- Держпідтримка агросектору в 2019 році може збільшитися до 12,4 млрд грн
- У «чистий четвер» Рада поставить крапку в питанні 15–16 млрд грн збитків для АПК
- Аграрний «мізер» Держбюджету-2013
- Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
- МінАП оцінює реалізацію держпрограми реформ і розвитку сільського господарства на 2011-2017 рр.. в 86 млрд. грн.
Аграрну частку у бюджеті на 2019 рік потрібно змінити, - думка
Розподіл коштів аграрної частини бюджету на 2019 рік потрібно змінювати. Таку думку висловив у блозі народний депутат «Самопоміч», член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко.
Нагадаємо, що у законопроекті №9000 «Про Державний бюджет на 2019 рік» загальні видатки для Міністерства аграрно їполітики та продовольства України становлять 15,7 млрд грн (по загальному фонду – 13,3 млрд грн, спецфонду – 2,4 млрд грн). На програми підтримки галузі – 6,9 млрд грн (тобто на 600 млн грн більше, ніж за 2018 рік): за загальним фондом – 6,9 млрд грн, за спеціальним – 54,3 млн грн.
Днями бюджетний комітет розглянув «правки» аграріїв до бюджету на настуний рік. Глава уряду Володимир Гройсман повідомив, що пряму підтримку АПК на наступний рік збільшать із 6,9 до 7,9 млрд грн, тобто на 1 млрд грн (програм і джерел збільшення він не назвав). Розподіл запропонованих урядом програм на 2019 рік у порівнні з 2018 роком дивіться в аналітичній графіці тут.
Я не задоволений тим, як відбувався процес формування бюджету та розподіл коштів у цьому році, та й узагалі – роками: ні в цифрах, ні в програмах, ні в підходах," – розповідає він.
Народний депутат України Іван Мірошніченко пояснив, що роками процес формування бюджету і розподілу коштів відбувається без урахування пропозицій профільного Комітету, Асоціацій та учасників ринку.
Філософія, яка використовується останні декілька років, нечесна й ганебна. Ми приймаємо 4-й чи 5-й бюджет і не закладаємо точок зростання, узагалі. Усі ми боролися, добивалися прив’язки фінансування сектору у відповідності до % ВВП, проте це не виконується", – констатував Мірошніченко.
Народний депутат відзначає, що потрібно змінити філософію і професійний підхід до прийняття рішення, адже цифри говорять самі за себе. До того ж, жодної з поправок за два засідання бюджетного комітету не було прийнято:
З калькулятором там мало хто сидить. Я був присутній на багатьох нарадах, не приходять люди, які пропонують чи лобіюють ті чи інші програми, не бачать наукових чи економічних викладів, глибоких, з аналізом, з трендами, з факторами впливу. От мільярд дайте нам на техніку, і все, – розповідає Мірошніченко. – Як нам занесли в минулому році бюджет, так він і йде своїм життям. До прикладу, фермерські господарства, які отримали з мільярда мільйон чи мільйон двісті тисяч гривень".
Нардеп пропонує залишити для фермерів 600-700 млн, розподіливши їх у відповідності до офіційно задекларованої продукції, яке виробить те чи інше господарство:
Не треба ручного втручання, не треба заповнювати документів, проходити перевірки… Ти офіційно задекларував, показав, тож на одиницю валової виручки отримай свою підтримку, витрачай кошти і працюй. Тобто, схеми повинні бути прості. Бо буде як із спецрежимом ПДВ, квазіакумуляцією. Хочу нагадати всім, що закон, який ми прийняли, був нормальний. Виробив, заплатив – забери. Що може бути більш чесним? Заплатив, виробив, забери з бюджету, якщо заплатив у бюджет. Але порядки були виписані таким чином, що всі господарства – середні або змішаного виробництва, які займалися і рослинництвом, і тваринництвом, просто «випали» із цієї програми. Пропоную перенести на наступний рік і мати програму квазіакумуляцї в рамках 6 млрд. За тими КВЕДами й тими категоріями, які потребують захисту й підтримки. Це галузь тваринництва, овочі, фрукти, молочна галузь тощо".
Мірошніченко переконаний, що спецрежим – це реальний механізм підтримки галузі, який стосувався усіх товаровиробників. Унаслідок його скасування аграрії втратили понад 20 млрд грн обігових коштів. На заміну спецрежиму ПДВ у 2017 році для підтримки м’ясо-молочної галузі, вирощування овочів, фруктів, ягід було впроваджено бюджетну дотацію (квазіакумуляція ПДВ), яка виплачується щомісячно в автоматичному режимі до пропорційно сплаченої суми ПДВ у межах виділених щомісячних асигнувань, на яку було закладено 4 млрд грн. Із зазначеної суми майже половину отримали птахівничі підприємства, частину – виробники свинини. На квазіакумуляцію ПДВ у 2018 р. кошти не були передбачені взагалі.
Іван Мірошніченко відстоює здешевлення добрив. Як це зробити через бюджет – у нього є два варіанти:
Держава у рамках дотацій з бюджету здешевлює газ для виробництва добрив аграріям (по суті, йдеться про адресну дотацію на готовий продукт) і водночас контролює його виробництво монополістом, щоб кінцеву вартість добрив не було завищено. Тобто, українські хімічні підприємств мають жорстко контролюватися на предмет кінцевої ціни добрив для аграрія. У такому разі виробник отримує на конкретних пільгових умовах газ для переробки у добрива, аграрій – здешевлений продукт (добрива). Другий варіант – здешевити газ для хімічних добрив (без прив’язки до бюджету) для виробництва певного обсягу добрив", – розповідає він.
За його словами, фермер щороку переплачує від 30 до 50 % за добрива. 1,2–1,5 млрд грн він пропонує дати на здешевлення газу або добрив.
https://agropolit.comУ рамках фермерської програми 200 млн грн Мірошніченко пропонує направити на сімейні ферми. «Ти маєш зареєструватися й отримати офіційний статус, показати свою реалізацію, там дуже проста бухгалтерія, насправді, й отримуєш підтримку. Не потрібно погоджень, перевірок податкової тощо», – каже він.
