Багато продуктів вигідніше купити у столицях Західної Європи, ніж у Києві
В Україні, найбіднішій країні Європи, ціни на продукти харчування зрівнялися з цінниками провідних економік світу, таких як Великобританія, Німеччина і США. Український журнал Корреспондент знайшов три причини для такого економічного казусу.
Журнал Корреспондент попросив жителів Західної Європи, США і Канади зайти у себе в країні в недорогий супермаркет і виписати ціни на 11 основних продуктів харчування. Ефект приголомшливий. Їжа в Україні, однієї з найбідніших економік світу, дорожча, ніж у ситій Португалії, в одній ціні з продуктами в США і Великобританії і не набагато дешевша, ніж у заможних Німеччині, Франції та Канаді.
Країна з дешевою робочою силою, відносно невисокими комунальними тарифами та низькою купівельною спроможністю за ціною мінімального продуктового кошика нічим не поступається найрозвиненішим державам світу.
Як з'ясував Корреспондент, ключових причин для такого економічного перекосу три: тотальна корупція, монополізація ринків, відсталість фінансового та сільськогосподарського секторів України. В одному лише аграрному секторі повсюдні хабарі роблять товар на 30% дорожчим - такі підрахунки члена парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Анатолія Матвієнка.
Огірки в Лондоні, вершкове масло в Парижі, яловичина в Берліні, рис у Лісабоні - ці та багато інших продуктів набагато вигідніше купити у високорозвинених столицях Західної Європи, ніж у Києві. При цьому в Україні ціни на продукти харчування не знають зупинки.
Прем'єр Микола Азаров, як йому здається, знайшов ідеальний вихід із ситуації, що склалася. Глава уряду доручив губернаторам покарати своїх підлеглих за неконтрольоване зростання цін. Але цей застарілий метод адміністративного батога не працює: причини дорожнечі українських продуктів лежать зовсім в іншій площині.
Очевидно, що вимога прем'єра Азарова відшмагати помічників губернаторів, які допустили ціновий сплеск, навряд чи приведе до стабілізації цін, оскільки природа їх зростання - у нестримній корупції, монополії і довговічній українській фінансовій кризі.
Корреспондент