Законопроект "Про ринок землі" не сприятиме розвитку аграрного сектору України

19 December, Розділ Новини, переглядів 4 271

Законопроект "Про ринок землі" містить низку суперечливих положень, які перешкоджають ефективному формуванню ринку землі в Україні та не можуть сприяти подальшому зростанню сільськогосподарського виробництва, а отже розвитку аграрного сектору. Таку думку висловили експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) за підсумками аналізу прийнятого ВР в першому читанні відповідного проекту закону.

"Враховуючи те, що юридичні особи не мають права купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення, одним з найважливіших компонентів земельної реформи є забезпечення справедливого та прозорого механізму оренди земельних ділянок та купівлі-продажу земель фізичними особами.

Наразі Законопроект встановлює обмеження на купівлю земель аграрного призначення однією особою на рівні 100 гектарів. Враховуючи норми економічної ефективності та раціонального ведення сільськогосподарського виробництва, ми вважаємо доцільним збільшити розмір земельної ділянки, дозволеної для купівлі однією особою, до 2100 гектарів. Зазначений розмір є мінімальним для забезпечення окупності ділянки, підтримання собівартості виробленої продукції, забезпечення належної рентабельності інвестицій, та зацікавленості землевласників вкладати кошти у розвиток інфраструктури земель. Крім того, не виключене селективне застосування норм законопроекту, що створює умови для накопичення земель певними особами. Жорсткі санкції (включаючи мито до 100% від нормативної грошової оцінки) при продажу земель протягом перших 5 років з дати купівлі, роблять інвестиційне середовище в секторі консервативним і максимально обмежують участь сторонніх інвесторів.

Нововведенням, яке матиме значний вплив на розвиток ринку земель в Україні, є виключне право, надане Державному земельному банку України виступати заставоутримувачем земель сільськогосподарського призначення. Це означає фактичну монополізацію кредитування землевласників державою, що є прямим порушенням правил вільного ринку. Враховуючи це, Асоціація пропонує надати можливості всім банківським установам видавати кредити під заставу земель, адже чим ширшим буде коло таких установ, тим більша кількість землевласників зможе скористатись таким кредитуванням, розвинути потенціал сільськогосподарських угідь та підвищити продуктивність виробництва. В такому випадку Державний земельний банк може кредитувати лише певні категорії представників сільськогосподарського сектору, які, наприклад, потребують пільгових ставок кредитування (дрібні фермери).

Законопроект також встановлює обмеження на розмір оренди земель сільськогосподарського призначення на рівні 6000 гектарів на район, але не більше, ніж 5% земель в області. Асоціація зазначає, що будь-які обмеження на розмір орендованої ділянки призведуть до ускладнення умов ведення бізнесу компаній агросектору, адже угоди оренди земельних угідь (навіть в рамках одного поля) в більшості випадків укладені на різний термін. Вочевидь, переукладання договорів оренди у випадку, коли площа земель в оренді перевищуватиме встановлені норми (до того ж, такі землі можуть знаходитись в середині земельних масивів) буде неможлива. Дане обмеження суперечить світовим практикам ведення бізнесу та може вкрай негативно вплинути на розвиток аграрної галузі в цілому. До того ж, орендарі землі не матимуть додаткових стимулів вкладати кошти у розбудову інфраструктури земель, особливо встановлення вкрай необхідних елеваторів.

Також ми вважаємо необхідним законодавчо затвердити мінімальний термін оренди земель сільськогосподарського призначення на 10 років. Такий крок дозволить ефективно планувати сівозміни, інвестувати кошти в матеріально-технічну базу, а також сприяти підвищенню родючості ґрунтів. Оскільки, як вже було згадано, юридичні особи виключені із кола потенційних покупців земель сільськогосподарського призначення, таке рішення є єдино можливим для забезпечення формування прогнозованих середньострокових умов роботи в галузі", - відзначили експерти ЄБА.