Аграрний тиждень. Україна
» » За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%, свиней – на 21%
» » За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%, свиней – на 21%

    За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%, свиней – на 21%


    Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%. Про це повідомляє AgroPolit із пос

    Повідомляється, що при цьому темпи скорочення в с/г підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно. 

    Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції, – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький на круглому столі з проблематики ринку м’яса, організатором якого виступив BRDO за підтримки EU4BusinessFORBIZ.  

    Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар'єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.  

    Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки, – відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. 

    З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна:

    Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу, – наголошує вона.  

     Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

    Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції. 

    Звідси витікає не менш суттєва проблема – неконтрольоване поширення африканської чуми свиней (АЧС). Так, за 2014-2017 рр. кількість випадків АЧС збільшилась більш ніж в 10 разів: з 16 до 163. Інструменти регулювання, що могли б зарадити проблемі – профілактика, компартмент, страхування та державна підтримка – належно  не працюють. Найбільший негативний вплив АЧС має на господарства населення, що не мають технічних можливостей дотримуватися необхідних вимог безпеки. А спроби самостійної профілактики захворювань за допомогою антибіотиків та неконтрольоване використання ветеринарних препаратів призводять до розвитку резистентності до антибіотиків у тварин і отруєнь небезпечною м’ясною продукцією.  

    Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

    Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від'ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

    За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:



    вдосконалення галузевого законодавства;



    розвиток кооперації;



    збільшення державної підтримки;



    розвиток локальних аграрних ринків. 

    иланням на пресс-службу організації BRDO.

    Джерело: Usba.com.ua





    Схожі новини
  • Поголів'я ВРХ критично зменшилось
  • У 2016-му падіж свиней у с.-г. підприємствах зменшився на 10%
  • Свиней і корів у домогосподарствах поменшало
  • Поголів'я ВРХ в Україні за 9 міс. 2012 р. збільшилося на 1% - до 5,04 млн голів
  • Херсонська ОДА: Виробництво тваринницької продукції зросло на 4,5%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%, свиней – на 21%


Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%. Про це повідомляє AgroPolit із пос

Повідомляється, що при цьому темпи скорочення в с/г підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно. 

Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції, – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький на круглому столі з проблематики ринку м’яса, організатором якого виступив BRDO за підтримки EU4BusinessFORBIZ.  

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар'єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.  

Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки, – відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. 

З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна:

Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу, – наголошує вона.  

 Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції. 

Звідси витікає не менш суттєва проблема – неконтрольоване поширення африканської чуми свиней (АЧС). Так, за 2014-2017 рр. кількість випадків АЧС збільшилась більш ніж в 10 разів: з 16 до 163. Інструменти регулювання, що могли б зарадити проблемі – профілактика, компартмент, страхування та державна підтримка – належно  не працюють. Найбільший негативний вплив АЧС має на господарства населення, що не мають технічних можливостей дотримуватися необхідних вимог безпеки. А спроби самостійної профілактики захворювань за допомогою антибіотиків та неконтрольоване використання ветеринарних препаратів призводять до розвитку резистентності до антибіотиків у тварин і отруєнь небезпечною м’ясною продукцією.  

Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від'ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:



вдосконалення галузевого законодавства;



розвиток кооперації;



збільшення державної підтримки;



розвиток локальних аграрних ринків. 

иланням на пресс-службу організації BRDO.

Джерело: Usba.com.ua





Схожі новини
  • Поголів'я ВРХ критично зменшилось
  • У 2016-му падіж свиней у с.-г. підприємствах зменшився на 10%
  • Свиней і корів у домогосподарствах поменшало
  • Поголів'я ВРХ в Україні за 9 міс. 2012 р. збільшилося на 1% - до 5,04 млн голів
  • Херсонська ОДА: Виробництво тваринницької продукції зросло на 4,5%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.