В Україні накопичено 650-670 млн тонн небезпечних відходів першого та третього класу небезпеки. Найбільша їх концентрація у Харківській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Полтавській, Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях. Тривалість життя у цих областях значно коротша, ніж загалом по Україні. Про це УНН повідомив доктор
біологічних наук, професор, член-кореспондент НААНУ, заслужений діяч науки s техніки України Олександр Бондар.
За його словами, лише за кілька років Мінекології вивезло понад 20 тисяч тонн небезпечних відходів, переважно агрохімікатів, закордон, оскільки власної бази для їх переробки та утилізації в Україні немає. Проте більша частина токсичних та небезпечних речовин досі знаходиться в Україні.
При цьому, за даними О.Бондара, саме небезпечні відходи є одним із вагомих провокаторів онкозахворювань серед населення та причиною скорочення тривалості життя.
"Що стосується небезпечних відходів і відходів промисловості - це в основному Донецька, Луганська, Дніпропетровська області. Ми оцінювали стан здоров'я в цілому по цьому (небезпечних відходів і відходів промисловості), то тривалість життя в цих областях і районах скорочена на 8-10 років у порівнянні із середнім рівнем тривалості життя в Україні.
Онко - це прямий взаємозв'язок. Адже якщо є важкі метали, важкі метали в першу чергу впливають на онко: це органи дихання, фільтрація печінки, нирки, це страждає в першу чергу. Житомирська область по радіації, це відноситься і до радіоактивних відходів - там приблизно збільшення іде в 2,5-3 рази більше захворювань на онко ніж по Україні", - повідомив він.
Катастрофічність ситуації посилюється відсутністю контролю за цією сферою з боку держави, вважає О.Бондар. "Із утилізацією справляються дуже слабо. Адже на сьогодні перевірки заборонені урядом і в цьому плані контроль послаблений. Саме за рахунок таких незрозумілих на цей час рішень. Крім того на сьогодні міністр Семерак - це нова генерація, новий міністр, він намагається побудувати оці підприємства і розмістити сортувальну мережу та сортувально-переробні заводи по утилізації як твердих побутових відходів та і небезпечних відходів. Розглядається питання про будівництво такого потужного заводу в Україні. Як перспектива.
Але на сьогодні ще безперечно питання по утилізації відходів дуже слабке, адже в основному всі ці небезпечні відходи знаходяться на території підприємств, зберігаються і контроль дуже послаблений за ними. І я думаю що одним із планів і завдань держави є іще раз провести моніторинг ситуації по небезпечним відходам, визначити певні шляхи по
стимулюванню їхньої переробки, по будівництву таких нових підприємств, які б не вивозили за кордон, наприклад як вивозився минулі роки пестициди та гексахлорбензол, а треба переробляти в Україні, щоб не витрачати гроші і не годувати виробництво закордоном", - наголосив він.
Нагадаємо, у липні поточного року Кабмін затвердив ліцензійні умови для підприємств, які займаються або ж планують займатися утилізацією небезпечних відходів. Так, для отримання ліцензії на такий вид діяльності, підприємству-претенденту досить документально повідомити Мінекології про те, що для цього у них є все необхідне обладнання і потужності. І вже через 5 днів Мінекології видасть такому підприємству ліцензію.
При цьому, ні Мінекології, ні будь-який інший орган влади не перевірятиме достовірність зазначених даних. Основний критерій - щоб зазначена підприємством інформація збігалася з вимогами затверджених ліцензійних умов.
В результаті такої формальної процедури, за словами експертів, ліцензії видаються підприємствам "наосліп", і ті замість утилізації небезпечних відходів, зберігають їх в кращому випадку в ангарах поблизу місць соціальної активності (проживання, роботи і тд), створюючи таким чином загрозу не тільки навколишньому середовищу, а й здоров'ю людей.
Так, нещодавно у Черкаській області було виявлено звалище відходів тваринного походження, які можуть стати збудником масових інфекційних захворювань.
Крім того, у Києві було виявлено звалище небезпечних люмінесцентних ламп.
Зауважимо, що ртуть, яка міститься у таких лампах здатна впливати не тільки на фізичний стан людини, а й психічний. Під впливом незначних концентрацій людина втрачає працездатність, не може зосередитися, відчуває постійні головні болі та дратівливість, погано спить. Вплив більших концентрацій здатен повністю зруйнувати особистість: людина не може зрозуміти сита вона чи голодна, в хорошому настрої чи поганому. При сильних отруєннях ртуті незначний тремор пальців та рук може перерости в цілковитий розлад роботи м'язів.
Якщо випадково розбити одну лампу, то вміст ртуті в повітрі в 160 разів перевищить гранично допустиму її концентрацію. Ртуть, потрапляючи до організму людини, накопичується та залишається там на все життя.
В органах влади зізнаються, що проблема існує, проте вирішити її здатні тільки в парламенті, оскільки на сьогоднішній день нардепи "забули" наділити орган ліцензування, тобто Мінекології, повноваженнями на передліцензійну перевірку підприємств і тепер будь-яка така перевірка вважається незаконною, чим власне і користуються утилізатори небезпечних відходів.
Це підтверджує і глава Підкомітету ВР з питань державної політики у сфері поводження з відходами, народний депутат Сергій Тригубенко. Зокрема, він зауважив, що відсутність контролю на ринку сприяє наживі недобросовісних підприємців.
Сам політик кілька разів подавав законопроекти, які зокрема передбачали наділення Мінекології повноваженнями на перевірку підприємств, що утилізують небезпечні відходи. Однак усі законопроекти були провалені народними депутатами. Нардеп пояснив це зокрема існуванням потужного лобі на ринку, яке за всяку ціну намагається утримати ринок в хаосі.
"Це лобі сьогодні робить все, щоб не витрачатися на утилізацію небезпечних відходів, а тільки робити вигляд, що вони там щось утилізують. Це лобі я відчув і на собі теж", - зазначив він.
//www.unn.com.ua