Аграрний тиждень. Україна
» » Стартова модель ринку землі має бути вкрай консервативною, з можливістю подальшої лібералізації, – Шеремета
» » Стартова модель ринку землі має бути вкрай консервативною, з можливістю подальшої лібералізації, – Шеремета

    Стартова модель ринку землі має бути вкрай консервативною, з можливістю подальшої лібералізації, – Шеремета


    Впровадження в Україні ринку землі має базуватись на низці запобіжників, подібних до тих, що діють в країнах Європейського Союзу. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктор Шеремета під час виступу на круглому столі на тему "Пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання".

     

    На його думку, за виконання цих умов та впровадження механізмів пільгового кредитування невеликих гравців для викупу земельних ділянок, навіть та частина сільгосптоваровиробників, які зараз з пересторогою відносяться до скасування мораторію, не будуть чинити супротиву запуску ринку.

    «Нам треба готуватись до ринку землі. Я розумію, що не всі мої колишні колеги-фермери підтримують ринок, але якщо відпрацювати механізм іпотеки і дати фінансовий ресурс, запровадити запобіжники, які існують в ЄС, та перенести їх в наші реалії, то я вважаю, що супротиву ринку землі не буде», - сказав Віктор Шеремета. Він додав, що на старті модель ринку землі має бути максимально виваженою, «щоб не наламати дров», а згодом можна буде її лібералізувати та поступово відпускати ринок.

    Нагадаємо, що концепція національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення була напрацьована робочою групою під керівництвом першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка в тісній співпраці з науковцями, учасниками ринку, фермерською спільнотою, експертним середовищем, представниками Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Офісу реформ, народних депутатів України. Відповідна робоча група була утворена наказом Мінагрополітики від 30.05.2017 № 275.

    Серед базових положень концепції:

    - Набувачами земель сільськогосподарського призначення є виключно громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати землі сільськогосподарського призначення у власність.

    - Передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи та антиспекулятивних механізмів (стягнення державного мита) у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

    - Поточним користувачам гарантується збереження земельного банку у випадку зміни власника земельної ділянки.

    - Вводять цінові індикативи на земельні ділянки протягом перших двох років після скасування мораторію на рівні не нижче нормативної грошової оцінки. Ціни всіх угод купівлі/продажу, за якими реєструються права власності, підлягають державній реєстрації, що дозволить НБУ проводити регулювання ринку іпотеки.

    - Створюються преференційні умови для купівлі землі невеликими гравцями, в першу чергу – фермерськими господарствами, зокрема, через механізм часткового гарантування кредитів.

    Також, враховуючи рекордну заполітизованість питання ринку землі в Україні та існування в суспільстві багатьох міфів, що свідомо культивуються деякими політиками, урядова команда за підтримки міжнародних донорів та інституцій, громадських організацій проводить послідовну кампанію щодо зміни суспільної думки щодо ринку землі в Україні.

    Прес-служба Мінагрополітики





    Схожі новини
  • Земельна реформа: сімейним фермерським господарствам можуть дозволити покупку до тисячі гектарів Детальніше читайте на УНІАН
  • Підготовлено інфраструктуру для функціонування ринку землі
  • Ринок землі потрібно запроваджувати поступово – заступник голови ВАР
  • Законопроект "Про ринок землі" не сприятиме розвитку аграрного сектору України
  • Калетнік: Фермери одержуватимуть землю за пільговою процедурою

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Стартова модель ринку землі має бути вкрай консервативною, з можливістю подальшої лібералізації, – Шеремета


Впровадження в Україні ринку землі має базуватись на низці запобіжників, подібних до тих, що діють в країнах Європейського Союзу. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктор Шеремета під час виступу на круглому столі на тему "Пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання".

 

На його думку, за виконання цих умов та впровадження механізмів пільгового кредитування невеликих гравців для викупу земельних ділянок, навіть та частина сільгосптоваровиробників, які зараз з пересторогою відносяться до скасування мораторію, не будуть чинити супротиву запуску ринку.

«Нам треба готуватись до ринку землі. Я розумію, що не всі мої колишні колеги-фермери підтримують ринок, але якщо відпрацювати механізм іпотеки і дати фінансовий ресурс, запровадити запобіжники, які існують в ЄС, та перенести їх в наші реалії, то я вважаю, що супротиву ринку землі не буде», - сказав Віктор Шеремета. Він додав, що на старті модель ринку землі має бути максимально виваженою, «щоб не наламати дров», а згодом можна буде її лібералізувати та поступово відпускати ринок.

Нагадаємо, що концепція національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення була напрацьована робочою групою під керівництвом першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка в тісній співпраці з науковцями, учасниками ринку, фермерською спільнотою, експертним середовищем, представниками Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Офісу реформ, народних депутатів України. Відповідна робоча група була утворена наказом Мінагрополітики від 30.05.2017 № 275.

Серед базових положень концепції:

- Набувачами земель сільськогосподарського призначення є виключно громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати землі сільськогосподарського призначення у власність.

- Передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи та антиспекулятивних механізмів (стягнення державного мита) у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

- Поточним користувачам гарантується збереження земельного банку у випадку зміни власника земельної ділянки.

- Вводять цінові індикативи на земельні ділянки протягом перших двох років після скасування мораторію на рівні не нижче нормативної грошової оцінки. Ціни всіх угод купівлі/продажу, за якими реєструються права власності, підлягають державній реєстрації, що дозволить НБУ проводити регулювання ринку іпотеки.

- Створюються преференційні умови для купівлі землі невеликими гравцями, в першу чергу – фермерськими господарствами, зокрема, через механізм часткового гарантування кредитів.

Також, враховуючи рекордну заполітизованість питання ринку землі в Україні та існування в суспільстві багатьох міфів, що свідомо культивуються деякими політиками, урядова команда за підтримки міжнародних донорів та інституцій, громадських організацій проводить послідовну кампанію щодо зміни суспільної думки щодо ринку землі в Україні.

Прес-служба Мінагрополітики





Схожі новини
  • Земельна реформа: сімейним фермерським господарствам можуть дозволити покупку до тисячі гектарів Детальніше читайте на УНІАН
  • Підготовлено інфраструктуру для функціонування ринку землі
  • Ринок землі потрібно запроваджувати поступово – заступник голови ВАР
  • Законопроект "Про ринок землі" не сприятиме розвитку аграрного сектору України
  • Калетнік: Фермери одержуватимуть землю за пільговою процедурою

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.