- Як профільні асоціації виконують роботу державних установ
- В українських виробників яловичини з’явиться потужний імпортер
- Україна у січні-вересні скоротила експорт яловичини на 29%, свинини – у 20 разів
- Українська яловичина може вийти на ринок Японії
- Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар призначена радником міністра АПК
Чому в Україні не вигідно займатися виробництвом яловичини?
На сьогоднішній день одним із найбільш перспективних напрямків експорту для тваринників є продаж яловичини, живця ВРХ та шкур тварин. Про це розповіла голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.
«На сьогоднішній день на зовнішніх ринках дуже затребуваною є наша яловичина, адже вона недорога і, головне, екологічно чиста, бо вирощена на кормах без додавання ГМО, - розповіла Ірина Паламар. - В Україні на законодавчому рівні заборонено вирощувати зернові з ГМО, тому наші тварини годуються екологічно чистими кормами, відповідно, і якість м’яса висока. Коли до нас приїздив фахівець із дослідження ринків з Кореї, то під час нашої з ним розмови він висловив велику зацікавленість в імпорті українського м’яса, - адже в нас зона, чиста від ГМО».
Приваблює імпортерів і низька ціна на нашу яловичину, зазначила голова АТУ.
Якщо порівняти з країнами ЄС, то, скажімо, у Франції м'ясний бичок породи «лімузин» або «шароле» коштує 8 євро за кг живої ваги, а в Україні такий самий - 2 долари / кг. Тому за українською яловичиною мало не черга стоїть із покупців, особливо з мусульманських країн Ближнього Сходу.
Але українські виробники продукції м’ясного скотарства нарікають на надто високий податок (10%) на експорт своєї продукції, це робить невигідним для них торгівлю на зовнішні ринки. Внутрішній же ринок, у свою чергу, відчуває брак споживача, оскільки в українців відсутня культура споживання даного продукту. «Традиційно, в силу свого менталітету ми надаємо перевагу свинині чи курятині, - пояснила Ірина Паламар. - До того ж, через високу ціну на яловичину вона не кожному українцю по кишені. Тому виробник яловичини опиняється загнаним у глухий кут.
Асоціація тваринників України неодноразово піднімала питання відміни експортного мита для виробників продукції тваринництва на круглих столах за участі представників влади.
Фахівці АТУ вважають, що підтримка держави необхідна і для налагодження переробних підприємств в середині країни. Вони потрібні для того, аби виробники самі могли переробляти м’ясну продукцію під вимоги імпортерів (наприклад, будувати халяльні забійні цехи для виготовлення яловичини для країн Близького Сходу), і мали б на цьому додану вартість.
«Сьогодні ж ми змушені продавати бичків за кордон живою вагою за нижчою ціною, ніж якби продавали яловичину. Таким чином, ми втрачаємо кошти, а м’ясо, в свою чергу – якість, оскільки тварини відчувають стрес під час довгого транспортування, що позначається на смакових властивостях яловичини» - відзначила голова АТУ.
Власна переробка дозволила б також виробляти не лише яловичину, а й переробляти шкури тварин, на які сьогодні також великий попит в імпортерів з ЄС, виробників дуже відомих марок одягу та взуття. А це і додаткові робочі місця і, відповідно, наповнення держбюджету.
Зростання попиту на нашу продукцію тваринництва демонструють також дані Держкомстату. Так, за перше півріччя 2017 року Україна експортувала живих тварини та продуктів тваринного походження на $ 577 675 500, що на 50% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. З них на молоко та молочні продукти, а також яйця птиці (до переліку також включили мед) припадає $228 353 700, це майже на 40% більше, між минулоріч; шкури - на $45 987 200, що на 16,6% більше, ніж за січень-липень 2016 року.
Переважний напрямок експорту живця ВРХ – країни СНД та Близького Сходу. Найбільше голів ВРХ живцем придбали такі країни як Ліван, Йорданія, Єгипет, Азербайджан, на європейський ринок наш живець ВРХ не потрапив. А от найактивнішими покупцями яловичини стали Єгипет, Азербайджан, Білорусь, Ірак, Грузія та Казахстан.
Якщо говорити про інші галузі тваринництва, то свинину продають переважно на ринки Грузії, Гонконгу, Казахстану, Узбекистану.
«Та, як не парадоксально, при такому значному зростанні експорту в нас не збільшується загальне поголів’я худоби, - прокоментувала Ірина Паламар. - Воно, навпаки, перманентно скорочується за всіма напрямками: так, за минулий рік кількість голів ВРХ зменшилася на 2% у порівнянні з попереднім роком, свиней – майже на 6%, птиці – на 1%. Це досить негативна тенденція. А все через те, що в нас держава не створила відповідні політичні та економічні умови для розвитку тваринництва.
Тому дуже хотілося б, аби держава повернулася обличчям до виробника і створила сприятливий клімат для інвестування в переробні заводи, надавала дотації, дешеві кредити, ухвалювала відповідні законодавчі акти».
