Як організувати агробізнес? Поради від малого фермера

28 February, Розділ Новини, переглядів 1 734

Назва господарства – СФГ "Барбарис"Запорізький р-н., Запорізька обл.

Кількість землі в обробітку — 74 га;

Вирощувані культури — озимі зернові (пшениця 30-35 ц/га, ячмінь — 36-37 ц/га), кукурудза (50-55 ц/га), соняшник (15 ц/га), просо, трави для кормів тощо;

Парк техніки — переважно вживана техніка українського виробництва.

Операція «Кооперація»

Скільки б не говорили про переваги кооперації, але вона працює у тому випадку, коли господар має біля 20-30 га землі і не забезпечений своєю технікою. Або, як приклад, при об’ємах землі від 500 га для спільної кооперації по зберіганню зерна. Проте при власному парку краще відмовитися від об’єднання, адже це не рентабельно при тих незначних прибутках вирощеної продукції.

Якщо виникає необхідність в недостаючому агрегаті — доцільніше його найняти або працювати на бартерних послугах. Для того, щоб забезпечити свою автономність достатньо мати 1-2 невеликих трактори по типу ЮМЗ та МТЗ, плуг, дискову борону на 2-4 м ширини захвату, котки, зернову та просапну сівалку, культиватор, обприскувач 600-800 л та комбайн старого зразка. Такого парку техніки достатньо для того, щоб закрити ± 300 га землі.

Вітчизняна техніка vs Закордонна

Я рекомендую краще зупиняти свій вибір на вітчизняній техніці десятирічної давнини, ніж на 30-річній закордонного зразка. Для прикладу, комбайн «Славутич», що вироблений в Херсоні у 2008 році, з повним набором необхідних опцій коштує 500 тис. грн. В той час як, за таку ж суму можна знайти комбайн-іномарку лише 90-х років випуску. На мою думку, стара закордонна машина буде не набагато кращою ніж новіша українська. Навіть більше, надалі буде тягнути ще й дорогі запасні частини.

Звісно, якщо порівняти нову потужну зернозбиральну машину з вживаними комбайнами, то у нової буде безліч плюсів. Проте для фермера-початківця, не новизна техніки має значення, тут набагато важливіше мати відповідального оператора який буде якісно виконувати свою роботу.

Для прикладу, навколо наших земель знаходиться безліч невеликих холдингів з потужними комбайни CLAAS та John Deere. Однак, у них спостерігається інша проблема — великі втрати за комбайнами, які по осені показують сходи падалиці. Навіть на старенькій Ниві СК-5, яка у нас працює, ми такого не помічаємо. Хоча, що для новомодних комбайнів, що для вітчизняного виробника втрати, які допускає завод — 3-5%. Тобто, річ не в техніці, а в людині яка нею керує.

Разом з тим, раджу звернути увагу на програму по відшкодуванню вартості техніки, придбаної в українського виробника, яка дає безліч фермеру-початківцю.

Хороший приклад роботи цієї програми показало сусіднє господарство, яке купило нові ґрунтообробні агрегати. При дотриманні усією процедури покупки і правильної подачі документації на відшкодування, вони отримали компенсацію у розмірі 25% від вартості машини протягом року. І це вигідно, адже в ґрунтообробній техніці, український виробник вже мало чим відрізняється від імпортних моделей, хіба що адекватною ціною.

Розвиток — локомотив прогресу

Не треба зволікати з аналізом грунтів та роботою з курсовказівниками. При чому при виборі курсовказівника не слід робити ставку на дорогі моделі із підрулюючими властивостями, якщо підприємець не має хоча б 300 га у обробітку. Для прикладу на своєму підприємство я використовую курсовказівник китайського виробництва, що працює на безкоштовному сигналі з похибкою 30-50 см. Наш курсовказівник коштує біля 900 доларів, в той час як більш потужні з великим діапазоном властивостей не менше 3-4 тис. доларів. Звісно, навіть за наявності трактора МТЗ можна працювати з «модним» аналогом, проте при малій кількості землі це не є рентабельно. За наявності зайвих коштів, краще зробити аналіз грунту чи докласти їх до покупки комбайна.

Навіть якщо ресурс вашої техніки не дозволяє точно працювати за картами внесення добрив, аналіз грунту однозначно треба робити. Адже, ви точно будете знати свою ситуацію на полі і навіть умовно можна поділити на зони та вносити приблизну кількість добрив. Це і економія матеріалів, і делікатне відношення до грунтів.

Планування витрат

Невелике господарство дає невеликі прибутки, проте кожну свою покупку слід планувати вдумливо. В першу чергу потрібно відстежувати зміни в технологіях та оновленні техніки, шукати людей, які вже спробували якісь речі та користуватися їх досвідом. Зміни в кліматі відбиваються на врожаях і це змушує шукати способи збереження вологи в грунті. Минулого року власними силами зробили глибокорозпушувач на три стійки, який при обробітку заглибили на 35 см. Перед початком сезону провели дослідження — на полях з оранкою грунт промочився на 25-27 см, а на рихленні — 50-60 см. Тому навіть при засушливій весні, але разом з припосівним внесенням карбаміду, такі поля дають надію на врожай.

Напрямок нішових культур

Досить популярним в Україні є бізнес з вирощування нішових культур. Проте він потребує мінімальної команди, капіталовкладень та інших ресурсів. Для тих, хто не володіє таким ресурсом, однозначно слід зупинити свою увагу на традиційному рослинництві. Якщо для прикладу розглянути овочівництво, то тільки системи поливу потягнуть немалий бюджет. До того ж потрібно мати парк техніки, який зможе доглядати за посівами та збирати врожай.

Ми практикували посів баштанних культур, який закінчився провалом. Причиною тому стало банальне обмеження людськими ресурсами. Землі нашого господарства обробляє лише три людини, а у випадку з баштанними потрібні люди які б цілодобово за ним доглядали, особливо в період дозрівання.

agravery.com