Світове споживання їжі стабільно зростає. Згідно даних
FAOSTAT, період з 1993 по 2013 рік споживання кілокалорій на душу населення в день зросло на
10%: з
2616 до
2874.
При цьому, скорочується розрив у доступності продуктів харчування у
різних за рівнем розвитку країнах. На графіку видно, що у той час, як
споживання кілокалорій на душу населення в день у ЄС зросло на
4% з 1993 по 2013, той самий показник для найменш розвинених країн (LDC, least developed countries) показав зростання на цілих
20%.
Основних чинників зростання споживання їжі три: це зростання населення, зростання доходу, а також зростання рівня урбанізації.
Тим не менш, очікується, що темпи зростання споживання сповільняться.
Щорічне зростання споживання ключових груп товарів, 2007-16 та 2017-26 роки
Основними джерелами зростання споживання в останнє десятиріччя були,
перш за все, Китайська Народна Республіка, де зростання споживання м'яса
та риби спричинило зростання споживання кормів майже на
6% на рік, та світовий сектор біопалива, де використання сировини зросло майже на
8% на рік. Поповнення запасів зернових
на 230 млн. тонн протягом останнього десятиліття також збільшило попит. Просте, не слід
очікувати, що ці фактори так само підтримуватимуть ринки у
середньостроковій перспективі, а ніяких інших джерел їх заміни не
передбачається.
Регіональні тенденції
Основні регіональні споживацькі тренди – це, перш за все, сильне
збільшення споживання м'яса в Африці на південь від Сахари та у
Південно-Східній Азії. Також, спостерігається значне зростання
споживання молока в Південній Азії, меншою мірою – в Північній Африці та
Південно-Східній Азії.
Ще один помітний тренд – значне збільшення споживання зернових людиною в
країнах Африки на південь від Сахари та Південної Азії. У Східній Азії,
Південно-Східній Азії та Північній Африці зростає споживання кукурудзи
та протеїнів для задоволення зростаючого попиту на м'ясо.
Тенденції споживання основних груп товарів
За прогнозом OECD-FAO Agricultural Outlook, світовий імпорт пшениці зросте на
22 мільйони тонн на рік до 2026 року.
Прогноз споживання пшениці в різних регіонах світу: 2017 проти 2026 року
Прогноз імпорту пшениці в різних регіонах світу: 2017 проти 2026 року
Хоча очікується, що Азія залишатиметься основним регіоном імпортування
пшениці, майже третина збільшення потреб у імпорті припаде на країни
Африки на південь від Сахари.
Що задовольнити попит, річні потреби в імпорті пшениці в усьому світі збільшаться до майже
190 мільйонів тонн. Тільки в Африці на південь від Сахари доведеться щорічно імпортувати на
6 мільйонів тонн пшениці більше.
На графіку кольором виділені країни, що суттєво збільшать імпорт пшениці
до 2026 року. Цифри вказують на прогнозовані обсяги імпорту пшениці у
мільйонах тонн, за даними OECD-FAO Agricultural Outlook.
Прогнозовані обсяги імпорту пшениці у 2026 році
Споживання молока та м’яса у світі також зростатиме. Згідно прогнозів, споживання м’яса птиці до 2026 року зросте на
12%, яловичини – на
10%, свинини – на
8%, баранини – на
20%. Споживання молочних продуктів також зросте на
20%.
Очікуване зростання споживання м’яса птиці до 2026 року по країнах
У свою чергу, це призведе до підвищеного попиту на кукурудзу для відгодівлі сільськогосподарських тварин.
Так, очікується, що в Африці на південь від Сахари споживання кормової
кукурудзи збільшиться на чверть. Тільки в Нігерії буде потрібно ще
500 тисяч тонн кукурудзи додатково для задоволення річного попиту на корми для тварин.
Світовий імпорт кукурудзи, за прогнозами, у 2026 році буде на
14 мільйонів тонн більшим, ніж у 2017.
Прогноз споживання кукурудзи у різних регіонах світу, 2017 проти 2026 року
Прогноз імпорту кукурудзи у різних регіонах світу, 2017 проти 2026 року
Очікується, що тільки на частку самої лише Мексики припадатиме
10% світового імпорту кукурудзи. Щорічний імпорт в Саудівській Аравії збільшиться на третину до
5,3 млн. тонн, що зробить цю країну
9-м найбільшим імпортером кукурудзи у світі.
Основні імпортери кукурудзи та зростання імпорту, 2017 проти 2026 року
Тенденції у переробці
Світова торгівля продуктами переробки зернових та олійних культур зростає інтенсивніше (на
19% за останні
5 років) за торгівлю непереробленими зерновими та олійними (на
9% за останні
5 років).
Україна та світові тренди
В Україні експорт продуктів переробки зернових та олійних культур також зростає швидше:
Тим не менше, є ще багато простору для вдосконалення: частка продуктів
переробки зернових та олійних культур в українському експорті становить
лише
8%, тоді як у світі –
38%.
Загалом же, вартість українського агроекспорту у 2017 році склала
18 мільярдів доларів США. При цьому, майже
¾ припадало на зернові та олійні культури, а також – рослинні олії.
Дмитро Приходько,
Економіст інвестиційного відділу
ФАО (ООН)