закупити ще 400 т пшениці. “Сегмент житнього борошна – найбільш проблемний, на ринку склалася напружена ситуація з його пропозицією. Також проблеми котрий рік виникають і з забезпеченням гречкою, – говорить Олександр Васильченко. – Дуже позитивно, що “Аграрний фонд” робить кроки для стабілізації ситуації”.
За словами Андрія Радченка, в цьому аграрному сезоні “Аграрний фонд” зосередиться на посиленні позицій в ключовому для себе сегменті – виробництві борошна, а також розвитку роздрібної торгівлі. Також він планує запустити в продаж нові продукти – цукор, мюслі, гречку. Реалізовуватися вони будуть під торговою маркою “Аграрний фонд”. “Ми будемо розширювати свою присутність в роздробі, щоб споживачі бачили продукцію державного виробника і мали орієнтир ціни і якості”, – говорить Андрій Радченко.