- Уряд у 2018 році планує виділити на розвиток тваринництва 2,3 млрд грн.
- Для ефективного виконання нового закону про державний контроль необхідно ухвалити близько 40 підзаконних актів, – Володимир Лапа
- В Україні створять єдиний контролюючий орган в сфері безпечності харчових продуктів
- Змінено національну систему контролю виробництва та обігу харчових продуктів у відповідності із вимогами ЄС
- В Данії обговорять можливість технічної допомоги ЄС
В Україні працюють над системою контролю за безпечністю молока
26-27 вересня відбулася друга річна міжнародна конференція швейцарсько-українського проекту «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні» за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи, директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгера Тауша. У заході також взяли участь представники Мінагропроду України, центрального апарату Держпродспоживслужби та обласних управлінь, дослідних та навчальних установ, професійних галузевих організацій, молочного бізнесу, міжнародних організацій та проектів міжнародної технічної допомоги.
Головною метою конференції є підвищення обізнаності зацікавлених сторін, які залучені до молочної галузі, про систему контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків і важливості використання найкращих практик для виробництва безпечних молочних продуктів
«Молочна галузь є специфічною, соціально та економічно важливою в структурі АПК. Її потенціал наразі нереалізований, галузь перебуває в стані трансформації і дуже важливо знайти правильні кроки, щоб надати потужний поштовх для її розвитку. Сьогодні ми вже маємо реальні зміни, зокрема зміщення виробництва молока від господарств населення до сільськогосподарських підприємств, підвищення продуктивності корів, збільшення частки молока екстра-класу. Зростання цін на світовому ринку та відкриття нових ринків призвело до збільшення експорту української молочної продукції за останні вісім місяців на 81%. Але важливо не лише нарощувати експорт, а й забезпечувати українського споживача продукцією належної якості. Тому налагодження контролю за якістю і безпечністю молочної сировини відіграє важливу роль», - зазначила Олена Ковальова.
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа у своєму виступі зазначив, що молочні продукти несуть підвищений ризик для споживача, тому контроль за дотримання вимог вздовж усього ланцюга виробництва і збуту - необхідна умова забезпечення якості й безпечності. Український споживач має бути впевнений, що на полицях продукція, яка відповідає національним та європейським вимогам.
Хольгер Тауш зазначив, що Швейцарська конфедерація підтримує впровадження Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) і намагається допомагати Україні проводити системні зміни. Одна з найважливіших цілей Швейцарії – це покращення якості і безпечності харчових продуктів, зокрема молочних, в Україні
Манон Шуперс відмітила, що Проект з безпечності молока став мозковим центром, який об’єднав однодумців з державних структур, громадянського суспільства, приватного сектора, міжнародних проектів технічної допомоги, а також провідних експертів у галузі ветеринарії, безпечності харчових продуктів, тваринництва. Також наголосила на необхідності якнайшвидшого прийняття базових вимог до безпечності сирого молока, які мають стати основою для низки інших проектів нормативно-правових актів, розроблених Проектом
Під час першої сесії конференції спікери презентували основні вимоги харчового законодавства України, зокрема нового законну «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» № 2042 від 18.05.2017 р. Цей закон передбачає суттєві зміни у системі держконтролю: запровадження ризик-орієнтованого підходу, окремі заходи державного контролю операторів ринку здійснюватимуться без попередження, вичерпний перелік питань для перевірки, механізм пом’якшення відповідальності щодо певних порушень. Основні положення Закону набудуть чинності після 9-місячного перехідного періоду, протягом якого необхідно розробити та прийняти близько 30 підзаконних актів, щоб повністю привести українську систему державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів у відповідність до директив та регламентів Європейського Союзу
Наступна сесія конференції була присвячена ризик-орієнтованій системі контролю безпечності харчових продуктів. Так, наприклад, державний контроль харчових підприємств в ЄС планується заздалегідь відповідно до потенційного ризику для здоров'я населення. Це означає, що підприємства, які мають більш високий потенційний ризик, контролюються частіше, ніж ті, діяльність яких несе менший потенційний ризик. Новий Закон про державний контроль впроваджує таку систему і в Україні, чітка форма якої буде встановлена у Постанові Кабінету Міністрів України, яка зараз знаходиться на стадії обговорення проекту.
Другий день конференції розпочався з теми, присвяченій найкращим практиками під час виробництва і переробки молока. Представники молокопереробних підприємств поділилися своїм досвідом впровадження найкращих практик вздовж усього молочного ланцюга. Особливу увагу звернули на співпрацю з різними категоріями постачальників молока та на програмі підтримки малих постачальників молока через кооперацію та розвиток сімейних ферм. Саме у трансформації особистого селянського господарства в сімейну ферму, що відповідатиме вимогам нового законодавства до оператора ринку харчових продуктів, зокрема й в частині загальних гігієнічних вимог до первинного виробництва, бачить майбутнє керівник Проекту з безпечності молока Ігор Кравченко, який у своїй презентації окреслив шляхи покращення якості та безпечності молока від дрібнотоварних виробників.
Антимікробна резистентність – була заключною сесією конференції. Спеціаліст з охорони здоров'я ФАО Ейпріл Джонсон у своєму виступі зазначила: «Антимікробна резистентність – це глобальний пріоритет в галузі охорони здоров'я, оскільки вона має негативний вплив на здоров'я людей та тварин, а також безпечність харчових продуктів і на безпеку загалом». Директор Проекту з безпечності молока Манон Шуперс наголосила, що поява антимікробної резистентності як основної загрози для здоров'я пов'язана з широкомасштабним та неправильним використанням антимікробних препаратів у сільському господарстві та у сфері охорони здоров'я людини. Наразі також визнається, що неналежне застосування антимікробних препаратів у сільськогосподарському секторі сприяє розвитку антимікробної резистентності в організмі людини через здатність бактерій розділяти частину свого геному між власними бактеріями та іншими родами. Тому сільськогосподарський сектор несе особливу відповідальність за впровадження найкращих практик, що сприяють зниженню використання антимікробних препаратів, і тим самим забезпечують здоров'я тварин та людей. За оцінками ВООЗ, до 2050 року супербактерії вбиватимуть 10 млн осіб на рік, а збиток для світової економіки складе близько 100 трильйонів доларів на рік.
Усі учасники конференції погодилися, що безпечність та якість сирого молока можна забезпечити лише зусиллям усіх – держави, переробників та виробників молока.
//safoso.com.ua/templet-
