- Аграрії більше не повинні кіп’ятити гній
- Закон «Про побічні продукти» перемога для свинарів
- Як доглядати за ягідними
- Депутати дозволили ідентифікацію тварин за кошт населення
- Прийнято у першому читанні закон, що відкриє продукції українського тваринництва ринки Євросоюзу
Позиція АВМ щодо відміни необхідності стерилізації гною
Стерилізація гною вимагає купівлі дорогого обладнення, значних затрат на електроенергію та завантаження-вивантаження гною, оплати праці додаткового персоналу.
Підписання Закону «Про внесення змін до закону України «Про продукти тваринного походження» можна назвати перемогою здорового глузду, вважають в Асоціації виробників молока. Через творчій підхід під час адаптації українського законодавства до регламентів ЕС, законом у попередній редакції було закріплено норму, згідно якої увесь гній, що утворювався на тваринних комплексах, необхідно було кип’ятити під великим тиском. Тільки після цього його можна було виносити в поля.
«Закон у новій редакції, над якою працювали експерти АСУ та ВАР, скасовує цю недолугу норму: відтепер увесь гній необхідно компостувати», - коментує Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ. За її словами, стерилізуванню підлягає тільки гній від тварин із висококонтагізійними захворюваннями, збудники котрих не знищуються під час компостування. Крім того, після стерилізації гній втрачає властивості органічного добрива.
Схвалюють прийняття закону і тваринники.
«Ми були одними з ініціаторів того, щоб у попередню версію закону внесли поправку – органічні відходи від тварин – це продукти тваринного використання, а не відходи, як це було раніше», - розповідає Володимир Литвин, керівник ТОВ «Вітчизна». Він додає, що у господарстві «Вітчизна» гній утилізується методом компостування що значно дешевше, ніж його кип’ятіння.
