У 2019 році експорт всіх зернових з України складе 52 млн тонн

21 February, Розділ Новини, переглядів 1 367

Світові ціни на більшість основних сировинних сільськогосподарських продуктів нарешті припинили сезонне падіння, й експортери починають потроху відновлювати втрачені позиції.

Черговий, 19-й за рахунком shutdown в історії США, викликаний протистоянням між президентом Дональдом Трампом і конгресом Сполучених Штатів з питання будівництва стіни на мексиканському кордоні, став причиною відсутності довгострокових прогнозів USDA щодо світового сільськогосподарського ринку у січні 2019 року. Нагадаємо, shutdown — ситуація, яка може виникати у процесі прийняття бюджету США, коли діяльність всіх державних організацій призупиняється до вирішення спірних питань.

Цей shutdown вже став рекордним за строками, але суті це не змінює — трейдерам і аналітикам доводиться користуватися щоденними звітами USDA і вибудовувати власні прогнози. На цьому тлі одразу зросла цінність прогнозів, які зробили Міжнародна рада по зерну (IGC) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO).

Вони тим більш важливі на тлі того, що цього маркетингового року Україна може виграти конкуренцію в РФ і Франції у постачанні зернових на глобальний ринок. У 2018 році вітчизняний агросектор отримав рекордний врожай зернових й олійних за всю свою історію — 92 млн т.

Таким чином, Україна може у 2018/2019 маркетинговому році запропонувати на експорт 52 млн т зерна — близько 27 млн т кукурудзи, 16–16,5 млн т пшениці, 3,9 млн т ячменю і близько 5 млн т інших культур.

Виникає лише запитання: чи буде здійсненна ця «місія» та за якими цінами доведеться експортувати зерно українським трейдерам?

Загальна пропозиція

Згідно з оновленим прогнозом Міжнародної ради по зерну, загальне виробництво зернової групи у світі у 2018/2019 маркетинговому році становило 2089 млн т, що на 10 млн т більше за попередні оцінки Ради, які були зроблені у грудні 2018-го.

Відповідно до цього були переглянуті й кінцеві залишки зерна — збільшені на 5 млн т (до 566 млн т).

Щоправда, у IGC зазначили, що, оскільки попит на зерно може знову перевершити виробництво, прогнозується скорочення світових запасів другий рік поспіль. Глобальна торгівля, за остаточною оцінкою, збережеться на високому рівні, враховуючи рекордні відвантаження кукурудзи та ячменю.

Окремо з остаточними оцінками виробництва по 2018 календарному року виступила FAO, згідно з якими обсяг виробництва зернових у світі становив 2595 млн т, що трохи нижче листопадового прогнозу і на 2,4% (на 62,5 млн т) нижче торішнього рекордного рівня.

Розбіжності в оцінках пояснюються не тільки різними періодами, що відстежувалися, а й не зовсім ясною інформацією, яка надходить з КНР. Щоправда, виробництво зерна у Китаї не має помітного впливу на трейдинг, оскільки все вироблене зерно або споживається безпосередньо у Піднебесній, або закуповується урядом КНР і надходить до перехідних запасів країни.

Пшениця і фураж

Продовжуючи оцінки FAO, вкажемо, що її остаточний підсумок світового виробництва пшениці у 2018 календарному році — 725,1 млн т, що на 2,8 млн т нижче, ніж прогнозувалося FAO у грудні. Цей негативний тренд був сформований після підведення остаточних оцінок валового збору пшениці в Туреччині та Російській Федерації. Додамо, що прогноз світового виробництва фуражних зернових також був знижений на 3,1 млн т — до 1357 млн т у зв’язку з корегуванням валового збору ячменю та сорго.

Практично таку саму оцінку поточної ситуації дали й у Міжнародній раді по зерну — зниження обсягів торгівлі очікують по пшениці та сорго. У IGC відзначили, що зниження трейдингу пшениці (приблизно на 30 млн т) буде першим за останні шість років. Також у звіті особливо підкреслюється ситуація з пропозицією ячменю — у світі у 2018-му був зібраний найменший врожай із 2012/2013 маркетингового року (у порівнянні з тим рівнем менший на 5 млн т).

Хоча, за повідомленнями різних аналітичних агентств, ціни на ячмінь поводяться всупереч усім прогнозам і висновкам експертів — вони знижувалися протягом всього січня 2019 року.

Наприклад, державне агентство з продовольства Тунісу уклало угоду на постачання 50 000 т ячменю за ціною, яка на $0,28 поступається цінам аналогічної угоди грудня 2018 року. Різниця майже непомітна, але вона прямо суперечить поточному стану справ на ринку.

Ще більше здивувала ринок Йорданія, яка провела тендер із закупівлі ячменю за стартовою ціною $223,2 за тонну. Ціна цього тендеру стала на $35,3 за тонну нижчою, ніж на минулому тендері на ячмінь торішнього врожаю, який був проведений наприкінці 2018 року. Проте, Україна вже відвантажила на експорт до 70% запланованого на поточний маркетинговий рік обсягу пшениці, та, скоріш за все, трейдери не зможуть скористатися сприятливою зовнішньою кон’юнктурою.

Наприклад, ЄС станом на початок року відвантажив 12,2 млн т пшениці та, вичерпавши можливості, почав, навпаки, імпортувати цю зернову групу (вже закуплено до 2 млн т).

Попередні оцінки на 2019/2020 маркетинговий рік більш сприятливі — за розрахунками Міжнародної ради, виробництво пшениці зросте приблизно на 2% у порівнянні з 2018/2019 маркетинговим роком і сягне 751 млн т.

Втім, кон’юнктура ринку залишиться вдалою для експортних контрактів — внаслідок зниження кінцевих запасів за рахунок нинішнього падіння виробництва і збільшення споживання ціни матимуть тренд до росту.

Висновки IGC базуються на тому, що високі ціни на пшеницю підстебнули фермерів у Сполучених Штатах розширити площі під озимими посівами культури, більші площі пшеничної озимини закладені також у ЄС, Україні та РФ. Враховано і те, що у Південній півкулі умови посіву ярих культур були досить сприятливими. Хоча, слід зазначити, що головною культурою тут є кукурудза і велику конкуренцію на ринку пшениці може скласти хіба що пропозиція культури з Австралії.

Кукурудза

Детальний аналіз ситуації на світовому ринку кукурудзи і позицій України на ньому був підготований для Landlord експертами компанії Agritel (з ним ви також можете ознайомитися у розділі «Глобальний ринок»). Тому тут коротко зупинимося лише на останніх тенденціях.

З останній подій можна виділити вкрай негативну ситуацію, що склалася у ПАР, — південноафриканські фермери попереджають про сільськогосподарську кризу, оскільки тривала спека загрожує знищенням культурам і тваринам.

У цьому сезоні в ПАР скоротилися посівні площі — було засаджено лише 60% наявної землі. Якщо не випадуть дощі, у деяких районах більшість посівів загинуть. Це поставить Південну Африку в дуже тяжке становище — країна з експортера кукурудзи перетвориться на імпортера, незважаючи на великий минулорічний запас. Загалом втраченими можуть виявитися до 19% площі посівів кукурудзи.

Вочевидь, з огляду на отриману з Південної Африки інформацію IGC переглянув у січневому прогнозі можливі обсяги трейдингу кукурудзи у 2018/2019 році у бік збільшення — до 160 млн т.

Для вітчизняних трейдерів це може стати черговим вікном можливостей — імпорт кукурудзи у ПАР зменшить загальну пропозицію культури на ринку і надасть можливість здійснення додаткових відвантажень в умовах надлишкової пропозиції.

Втім, як застерігають експерти, експортерам слід поквапитися з пошуком контрагентів — нинішнє укріплення світових цін на кукурудзу зміниться на протилежний тренд під впливом пропозиції культури з країн Латинської Америки, які навесні почнуть збирати врожай маїсу.

Індекс FAO

І, нарешті, звернемося до ще одного показника — індексу цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, який також дає можливість прогнозувати глобальні тренди у короткостроковій перспективі.

Так, згідно з даними Організації, середнє значення індексу цін на зернові становило у грудні-січні 167,1 пункту. Сама по собі ця цифра нічого не означає, тому треба дивитись динаміку — показник на 3 пункти (1,8%) вищий за такий листопада 2018-го і на 9,6% — за аналогічний показник річної давнини.

Ціни на пшеницю зросли головним чином у зв’язку з поганим прогнозом урожаю в Аргентині через несвоєчасне випадання опадів, а також під впливом новин щодо можливого скорочення експортних поставок з Російської Федерації

Слід також зазначити, що за весь 2018 рік середнє значення зернового індексу FAO становило 165 пунктів.

Таким чином, виходячи з наведеної динаміки, можна припустити позитивну кон’юнктуру зовнішніх ринків для українських експортерів на друге півріччя 2018/2019 маркетингового року. Щоправда, як зазначено у звіті FAO, вказаний розмір індексів залишається на 30–31% нижчим за пікові показники, зареєстровані у 2011-му.

Поки що гіршою виглядає ситуація на ринку рослинних олій (що й не дивно з огляду на соєву торговельну війну, яку затіяли Сполучені Штати і КНР). Середнє значення індексу цін на цю групу продукції FAO за зазначений період становило 125,8 пункту, що всього на 0,5 пункту (0,4%) вище, ніж у листопаді 2018 року.

Позитивною новиною є те, що цей приріст був зареєстрований вперше після 10 місяців зниження індексу поспіль. Фахівці обережно починають говорити про деякі ознаки можливої зміни негативного цінового тренду.

Причиною невеликої позитивної корекції стало підвищення цін на пальмову олію під впливом зростаючого внутрішнього попиту в основних країнах-виробниках і збільшення попиту на світових ринках в цілому.

При цьому світові ціни на соєву і ріпакову олію, навпаки, продовжували знижуватися під впливом великих запасів у США і з огляду на слабкий попит з боку ЄС. Тут треба вказати, що згідно з моніторингом цін на фізичному ринку експортні ціни на українську соняшникову олію у січні дещо укріпилися.

Але в цілому за рік середнє значення індексу цін на рослинні олії FAO становило 144 пункти, що на 15% нижче за показник 2017-го і є найменшим показником з 2007 року. Тому на відчутне відновлення ринку постачальникам поки що розраховувати не доводиться.

Landlord