- Реалізація концепції розвитку фермерства і кооперації створить нові робочі місця, - Шеремета
- Необхідно стимулювати розвиток кредитування агротоваровиробників
- В Україні запрацює агентство для стимулювання експорту
- Мінагрополітики та USAID продовжать спільну роботу з розробки законодавчої бази реформ
- Сучасний стан економіки
В уряді назвали три основні фактори, які забезпечать сталий розвиток аграрного експорту
Державі необхідно знизити залежність від сировинного аграрного експорту за рахунок збільшення в його структурі частки продукції з високою доданою вартістю. Про це в інтерв'ю для УНН повідомив генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики і продовольства України Олександр Жемойда, пише AgroPolit.
«Логіка рішення: стимулювання розвитку інтегрованих виробничо-збутових структур, а також горизонтальної та вертикальної кооперації суб'єктів господарювання АПК/ забезпечення доступу до фінансових інструментів експортної торгівлі/підтримка процесу модернізації переробних підприємств/подолання галузевого дисбалансу в сільському господарстві за рахунок стимулювання розвитку тваринництва. В даному контексті хочу відзначити створення в Україні Експортно-кредитного агентства. Основна роль агентства — кредитування і страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на покупку української продукції», — зазначив Жемойда.
Друге завдання — диверсифікація цільових експортних аграрних ринків, а також подальша інтеграція вітчизняного аграрного сектора в світовий ринок.
Логіка рішення: активізація процесу підготовки та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод/відстоювання преференцій для української аграрної продукції/відкриття доступу для української продукції на нових експортних ринках (прискорення процедур національної сертифікації, ліцензій тощо). Усунення можливих бюрократичних перепон і мінімізація людського втручання", — додав Жемойда.
Третя мета — наближення українських стандартів якості та безпеки продовольства до міжнародних вимог. Для досягнення результату експерт пропонує наступні кроки:
гармонізація вітчизняних стандартів якості й безпеки продовольства європейським нормам
впровадження базової складової системи менеджменту безпеки харчової продукції НАССР
усунення бюрократичних перепон і спрощення процедури сертифікації продукції.
Нагадаємо, про те, що Україна має виробляти продукти із доданою вартістю, не раз наголошувала також голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.
"Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо).
Кількість же м’ясопереробних підприємств, на яких виробляється продукція із доданою вартістю, є достатньою лише на задоволення потреб внутрішнього ринку. А щоб виходити на зовнішні ринки, то це питання вимагає більш комплексного підходу: потрібно вивчати споживчі смаки потенційних імпортерів – представників інших держав, і саме під них вже підлаштовувати виробництво. А після цього залучати інвесторів, які були б зацікавлені будувати в Україні м’ясопереробні заводи" - відзначила аграрний експерт і голова АТУ.
Теґи м'ясопереробні підприємства екпорт Ірина Паламар Асоціація тваринників України Джерело: Usba.com.ua
