Світове споживання їжі стабільно зростає. Згідно даних FAOSTAT, період з 1993 по 2013 рік споживання кілокалорій на душу населення в день зросло на 10%: з 2616 до 2874.
 

 
 
При цьому, скорочується розрив у доступності продуктів харчування у різних за рівнем розвитку країнах. На графіку видно, що у той час, як споживання кілокалорій на душу населення в день у ЄС зросло на 4% з 1993 по 2013, той самий показник для найменш розвинених країн (LDC, least developed countries) показав зростання на цілих 20%.
 
 

 
Основних чинників зростання споживання їжі три: це зростання населення, зростання доходу, а також зростання рівня урбанізації.
 





 
 
Тим не менш, очікується, що темпи зростання споживання сповільняться.
 
   

 
 
Основними джерелами зростання споживання в останнє десятиріччя були, перш за все, Китайська Народна Республіка, де зростання споживання м'яса та риби спричинило зростання споживання кормів майже на 6% на рік, та світовий сектор біопалива, де використання сировини зросло майже на 8% на рік. Поповнення запасів зернових на 230 млн. тонн протягом останнього десятиліття також збільшило попит. Просте, не слід очікувати, що ці фактори так само підтримуватимуть ринки у середньостроковій перспективі, а ніяких інших джерел їх заміни не передбачається.
 
 
Регіональні тенденції
 
Основні регіональні споживацькі тренди – це, перш за все, сильне збільшення споживання м'яса в Африці на південь від Сахари та у Південно-Східній Азії. Також, спостерігається значне зростання споживання молока в Південній Азії, меншою мірою – в Північній Африці та Південно-Східній Азії.
 
Ще один помітний тренд – значне збільшення споживання зернових людиною в країнах Африки на південь від Сахари та Південної Азії. У Східній Азії, Південно-Східній Азії та Північній Африці зростає споживання кукурудзи та протеїнів для задоволення зростаючого попиту на м'ясо.
 
 
Тенденції споживання основних груп товарів
 
За прогнозом OECD-FAO Agricultural Outlook, світовий імпорт пшениці зросте на 22 мільйони тонн на рік до 2026 року.
       


 
Хоча очікується, що Азія залишатиметься основним регіоном імпортування пшениці, майже третина збільшення потреб у імпорті припаде на країни Африки на південь від Сахари.
 
Що задовольнити попит, річні потреби в імпорті пшениці в усьому світі збільшаться до майже 190 мільйонів тонн. Тільки в Африці на південь від Сахари доведеться щорічно імпортувати на 6 мільйонів тонн пшениці більше.
 
На графіку кольором виділені країни, що суттєво збільшать імпорт пшениці до 2026 року. Цифри вказують на прогнозовані обсяги імпорту пшениці у мільйонах тонн, за даними OECD-FAO Agricultural Outlook.
   
 

 
Споживання молока та м’яса у світі також зростатиме. Згідно прогнозів, споживання м’яса птиці до 2026 року зросте на 12%, яловичини – на 10%, свинини – на 8%, баранини – на 20%. Споживання молочних продуктів також зросте на 20%.
 
   

 
 
У свою чергу, це призведе до підвищеного попиту на кукурудзу для відгодівлі сільськогосподарських тварин.
 
Так, очікується, що в Африці на південь від Сахари споживання кормової кукурудзи збільшиться на чверть. Тільки в Нігерії буде потрібно ще 500 тисяч тонн кукурудзи додатково для задоволення річного попиту на корми для тварин.
 
Світовий імпорт кукурудзи, за прогнозами, у 2026 році буде на 14 мільйонів тонн більшим, ніж у 2017.
 
     
     
 
Очікується, що тільки на частку самої лише Мексики припадатиме 10% світового імпорту кукурудзи. Щорічний імпорт в Саудівській Аравії збільшиться на третину до 5,3 млн. тонн, що зробить цю країну 9-м найбільшим імпортером кукурудзи у світі.
 
   
 
Тенденції у переробці
 
Світова торгівля продуктами переробки зернових та олійних культур зростає інтенсивніше (на 19% за останні 5 років) за торгівлю непереробленими зерновими та олійними (на 9% за останні 5 років).
 

 
 
Україна та світові тренди
 
В Україні експорт продуктів переробки зернових та  олійних культур також зростає швидше:
 

 
 
Тим не менше, є ще багато простору для вдосконалення: частка продуктів переробки зернових та олійних культур в українському експорті становить лише 8%, тоді як у світі – 38%.
 


 
Загалом же, вартість українського агроекспорту у 2017 році склала 18 мільярдів доларів США. При цьому, майже ¾ припадало на зернові та олійні культури, а також – рослинні олії.