Українська зернова асоціація (УЗА) запропонувала керівництву Республіки Індонезія ефективний спосіб вирішення питання «прожарки» української пшениці, що експортується до Республіки Індонезії. Зокрема, в УЗА підкреслили, що борошномельні підприємства-імпортери в Індонезії готові приймати українську пшеницю без «прожарки» в Україні, так як в процесі переробки пшениця проходить термічну обробку, що знешкоджує грибки в зерні. Про це поінформував в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергій Іващенко.
Він також нагадав, що Індонезія вимагає з 1 січня 2019 року від
українських експортерів пшениці «прожарювати» зерно протягом 10-20 хв
температурою 70-80 градусів вище нуля.
«Таким чином, дублювати «прожарку» пшениці в українських портах немає
сенсу, адже зерно все одно пройде термічну обробку на борошномельних
підприємствах Індонезії. Це ефективніший метод боротьби з грибками», -
в.о. виконавчого директора УЗА. Він також додав, що УЗА офіційно
звернулась з відповідною пропозицією до Індонезійської сторони.
Крім того, експерт зауважив, що у світі відсутній технічний і
технологічний досвід такої термічної обробки в портах, і в Україні,
зокрема, адже більше ні до однієї країни така вимога не була висунута.
«Зернові термінали в портах України не мають технічної та технологічної
можливості проводити термічну обробку зерна. Навіть якби така технологія
була винайдена, жоден експортер чи країна не змогли би гарантувати 100%
знезараження зерна. Адже, навіть 1% грибків, що можуть вижити після
«прожарки», під час транспортування (3-4 тижні) до Індонезії в умовах
теплого вологого клімату відновляться до 100% зараженості», - підкреслив
Сергій Іващенко.
«Відтак, Україна як надійний і чесний партнер на міжнародній арені, що
експортує понад 2 млн тонн пшениці до Індонезії, пропонує здійснювати
таку обробку зерна в країні-імпортері, що принесе додатку вартість
Індонезійським компаніям та забезпечить ефективність під час
борошномельного процесу», - додав фахівець.
Також, УЗА обговорила цю вимогу з експертами з ADMMills, із Інституту
досліджень ім. Макса Руберна (MRI) у Детмольде, в Німеччині, який працює
у галузі захисту здоров’я споживачів у секторі живлення, та з
Schuttmuhle Berlin – компанії Goodmills Germany Group, яка щорічно
використовує біля 2,7 млн. тонн зерна на європейських млинах.
«Організації підкреслили, що грибки Tilletia, котрі стали «причиною»
такої вимоги, часто присутні в зерні по всьому світу. При цьому,
термічна обробка задля знищення грибків - не вірний і не ефективний шлях
для їх усунення. Адже, ефективність знезараження пшениці при 70-80 °С
не доведено, а сам процес негативно вплине на білок і клейковину. Також
це може призвести до затемнення зерна», - додав в.о. виконавчого
директора УЗА.
Також, Schuttmuhle Berlin надав рекомендацію у вирішенні цього питання -
просіювання пшениці на борошномельних заводах, оскільки грибки Tіlletia
будуть відокремлені і виявлені у побічних продуктах. Ці побічні
продукти піддадуть термічній обробці задля знезараження.
До експерименту з ефективністю «прожарки» також долучилась Фітосанітарна
асоціація України, що провела тест – невелику кількість пшениці було
«прожарено» в окремій камері, відповідно до вимог Індонезійської
сторони. Відтак, результати доводять неефективність такого методу: