Аграрний тиждень. Україна
» » Хто експериментує, той виграє
» » Хто експериментує, той виграє

    Хто експериментує, той виграє


    ЧЕРКАСЬКИЙ фермер В’ячеслав Кантур третій рік закладає плантації ківі. За його словами, він багато обмірковував, рахував, перш ніж наважитись на такий експеримент. У 2015-му чоловік придбав 105 саджанців у закарпатського біолога Генріха Стратона, який вивів морозостійкий сорт ківі. Однак його спіткала невдача: через брак досвіду більшість деревець загинула. Торік В’ячеслав висадив 50 саджанців, які прийнялися й успішно перезимували. Цієї весни на півгектара землі поблизу Дніпра (ківі потребують гарного поливу) він посадив 500 дерев.

    Сміливий експериментатор певен, що плантації обов’язково даватимуть прибуток. «Я підрахував, що ківі вигідніше вирощувати, ніж яблука чи суниці. Тож не збираюся зупинятися і планую засадити цією культурою ще три-чотири гектари наступної весни», — каже В. Кантур.

    До речі, ківі практично не уражується шкідниками, тож дерева не потребують обробки хімікатами. Відповідно плоди — екологічно чистий продукт. «Україна завозить і споживає за рік понад 10 тисяч тонн ківі. Тож проблем зі збутом не має бути», — сповнений оптимізму В’ячеслав Кантур.

    Картопляний прорив

    ЦЬОГО року вітчизняні картоплярі задоволені результатами своєї праці. Середня врожайність бульб у профільних господарствах, як повідомила «Українська асоціація виробників картоплі»,— 46-50 т/га, що суттєво вище, ніж торік, — 40 т/га. Виробники очікують, що у сховища цього року буде закладено значно більше картоплі, ніж торік.

    Найгірші показники — 25-30 т/га у Житомирській та Чернігівській областях. Тут для цієї культури були вельми несприятливі погодні умови. А от львівське ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» встановило рекорд. Урожайність — 63 т/га столової картоплі без поливу на площі 305 га. До речі, на дослідних ділянках цього господарства був зафіксований показник 100 т/га.

    А ТОВ «Вимал-Агро» — підрозділ найбільшого в Україні виробника крохмалю ПБП «Вимал» усі свої площі цього року засадило крохмальними сортами Курас, Карузо, Євростарч.

    За словам керівника товариства Олександра Лазаря, вирощувати картоплю на крохмаль було не складно: не потрібно непокоїтись про її товарність і розмір бульб. «Урожайністю всіх сортів задоволені. Видатки на 1 га були мінімальні, — ділиться досвідом аграрій. — Сьогодні відпускаємо картоплю крохмальному заводу по 2,7 грн/кг, що повністю себе виправдовує».

    До ідентифікації готуйсь

    ВАРТІСТЬ ідентифікації однієї сільськогосподарської тварини обійдеться власнику 30-40 грн. Такі дані закладені у розрахунках до законопроекту №9022 «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», минулого тижня зареєстрованого у Верховній Раді України. В документі уточнюється, що загальна потреба в коштах із державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах фізичних осіб відповідно до розрахованого приплоду 2018 року (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) становить 172,5 млн грн.





    Схожі новини
  • Скільки коштуватиме фермеру ідентифікація однієї тварини – законопроект
  • Депутати дозволили ідентифікацію тварин за кошт населення
  • «Непередбачувана» бульба
  • Незабаром селян можуть зобов'язати заводити паспорти на свиней
  • Россільгоспнагляд повернув партію ківі постачальнику

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Хто експериментує, той виграє


ЧЕРКАСЬКИЙ фермер В’ячеслав Кантур третій рік закладає плантації ківі. За його словами, він багато обмірковував, рахував, перш ніж наважитись на такий експеримент. У 2015-му чоловік придбав 105 саджанців у закарпатського біолога Генріха Стратона, який вивів морозостійкий сорт ківі. Однак його спіткала невдача: через брак досвіду більшість деревець загинула. Торік В’ячеслав висадив 50 саджанців, які прийнялися й успішно перезимували. Цієї весни на півгектара землі поблизу Дніпра (ківі потребують гарного поливу) він посадив 500 дерев.

Сміливий експериментатор певен, що плантації обов’язково даватимуть прибуток. «Я підрахував, що ківі вигідніше вирощувати, ніж яблука чи суниці. Тож не збираюся зупинятися і планую засадити цією культурою ще три-чотири гектари наступної весни», — каже В. Кантур.

До речі, ківі практично не уражується шкідниками, тож дерева не потребують обробки хімікатами. Відповідно плоди — екологічно чистий продукт. «Україна завозить і споживає за рік понад 10 тисяч тонн ківі. Тож проблем зі збутом не має бути», — сповнений оптимізму В’ячеслав Кантур.

Картопляний прорив

ЦЬОГО року вітчизняні картоплярі задоволені результатами своєї праці. Середня врожайність бульб у профільних господарствах, як повідомила «Українська асоціація виробників картоплі»,— 46-50 т/га, що суттєво вище, ніж торік, — 40 т/га. Виробники очікують, що у сховища цього року буде закладено значно більше картоплі, ніж торік.

Найгірші показники — 25-30 т/га у Житомирській та Чернігівській областях. Тут для цієї культури були вельми несприятливі погодні умови. А от львівське ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» встановило рекорд. Урожайність — 63 т/га столової картоплі без поливу на площі 305 га. До речі, на дослідних ділянках цього господарства був зафіксований показник 100 т/га.

А ТОВ «Вимал-Агро» — підрозділ найбільшого в Україні виробника крохмалю ПБП «Вимал» усі свої площі цього року засадило крохмальними сортами Курас, Карузо, Євростарч.

За словам керівника товариства Олександра Лазаря, вирощувати картоплю на крохмаль було не складно: не потрібно непокоїтись про її товарність і розмір бульб. «Урожайністю всіх сортів задоволені. Видатки на 1 га були мінімальні, — ділиться досвідом аграрій. — Сьогодні відпускаємо картоплю крохмальному заводу по 2,7 грн/кг, що повністю себе виправдовує».

До ідентифікації готуйсь

ВАРТІСТЬ ідентифікації однієї сільськогосподарської тварини обійдеться власнику 30-40 грн. Такі дані закладені у розрахунках до законопроекту №9022 «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», минулого тижня зареєстрованого у Верховній Раді України. В документі уточнюється, що загальна потреба в коштах із державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах фізичних осіб відповідно до розрахованого приплоду 2018 року (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) становить 172,5 млн грн.





Схожі новини
  • Скільки коштуватиме фермеру ідентифікація однієї тварини – законопроект
  • Депутати дозволили ідентифікацію тварин за кошт населення
  • «Непередбачувана» бульба
  • Незабаром селян можуть зобов'язати заводити паспорти на свиней
  • Россільгоспнагляд повернув партію ківі постачальнику

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.