- Леонід Козаченко: про дотації аграріям
- Фермери проти продажу землі
- Круглий стіл УАК: Аграріям конче потрібна акумуляція ПДВ
- За кримчанами зберігається право власності на земельні ділянки
- Аграрії проти державного регулювання ринку - Козаченко
Що чекає АПК у 2017 році: виклики та можливості
Таку назву отримала конференція, що її провели Українська аграрна конфедерація і швейцарська компанія Swiss Re Corporate Solutions. Метою всебічної дискусії навколо викликів у 2017 році стала своєрідна інформаційна підготовка аграріїв до змін, що відбудуться в галузі вже зовсім скоро.
З якими змінами у державній політиці зіштовхнуться аграрії? Чи замінять і в яких обсягах спецрежим ПДВ можливі дотації? Яким буде продовження земельної реформи? Що затримує ринок землі та яким має бути механізм його запровадження? Відповіді на ці запитання разом із аграріями й шукали представники державної влади та експерти.
Модератом заходу став народний депутат України, президент УАК Леонід Козаченко. Говорячи про можливу підтримку агровиробників з боку держави, народний депутат назвав кілька дуже красномовних цифр. Так, за його даними, цього року підприємства АПК сплатять 93 млрд. грн. різних податків і зборів, а отже, хочуть розраховувати на адекватну підтримку з боку держави. Втім, сума допомоги, закладена у проекті держбюджету ледь сягає 5,5 млрд. грн., що звісно, є мізерною. Адже ця підтримка у 27 разів менша, ніж у країнах ЄС, до якого ми так прагнемо. Відповідно, розраховувати на прибутковість роботи агросектору в 2017-му сподіватися марно, вважає президент УАК.
Щоправда, заступник міністра фінансів України Євген Капінус висловив впевнення, що підтримка АПК може досягти 6,4 млрд. гривень. Але чи справдяться його слова, нині стверджувати важко. Бо у держави грошей на дотації практично немає, тому сільгоспвиробники всі свої ресурси спрямовують на те, щоб лишень не збанкрутіти. Про розвиток сектору поки що навіть не йдеться.
Більш детально про програми підтримки аграріїв розповів присутнім Баграт Ахіджанов, директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики. Головний фінансист відомства переконаний, що нинішній варіант бюджету – компромісний і дозволить аграріям розраховувати щонайменше на 5 млрд. грн. підтримки. Розпорядником грошей стане Мінагрополітики і у відомстві відпрацьовані механізми чіткого і прозорого контролю за цими грошима.
Та все одно, зауважив Леонід Козаченко, спланованої цифри аграріям не вистачить для нормальної роботи. І в такій ситуації варто скористатися інструментами, які пропонують нам іноземні партнери. Зокрема, ЄБРР і МФК. До слова, цю готовність і підтвердили представники міжнародних фінансових установ - голова представництва ЄБРР в Україні
Шевкі Аджунер і Олена Волошина, голова представництва МФК в Україні.
Як не прикро це було почути, але обидва представника поважних структур наголосили, що їхні установи готові надавати допомогу на дуже вигідних умовах. Але! Українські аграрії нині не готові запропонувати бізнес-плани, які покажуть названим фінустановам прозорість,чіткість і заплановану прибутковість агробізнесу. Це нагадує відому ситуацію, коли вже навіть «гора прийшла до Магомеда», а він усе ще чухає потилицю. Ймовірно також, що недостатньо активно з представництвами МВФ і ЄБРР працюють наші аграрні галузеві асоціації? І тут є над чим замислитись.Про один із механізмів підтримки аграріїв розповів віце-президент Swiss Re Corporate Solutions Олександр Артюшин. Його презентація пояснила присутнім агровиробникам у чому ж полягає ринковий ризик аграріїв і які їхні прості дії допоможуть зберегти власні кошти.
Ще один блок питань був присвячений земельній реформі.
Тут надзвичайно багато проблем. Але всі вони не будуть реально розв’язані допоки… не будуть внесені зміни у головний документ нашої держави – Конституцію. Так, згідно ст. 13, «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу». То чи правомірними є дії чиновників, які прагнуть порушити нинішню редакцію Конституцію і запровадити ринок землі? - резонно запитала Інна Богословська, яка теж завітала на конференцію. Може тому майже два десятиліття ми пробуксовуємо у цій проблемі, тоді як на місцях бої за землю давно перешли у не мирну фазу? І відповідь на численні запитання ринку землі, що на роки розтягнувся запровадженні, варто шукати аж ніяк на конференція, а в коридорах влади?А поки, резюмував роботу форуму народний депутат України, президент УАК Леонід Козаченко, потрібно розуміти, що ніхто, крім нас самих, не буде вирішувати наші проблеми. Тому варто наполегливо працювати в усіх напрямках і усвідомлювати, що будь-які перешкоди і труднощі легше долати спільними зусиллями.
