На узбіччі передових технологій

25 July, Розділ Новини, переглядів 2 211

Зліва - звичайний рис, справа генетично модифікований сорт рису, відомий як "золотой рис", що був виведений з метою компенсації недостатності вітаміну А у багатьох мешканців південно-східної Азії і в Африці. Нещодавно більше сотні Нобелівських лауреатів виступили на захист генно-модифікованих організмів і підписали відкрите звернення відповідного
змісту. У листі міститься прохання припинити кампанію проти "ГМО".
Чому наукова спільнота виступає на підтримку генної інженерії, а Україна ізолюється від її досягнень, розповідає Борис Сорочинський, доктор біологічних наук, координатор Комітету з аграрної біотехнології УКАБ
- Що спонукало Нобелівських лауреатів виступити з закликом переглянути негативне ставлення до генетично модифікованих продуктів?
- Створення і вивчення ГМО - це, насамперед, наукове питання. Переважна більшість наукової громадськості жодного разу не виступала проти ГМО, тому що розуміє механізм створення, вивчення, процедуру випробувань та реєстрації таких організмів. Люди, які фахово займаються цими питаннями, не мають заперечень проти цієї технології.

- Якщо пояснити простими словами, що таке ГМО?
- За спадкові ознаки у організмів відповідає геном. Якщо він змінюється, то організм стає модифікованим і такі зміни (мутації) під впливом природніх факторів відбуваються в організмі щосекунди. Мутагенез можна індукувати також і у штучний спосіб, - так, власне, працюють селекціонери. При цьому селекціонери працюють спершу навмання, використовуючи різні мутагени, а вже далі підтримують обрані лінії рослин, виокремлюють ознаки і роблять їх сильними. Що стосується створення ГМО чи генно-інженерних (ГІ) рослин, то тут є декілька підходів. Відповідний фрагмент ДНК цільового гену, шо нас цікавить, з одного організму переноситься за допомогою спеціальних методів до іншого організму, паралельно створюються умови, щоб цей перенесений ген працював у новому організмі. Такі технології генної інженерії називаються трансгенезом. До речі, він відбувається і в природі, - батат, солодка картопля, є прикладом природнього трансгенного органіму, який вже давно існує і ідентифікований як окремий вид. Другий підхід - зараз з'явились технології редагування геному, і мова вже йде не скільки про перенесення генів, скільки про корекцію того генома, який ми вже маємо. Я не сумніваюсь, що це буде саме той напрямок генно-інженерних маніпуляцій, який домінуватиме найближчим часом.

- Навіщо потрібні генно-інженерні рослини у сільському господарстві?
- Їх створюють для підвищення врожайності, забезпечення стійкості до шкідників, гербіцидів і абіотичних факторів, покращити якість продукції. Зараз найбільш поширеними є генетично-інженерні рослини з привнесеною ознакою стійкості до гербіцидів та шкідників.

- Продукція з ГМО - шкідлива для здоров'я?
- Дослідження безпечності продуктів харчування проводиться у великій кількості в різних країнах, на це було витрачено сотні мільйонів доларів. Жодних науково підтверджених результатів стосовно небезпечності цих організмів для здоров'я людей не отримано - про це говорять нобелівські лауреати, американські вчені, свідчать звіти досліджень Європейського союзу, але українці вперто вважають себе розумнішими за інших не витративши, при цьому, жодної копійки на відповідні дослідження.

- Як перевіряють продукти з ГМО перед випуском на ринок?
- Є декілька систем регулювання ГМО. Мені особисто імпонує американська система регулювання - суть її зводиться до того, що перед тим, як продукт випускається на ринок, виробник має довести його безпечність, при цьому мова йде не лише про ГМО, а про будь-який новий продукт харчування чи новий сорт рослин. Цей підхід означає, що всі витрати на оцінювання безпечності несе виробник. Дещо інший підхід - європейський. Європейці керуються принципом застереження і вимагають також проведення постреєстраційного моніторингу.
Таким чином, ті країни, які є експортерами сільгосппродукції, всіляко лібералізують законодавство і сприяють своєму виробнику. Ті країни, які є імпортером сільгосппродукції, в свою чергу, більше турбуються про права споживачів і створюють умови, щоб задовольнити цю категорію. Україна є експортером продукції і нам не варто вигадувати щось нове і особливе в частині процедур реєстрації і випробування ГІ-організмів, краще скористатися чужим досвідом.

-Як здійснюється маркування ГМО і контроль за їх обігом в Україні?
- Нагадаю, що у нас немає зареєстрованих ГМО. Відповідно, в Україні їх не повинно бути в обігу взагалі. Але, на жаль, у нас немає цілісної мережі ГМО-тестуючих лабораторій, а існуючі мають обмежені технічні властивості. Кількість ліній ГМО, що технічно можуть визначати наші фахівці, досить обмежена, провести масштабний скринінг і встановити наявність
неавторизованих ГМО (таких, що не пройшли реєстрацію в інших країнах) ми не в змозі. Прикро, але я з обережністю ставлюся до багатьох результатів, отриманих в наших лабораторіях, насамперед в частині маркування продукції "без ГМО".

//biz.nv.ua/ukr/markets/genno-inzhenerni-roslini-ukrajina-zalishajetsja-na-uzbichchi-peredovih-tehnologij-174900.html