Аграрний тиждень. Україна
» » Замість збільшення експортного мита на живець ВРХ потрібно розвивати м’ясопереробну галузь
» » Замість збільшення експортного мита на живець ВРХ потрібно розвивати м’ясопереробну галузь

    Замість збільшення експортного мита на живець ВРХ потрібно розвивати м’ясопереробну галузь


    Збільшення експортного мита на живець ВРХ до 20%, яке сьогодні ініціюють народні депутати – це повний абсурд, який тільки можна було вигадати. Це не зможе врятувати скотарську галузь України від скорочення поголів’я. Натомість, навпаки, потрібно розвивати внутрішнє м’ясопереробне виробництво і налагоджувати експорт продукції переробки яловичини – в цьому впевнені в Асоціації тваринників України.

    18 квітня групою народних депутатів було зареєстровано в парламенті законопроект «Про  внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)» р. №8283.

    Законопроект передбачає збільшення експортного мита з 10 до 20% на живу ВРХ. Автори законопроекту у пояснювальній записці обґрунтовують підвищення ставки експортного мита необхідністю блокування експортного потоку української сировини до Азіатського континенту, збільшення внутрішнього поголів’я та експорту готової продукції з високою доданою вартістю.

    Асоціація тваринників України, до складу якої входять практично всі головні (і найбільші) експортери яловичини, взялася з’ясувати, чи доцільним є підвищувати експортне мито на ВРХ, та які результати матимуть вищевказані законодавчі ініціативи.  

    Якщо проаналізувати ситуацію, що склалася сьогодні не експортному ринку яловичини в Україні, то вона наступна. Так, на сьогоднішній день український живець ВРХ користується шаленим попитом на зовнішніх ринках. Україна найбільше експортує до країн СНД та Близького Сходу: Ліван, Йорданію, Єгипет, Азербайджан, Вірменію, Грузію, Казахстан, Узбекистан, Росію. У 2017 році загальна кількість експортованої великої рогатої худоби склала 88 тис. голів (приблизно 2,2% загального поголів’я ВРХ) на суму близько 38 млн доларів США.

    Що ж стосується внутрішнього ринку, то в Україні на сьогоднішній день спостерігається низька культура споживання яловичини. По-перше, традиційно українці більш схильні до споживання свинини, а по-друге, в українців низька купівельна спроможність, тож дороге червоне м'ясо їм просто не по кишені.

    Таким чином, як бачимо, саме розвиток експорту є важливим аспектом для стимулювання нарощення внутрішнього поголів’я ВРХ.

    У зв’язку із цим Асоціація тваринників України категорично заперечує доцільність підвищення експортного мита. Навпаки, виробники продукції м’ясного скотарства, члени АТУ, давно нарікають на надто високий податок на експорт своєї продукції.

    Про це, зокрема, вони багато говорили на круглому столі «Виробництво та експорт м’яса в Україні», який відбувся 26 липня 2017 року за ініціативою Асоціації тваринників України. Тоді представники профільних органів, експерти, підприємства виробників та експортерів продукції тваринництва прийшли до спільної думки про доцільність зниження експортного мита на ВРХ високої кондиції та створення більш сприятливого податкового клімату, адже вивізне мито є податком на експорт.

    Та й усі законодавчі ініціативи, які були до цього, також мали прямо протилежний зміст останньому законопроекту р. №8283 і пропонували, навпаки, зниження експортного мита.  

    Так, зокрема, два урядові законопроекти - «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 4569 від 04.05.2016 року та  «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 3859 від 01.02.2016 року, які мали на меті підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби, підвищення економічної ефективності галузі скотарства та вівчарства, пропонували  зниження експортного мита до 3% на живець ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини.  

    Інший урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо диференціації ставок)» р. № 3654-1 від 29.11.2013 року передбачав зниження експортного мита до 5 % на живу ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини, для того, щоб відбувалася диверсифікація ринків. Це ж саме і в законопроекті р. № 3654 від 20.11.2013 року.

    Тому раптова ініціатива щодо збільшення експортного мита викликає багато питань, і безперечно, не матиме позитивного впливу для збільшення поголів’я ВРХ в Україні.

    Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо).

    Яку ж ситуацію ми спостерігаємо зараз? В Україні елементарно не вистачає забійних цехів для переробки яловичини. Так, за інформацією Держстату, на початок 2018 року кількість  підприємств, що здійснюють забій сільськогосподарських, становила 299. Рік до того, на початку 2017 року, їх налічувалося 302. А на початок 2016 року кількість забійників становила 330. Тобто, за 2 роки вона зменшилася на 9,4%.

    Ситуація ж зі спеціалізованими забійниками, зокрема, халяльними забійними цехами, на яких можна було б виробляти яловичу для експорту до Близького Сходу, ще гірша: їх взагалі у нас дуже мало.

    Кількість же м’ясопереробних підприємств, на яких виробляється продукція із доданою вартістю, є достатньою лише на задоволення потреб внутрішнього ринку. А щоб виходити на зовнішні ринки, то це питання вимагає більш комплексного підходу: потрібно вивчати споживчі смаки потенційних імпортерів – представників інших держав, і саме під них вже підлаштовувати виробництво. А після цього залучати інвесторів, які були б зацікавлені будувати в Україні м’ясопереробні заводи.

    Таким чином, позиція Асоціації тваринників України з врахуванням інтересів як бізнесу, який вирощує ВРХ на експорт, так і інтересів держави, є наступною: ставка експортного мита має диференціюватися в залежності від маси ВРХ та бути зниженою (для високих вагових категорій). Ми вважаємо, що експортне мито має бути не більшим за 3%.

    АТУ рішуче закликає, що сьогоднішня державна політика повинна бути спрямована саме на розвиток м’ясопереробних підприємств, орієнтованих на експортну продукцію, та на підтримку вироблення продукції із доданою вартістю.

    Іншим важливим кроком, який реально сприятиме росту в Україні поголів’я ВРХ, на погляд Асоціації тваринників, – є стимулювання домогосподарств до вирощення молодняку ВРХ, де сконцентрований переважаючий його відсоток. А для цього потрібно давати людям дотації на відгодівлю худоби і, головне, внести необхідні зміни до податкового кодексу: виробництво с/г продукції не повинно включатися до сукупного  доходу фізичної особи, від чого залежить отримання селянином субсидії. Тоді власники приватних господарств не здаватимуть телят на забій, а будуть зацікавлені реєструвати тварин та відгодовувати їх.  

    Крім того, держава має відкривати й нові експортні ринки для м’яса яловичини. Нагадаємо, що наразі триває заключний етап узгодження ветеринарного сертифікату між Україною та Турецькою Республікою на експорт м’яса яловичини, який було запущено саме за ініціативи і довготривалої роботи Асоціації тваринників України. Саме ми першими почали обговорення співпраці між українською і турецькою стороною у напрямі експорту, змогли переконати торгового радника Туреччини у перевагах відкриття для України експортного ринку та налагодили партнерські зв’язки з турецькими компаніями -потенційними імпортерами яловичини. Зазначимо також, що потреби Туреччини в імпорті нашої яловичини значно більші, ніж на сьогодні здатні виробити українські підприємства.

    Бентежить і те, що Інститут економічних досліджень та політичних консультацій попереджає, що запропоновані норми законопроектом р. №8283 прямо порушують взяті Україною зобов’язання в рамках вступу до СОТ і можуть мати наслідком ініціювання зацікавленими країнами розгляду дій України Органом з урегулювання суперечок СОТ. За 10 років членства в СОТ Україна програла одну з чотирьох торговельних суперечок, що стосувалися неправомірного застосування обмежувальних заходів у торгівлі (інші три поки не вирішені). Ще в одному випадку Україна погодилися на скасування обмежень після проведених консультацій.

    Таким чином, ми вважаємо, що законодавча ініціатива про збільшення експортного мита на живець ВРХ негативно позначиться на підприємствах із вирощування ВРХ та призведе до зменшення присутності української продукції на зовнішніх ринках. А тим паче, це абсолютно не спричинить нарощення кількості поголів’я ВРХ в Україні.

    Лише за виваженої комплексної державної політики у тваринництві, яка передбачає всі головні аспекти, про які ми говорили вище, український бізнес буде зацікавлений у нарощенні об’ємів виробництва ВРХ.

     

    Асоціація Тваринників України





    Схожі новини
  • Кабмін пропонує знизити ставки вивізних мит на велику рогату худобу до 5% - законопроект
  • УАК. Цікава арифметика м’ясного скотарства
  • Буде вигідніше вирощувати худобу
  • Зацікавлять економічно
  • Янукович скасував зернове мито

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Замість збільшення експортного мита на живець ВРХ потрібно розвивати м’ясопереробну галузь


Збільшення експортного мита на живець ВРХ до 20%, яке сьогодні ініціюють народні депутати – це повний абсурд, який тільки можна було вигадати. Це не зможе врятувати скотарську галузь України від скорочення поголів’я. Натомість, навпаки, потрібно розвивати внутрішнє м’ясопереробне виробництво і налагоджувати експорт продукції переробки яловичини – в цьому впевнені в Асоціації тваринників України.

18 квітня групою народних депутатів було зареєстровано в парламенті законопроект «Про  внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)» р. №8283.

Законопроект передбачає збільшення експортного мита з 10 до 20% на живу ВРХ. Автори законопроекту у пояснювальній записці обґрунтовують підвищення ставки експортного мита необхідністю блокування експортного потоку української сировини до Азіатського континенту, збільшення внутрішнього поголів’я та експорту готової продукції з високою доданою вартістю.

Асоціація тваринників України, до складу якої входять практично всі головні (і найбільші) експортери яловичини, взялася з’ясувати, чи доцільним є підвищувати експортне мито на ВРХ, та які результати матимуть вищевказані законодавчі ініціативи.  

Якщо проаналізувати ситуацію, що склалася сьогодні не експортному ринку яловичини в Україні, то вона наступна. Так, на сьогоднішній день український живець ВРХ користується шаленим попитом на зовнішніх ринках. Україна найбільше експортує до країн СНД та Близького Сходу: Ліван, Йорданію, Єгипет, Азербайджан, Вірменію, Грузію, Казахстан, Узбекистан, Росію. У 2017 році загальна кількість експортованої великої рогатої худоби склала 88 тис. голів (приблизно 2,2% загального поголів’я ВРХ) на суму близько 38 млн доларів США.

Що ж стосується внутрішнього ринку, то в Україні на сьогоднішній день спостерігається низька культура споживання яловичини. По-перше, традиційно українці більш схильні до споживання свинини, а по-друге, в українців низька купівельна спроможність, тож дороге червоне м'ясо їм просто не по кишені.

Таким чином, як бачимо, саме розвиток експорту є важливим аспектом для стимулювання нарощення внутрішнього поголів’я ВРХ.

У зв’язку із цим Асоціація тваринників України категорично заперечує доцільність підвищення експортного мита. Навпаки, виробники продукції м’ясного скотарства, члени АТУ, давно нарікають на надто високий податок на експорт своєї продукції.

Про це, зокрема, вони багато говорили на круглому столі «Виробництво та експорт м’яса в Україні», який відбувся 26 липня 2017 року за ініціативою Асоціації тваринників України. Тоді представники профільних органів, експерти, підприємства виробників та експортерів продукції тваринництва прийшли до спільної думки про доцільність зниження експортного мита на ВРХ високої кондиції та створення більш сприятливого податкового клімату, адже вивізне мито є податком на експорт.

Та й усі законодавчі ініціативи, які були до цього, також мали прямо протилежний зміст останньому законопроекту р. №8283 і пропонували, навпаки, зниження експортного мита.  

Так, зокрема, два урядові законопроекти - «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 4569 від 04.05.2016 року та  «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 3859 від 01.02.2016 року, які мали на меті підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби, підвищення економічної ефективності галузі скотарства та вівчарства, пропонували  зниження експортного мита до 3% на живець ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини.  

Інший урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо диференціації ставок)» р. № 3654-1 від 29.11.2013 року передбачав зниження експортного мита до 5 % на живу ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини, для того, щоб відбувалася диверсифікація ринків. Це ж саме і в законопроекті р. № 3654 від 20.11.2013 року.

Тому раптова ініціатива щодо збільшення експортного мита викликає багато питань, і безперечно, не матиме позитивного впливу для збільшення поголів’я ВРХ в Україні.

Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо).

Яку ж ситуацію ми спостерігаємо зараз? В Україні елементарно не вистачає забійних цехів для переробки яловичини. Так, за інформацією Держстату, на початок 2018 року кількість  підприємств, що здійснюють забій сільськогосподарських, становила 299. Рік до того, на початку 2017 року, їх налічувалося 302. А на початок 2016 року кількість забійників становила 330. Тобто, за 2 роки вона зменшилася на 9,4%.

Ситуація ж зі спеціалізованими забійниками, зокрема, халяльними забійними цехами, на яких можна було б виробляти яловичу для експорту до Близького Сходу, ще гірша: їх взагалі у нас дуже мало.

Кількість же м’ясопереробних підприємств, на яких виробляється продукція із доданою вартістю, є достатньою лише на задоволення потреб внутрішнього ринку. А щоб виходити на зовнішні ринки, то це питання вимагає більш комплексного підходу: потрібно вивчати споживчі смаки потенційних імпортерів – представників інших держав, і саме під них вже підлаштовувати виробництво. А після цього залучати інвесторів, які були б зацікавлені будувати в Україні м’ясопереробні заводи.

Таким чином, позиція Асоціації тваринників України з врахуванням інтересів як бізнесу, який вирощує ВРХ на експорт, так і інтересів держави, є наступною: ставка експортного мита має диференціюватися в залежності від маси ВРХ та бути зниженою (для високих вагових категорій). Ми вважаємо, що експортне мито має бути не більшим за 3%.

АТУ рішуче закликає, що сьогоднішня державна політика повинна бути спрямована саме на розвиток м’ясопереробних підприємств, орієнтованих на експортну продукцію, та на підтримку вироблення продукції із доданою вартістю.

Іншим важливим кроком, який реально сприятиме росту в Україні поголів’я ВРХ, на погляд Асоціації тваринників, – є стимулювання домогосподарств до вирощення молодняку ВРХ, де сконцентрований переважаючий його відсоток. А для цього потрібно давати людям дотації на відгодівлю худоби і, головне, внести необхідні зміни до податкового кодексу: виробництво с/г продукції не повинно включатися до сукупного  доходу фізичної особи, від чого залежить отримання селянином субсидії. Тоді власники приватних господарств не здаватимуть телят на забій, а будуть зацікавлені реєструвати тварин та відгодовувати їх.  

Крім того, держава має відкривати й нові експортні ринки для м’яса яловичини. Нагадаємо, що наразі триває заключний етап узгодження ветеринарного сертифікату між Україною та Турецькою Республікою на експорт м’яса яловичини, який було запущено саме за ініціативи і довготривалої роботи Асоціації тваринників України. Саме ми першими почали обговорення співпраці між українською і турецькою стороною у напрямі експорту, змогли переконати торгового радника Туреччини у перевагах відкриття для України експортного ринку та налагодили партнерські зв’язки з турецькими компаніями -потенційними імпортерами яловичини. Зазначимо також, що потреби Туреччини в імпорті нашої яловичини значно більші, ніж на сьогодні здатні виробити українські підприємства.

Бентежить і те, що Інститут економічних досліджень та політичних консультацій попереджає, що запропоновані норми законопроектом р. №8283 прямо порушують взяті Україною зобов’язання в рамках вступу до СОТ і можуть мати наслідком ініціювання зацікавленими країнами розгляду дій України Органом з урегулювання суперечок СОТ. За 10 років членства в СОТ Україна програла одну з чотирьох торговельних суперечок, що стосувалися неправомірного застосування обмежувальних заходів у торгівлі (інші три поки не вирішені). Ще в одному випадку Україна погодилися на скасування обмежень після проведених консультацій.

Таким чином, ми вважаємо, що законодавча ініціатива про збільшення експортного мита на живець ВРХ негативно позначиться на підприємствах із вирощування ВРХ та призведе до зменшення присутності української продукції на зовнішніх ринках. А тим паче, це абсолютно не спричинить нарощення кількості поголів’я ВРХ в Україні.

Лише за виваженої комплексної державної політики у тваринництві, яка передбачає всі головні аспекти, про які ми говорили вище, український бізнес буде зацікавлений у нарощенні об’ємів виробництва ВРХ.

 

Асоціація Тваринників України





Схожі новини
  • Кабмін пропонує знизити ставки вивізних мит на велику рогату худобу до 5% - законопроект
  • УАК. Цікава арифметика м’ясного скотарства
  • Буде вигідніше вирощувати худобу
  • Зацікавлять економічно
  • Янукович скасував зернове мито

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.