Виробництво та експорт борошна в Україні за перші 4 місяці 2016/17 маркетингового року

12 December, Розділ Новини, переглядів 1 611

Спілка «Борошномели України» за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (ФАО) 2 грудня організували та провели семінар «Розвиток торгівлі борошном та крупами на міжнародних ринках та інструменти залучення інвестицій у зернопереробну галузь». У цьому та наступному випусках ділимося з вами цікавими матеріалами із доповідей учасників.

Починаємо із доповіді пана Сергія Сакіркіна, радника голови ПАТ «Аграрний фонд», про виробництво та експорт борошна в Україні за перші 4 місяці 2016/17 маркетингового року.

За чотири місяці 2016/17 маркетингового року в Україні вироблено близько 690 тис. тонн пшеничного борошна. Це трохи менше, ніж роком раніше – тоді було вироблено 693,6 тис. тонн. Обсяги виробництва по місяцях також не сильно відрізняються.

Треба відзначити значне зменшення кількості підприємств, що показують у звітності переробку зерна в нинішньому МР. У жовтні їх було 303 – всіх тих, хто дав хоча б 1 тонну борошна за чотири місяці. Тих, хто зробив офіційно в середньому понад 1000 тонн борошна на місяць – всього 49. До цього числа не потрапили: Маріупольський мелькомбінат, Богдановецький, Луцький, Чортківський, Сумський, Миколаївський комбінати хлібопродуктів і ще ряд підприємств, яких повноцінно можна назвати млинами, оснащених потужним обладнанням. Проте, в числі тих, хто видав понад 4000 тонн за 4 місяці, присутній млин Біловодського КХП, потужністю 60 тонн на добу. Серед 22 підприємств, які виробили понад 8000 тонн борошна за липень-жовтень, практично немає нових обличь:

Десять найбільших виробників видало на ринок 41,6% всього обсягу борошна, який виробили в Україні за 4 місяці. Частка цієї десятки зросла майже на 5%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Особливо помітне зростання продуктивності у Вінницького КХП №2. Це і зрозуміло: проведена реконструкція, потужність збільшена на 350 тонн на добу, покращилася робота зі споживачами – як з українськими, так і з закордонними. ВКФ РОМА, з новим 300-тонним млином, як і раніше, в середині десятки, незважаючи на те, що майже всі інші лідери мають старі млини потужністю 500 тонн на добу і вище. Ці два підприємства наочно показують, наскільки важлива своєчасна реконструкція і зміна устаткування, і як це результативно.

Експортні обсяги чотирьох місяців трохи вище торішніх, однак це пов'язано тільки з потужним початком липня. У наступні місяці, особливо у вересні і жовтні, обсяги дещо менше, ніж роком раніше.

За чотири місяці 16/17 МР обсяг експорту борошна склав 126,6 тис. тонн. За аналогічний період 15/16 МР з України експортовано 120,7 тонн борошна. Тобто, спостерігається очікуване зростання відвантажень продукції, однак воно менше запланованого і обумовлене відвантаженнями липня. Якщо така динаміка збережеться, то говорити про зростання річних обсягів буде нерозумно.

Як не дивно, все це відбувається при явно високому попиті на українську продукцію з боку імпортерів. І попит цей до кінця не задоволений. Як виявилося, профіцит продукції ще не означає, що всю її можна вивезти з країни. Виникають логістичні – рухомий склад і контейнери, а також організаційні проблеми – не всі млини вміють відвантажувати борошно на експорт або хочуть цьому вчитися.

Якщо порівнювати ціни з аналогічним періодом минулого сезону, то помітне зниження. Однак, відносно цін вересня намітилося невелике зростання. Це радує, оскільки рекордний врожай пшениці в світі передбачав подальше зниження цін на продовольство. Вересень показав ціну 191 долар за 1 тонну борошна вищого сорту, що було трохи нижче рівня липня і серпня, а жовтень закінчився середньою ціною 193 долара за тонну. В листопаді тенденція зростання збереглася. У другій половині листопада виробники стали запитувати 198-200 доларів за тонну, погоджуючись на 195. Це ціна найбільших експортерів за борошно вищого ґатунку, в мішках на умовах FCA на не припортових млинах.

Є деякі виробники, які і раніше продавали дорожче, але їх меншість. Деякі приклади жовтневих відвантажень наведені в таблиці.

Все це – на тлі стабільного зростання цін на пшеницю 2 класу, в середньому, на 50 грн за тонну на тиждень. Як і в минулому сезоні, спостерігається деяка напруженість з пшеницею даної якості.

Всього за 4 місяці поточного МР 56,6 тис. тонн або близько 42,3% всього українського експорту борошна відвантажено до КНДР. Радує зменшення частки Північної Кореї і збільшення частки африканських та близькосхідних країн в загальному обсязі українського експорту борошна.

Небезпечна тенденція орієнтування на одну країну трохи пом'якшала. Разом з тим, наші мірошники активно відвантажують борошно до Анголи, яка щорічно купує на світовому ринку більше 500 тис. тонн борошна. До теперішнього часу ми дуже слабо були присутні на цьому перспективному ринку.

Крім того, вже є невеликі відвантаження до Венесуели, Домініканської республіки, Камбоджі, ПАР, Катару, Ємену, Того, В'єтнаму і навіть до Індії. До деяких країн відвантаження разові, в інші – щомісячні. Почалися відвантаження до Іраку, хоча поки що невеликі. Тим не менш, вантажити туди потрібно десятками тисяч тон, адже це найбільший в світі імпортер борошна. Великі поставки до Південно-Східної Азії поки що не відновилися.

Дещо змінився список основних експортерів, однак, зовсім нових гравців в цьому списку немає. На першому місці втрималася Державна продовольча зернова корпорація України, трохи потіснивши Новопокровський КХП, звідки основний експорт в жовтні здійснювало, в основному, ТОВ «Новаагро». Втрималася в середині десятки «Губернія-2009».

102 тис. тонн або 80,5% всього 4-х місячного експорту відвантажили 10 з 67 підприємств, що експортували в цьому періоді. Лідер відвантажень за результатами 4-х місяців – ПАТ «ДПЗКУ». У ТОП-10 присутні постійні члени цього «клубу» – КХП «Тальне», «Вінницький КХП №2», ТОВ «Енліль», ДП «Новопокровський КХП», ТОВ «Південьмлин». Слід відзначити, що простежується загальне зростання відвантажень, а отже, прогноз в 370 тис. тонн річного експорту, який було озвучено нами на початку сезону, ще може бути досяжним. Проте, для цього необхідно збільшити відвантаження. До того ж, попит почав явно перевищувати пропозицію.