- Головний аграрій Тернопільщини пояснив, чому подешевіли деякі продукти
- М.Безуглий: цього року ціна на гречку зростати не буде
- Джарти має намір порушити питання доцільності закупівлі гречки в Китаї
- Присяжнюк пояснив, що гречку продали росіянам і білорусам
- Віталій Хомутинник: "до китайської гречки дійсно є деякі зауваження. Але головна мета даного закону, щоб внутрішні ціни на нашу вітчизняну гречку були знижені"
I гречка, і з міністром суперечка
…ОСЬ ЩО ВДАЛОСЯ зробити, то це... побороти дефіцит гречки. Поки що перемогу одержано лише на законодавчому рівні. Гречка удостоєна окремого закону (260 "за") - про тимчасове скасування до 1 червня цього року 20-відсоткового ввізного мита на цю крупу. Нею українських гречкосіїв ощасливлять, мовляв, китайці, відірвавши від свого рисоїдного споживача 25 тисяч тонн нечуваного досі в Україні дефіциту.
У битві за китайську гречку, в яку перетворилося обговорення відповідного законопроекту, вималювалося чимало цікавого. Скажімо, "регіонали" так захопилися перекладанням відповідальності за будь-які гострі проблеми на уряд Ю.Тимошенко, що ледве не зробили гречку... озимою. Мовляв, попередники не зуміли чи не захотіли посіяти її в достатній кількості, ось і пожинаємо тепер наслідки їх невміння господарювати. Довелося С. Сасу (БЮТ - "Батьківщина") нагадати колегам, що в кліматичних умовах України гречку можна сіяти до середини червня і мати добрий урожай, тож гав під час гречаної посівної ловив уже уряд М.Азарова. До речі, Держрезерв цю крупу не закуповує. С. Сас пояснив "прокол" із гречкою непрофесійністю аграрного блоку Кабміну, де, за його словами, "головний гречкосій" пан Присяжнюк має базову освіту будівельника, а його заступник - учителя трудового навчання..." Тож бютівець запропонував змінити назву профільного міністерства, назвавши його "Міністерство агрополітики, продовольства і гречки", а надалі додавати до цієї назви "і борошна" та всього іншого, що потраплятиме до переліку дефіцитних продуктів.
Він же й наголосив: "Китай не виробляє тих об'ємів продовольчої гречки, які б дозволили її експортувати", а тому йдеться про фуражну. Торік Росія через незадовільний фітостан від неї як продовольчого продукту відмовилася.
Опозиційні депутати не тільки засумнівалися в якості китайської гречки, а й в економічній "чистоті" її імпорту. Висловлювалися припущення, що на цій оборудці (ввозиться по 6-8 гривень за кілограм, збираються продавати по 14) хтось добре нагріє руки. Крім цього, держбюджет недоодержить 75 мільйонів гривень. Чи не правильніше було б більше уваги приділити вітчизняному виробнику, надавши дотації на цю культуру фермерам?
Розмова про причини дефіциту гречки зачепила значно ширше коло питань. Скажімо, необхідність розбудови ринкової інфраструктури (йдеться про створення бірж, залучення виробника до оптової торгівлі), йшлося про таку біду, як... засилля посередників або ж відвертих спекулянтів. За словами О. Зарубінського (Народна партія) подекуди в посередницькому ланцюжку їх набирається аж по 12, а звідси "обдирання" як виробника сільгосппродукції, так і споживача.
Найнесподіванішу пропозицію висловив Ю. Кармазін: "Завозити не гречку, а поміняти нашого Прем'єра на китайського..." Мовляв, буде більше користі для України.
Якщо Президента не зупинять застереження щодо якості іноземної крупи і він підпише "гречаний" закон, схоже, матимемо невдовзі ще одну проблему - що з незвичною на смак крупою робити? Хоча в усякому разі армія чужоземною кашею буде забезпечена надовго...
Сільські вісті
