У Києві відбулась II конференція «Нішеві культури. Проблеми та перспективи 2019»

27 May, Розділ Новини / Події, переглядів 4 713

Група Компаній «ПроАгро Груп» спільно з «Співтовариством виробників та споживачів бобових України» 22 травня 2019 року провела II конференцію «Нішеві культури. Проблеми та перспективи 2019». Провідні експерти ринку, агрокомпанії з успішним досвідом вирощування нішевих культур і компанії, які тільки починають шукати себе в ніші, зібрались у столичному Гольф-центрі, щоб обговорити основні тренди виробництва і збуту нішевих культур.
Перша панель конференції була присвячена сучасному стану та проблемам виробництва нішевих культур. За словами Олександра Дуди, голови Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, останнім часом у світі все більшої популярності набуває вирощування амаранту. Це пов'язано з тим, що ця культура є однією з найбільш посухостійких, має потенціал урожайності зеленої маси 250 тонн/га, а насіння – 5 тонн/га, багатий хімічний склад і високий вихід білка з 1 га (15-17% в сухій вегетативній масі).
Також Олександр Дуда наголосив на економічній вигоді вирощування амаранту. Витрати на вирощування насіння амаранту не перевищують $400/га, а експортні ціни на нього та продукцію з нього є дуже привабливими. Експерт упевнений, що Україна має всі передумови для того, щоб стати світовим лідером з вирощування та перероблення цієї культури і підкреслив, що амарантова галузь зараз перебуває на злеті.

Його слова підтвердила Олена Вовченко, директор компанії «Руна», яка займається вирощуванням амаранту в Київській області. Амарант у господарстві представлений п'ятьма сортами, під якими сьогодні знаходиться 100 га. За її словами, торік підприємство реалізовувало тонну неорганічного насіння амаранту по 25 тис. грн, а органічного – по 30 тис. грн.
Про таку екзотичну і надзвичайну прибуткову культуру як шафран розповіла Галина Балашова, старший науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства НААН. За її словами, висока вартість шафрану пояснюється, в основному, двома причинами: по-перше, його виробництво дуже трудомістке, а по-друге, аромат, смак і лікувальні властивості шафрану не мають рівних серед спецій. Водночас цю пряність дуже часто підробляють сафлором, чорнобривцями чи коренем куркуми і відмінності між підробкою та справжнім шафраном важко розпізнати. Сьогодні у світі щорічно вирощують від 200 до 300 тонн шафрану. Найбільшими виробниками є Індія, Іспанія та Іран. В Україні шафран вирощують вже близько п'яти років, але площа, зайнята даною культурою, не перевищує 4 га.
Як зауважила заступник директора з наукової роботи Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Віра Коновалова, ще однією перспективною культурою для вирощування в Україні є кунжут. На жаль, наразі майже все кунжутне насіння, яке можна побачити на прилавках українських магазинів, імпортоване переважно з Індії. Водночас виростити кунжут в Україні не є проблемою. Перспективними зонами для цього є Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя та   Дніпропетровщина.
Торік вартість насіння індійського кунжуту в Україні становила 70 грн/кг при фасуванні мішками. З 1 га можна отримати від 1 до 1,5 тонн насіння кунжуту, що забезпечує мінімум 70 тис. грн/га. Віра Коновалова зазначила, для маленького фермерського родинного господарства з невеликою кількістю землі в обробітку, вигіднішими можуть бути лише деякі овочі, спаржа чи лохина.
Ярослав Бардин, директор науково-виробничого товариства «Укрсорго», зауважив, що сорго має багато переваг як кормова культура для годівлі птиці та свиней. Зокрема, сорго – це найбільш енергетично насичена зернова культура, яка має високий уміст крохмалю, білків, клітковини та цукру. Крім того, воно має високий рівень вмісту легкозасвоюваних амінокислот і не має несприятливих для засвоєння елементів.
Серед чинників, які стримують збільшення площ під сорго в Україні є відсутність позитивного іміджу та достатньої обізнаності про цю культуру і недотримання технології її вирощування. Саме для того, щоб це змінити «Укрсорго» разом із «ПроАгро Груп» 25-26 вересня 2019 року проведуть масштабний міжнародний конгрес «Сорго – культура майбутнього», який анонсував Ярослав Бардин.
Про нюанси вирощування такої нішевої культури як кольорова квасоля розповіла Христина Горстка, директор з експорту компанії «Геліос-1». За її словами, для компанії нут і сочевиця вже не є нішевими, адже маржинальність їхнього вирощування останнім часом впала. Водночас ціни на кольорову квасолю, зокрема на сорт Дарк Ред, який вирощує «Геліос-1», на міжнародному ринку залишаються стабільними. Компанія вирощує бобову на площі 200 га під зрошенням, а її врожайність становить 2,7-3 тонн/га. Вирощену продукцію експортують переважно до країн ЄС.
Леонід Фадєєв, директор «Заводу Фадєєв Агро» розповів нюанси очищення та виробництва сильного насіння нішевих культур. Він наголосив, що обладнання його заводу може очистити майже будь-яку нішеву культуру: від маку до волоського горіха. Зокрема, Леонід Фадєєв розповів про особливості нішевих бобових (сочевиця, нут, квасоля, люпин), зернових колосових (жито, спельта, пивоварний ячмінь), круп'яних (просо, гречка,  рис, сорго, амарант, кіноа, чіа), трав’яних (конюшина, еспарцет, фацелія, коріандр), олійних (льон, гірчиця) і овочевих (морква, часник, укроп, редис) культур.
Під час другої панелі конференції експерти ринку висвітлили питання сучасного стану і проблем реалізації нішевих культур. Незалежний експерт ринку Андрій Біленький зупинився на семи основних нішевих зернобобових культур. Найбільшу частку серед цих культур на українському ринку займає горох, якого минулого сезону було вироблено 775 тис. тонн, а експортовано 575 тис. тонн. Також попитом на внутрішньому ринку користуються гречка і овес, тоді як сорго досі не зробило прорив у споживанні, хоча має на це потенціал. Крім цього, до основних нішевих зернобобових культур, які вирощують в Україні, входять сочевиця і нут, які наразі займають зовсім невелику частку на ринку, однак є дуже цікавими та перспективними.
Олександр Назаришин, представник компанії «Агролідер» з Хмельниччини розповів про експортний потенціал нішевих культур з боку виробника. Зокрема, компанія експортує квасолю, гірчицю, нут, сочевицю, льон і готову продукцію з них. Частину культур підприємство вирощує самостійно, частину – закуповує в місцевих фермерів. Компанії вдалось налагодити експорт у більш ніж 15 країн Європи, країни Північної та Південної Америки, Близького Сходу та Африки. Основною своєю експортною культурою Олександр Назаришин називає квасолю, яка має високу маржинальність і стабільно високі експортні ціни.
Аналітик аграрних ринків медіа-агентства для фермерства Seeds Семен Крамаренко зупинився на висвітленні питання експорту плодоовочевих нішевих культур. Зокрема, перспективними для вирощування в Україні експерт уважає батат, гарбуз, спаржу, смородину, цвітну капусту та броколі. Наприклад, батат можна вирощувати в усіх агрокліматичних зонах України, а на півдні країни його врожайність може досягати 100 тонн/га. Також він наголосив, що при правильній маркетинговій стратегії навіть традиційні культури можуть стати нішевими і знайти свою нішу на міжнародному ринку.
Думку трейдера щодо експортного потенціалу нішевих культур висловив Олексій Мовчан, трейдер компанії «Рамбус». За його словами, нішею на українському ринку можна вважати всі культури, крім пшениці, соняшнику, кукурудзи та ячменю. Серед культур, на які варто звернути виробникам наступного сезону, одне з перших місць посідає ріпак. Зокрема, перспективними є його контейнерні відправки в Непал і Бангладеш. На другому місці – овес, а на третьому – горох. Крім цього, українським аграріям слід звернути увагу на кінські боби, які торік дуже добре торгувались на зовнішніх ринках. Водночас інші бобові нішеві культури важко продавати через те, що не вистачає партій високої експортної якості.
Про сертифікацію органічного виробництва розповіла Віра Пасацька, провідний фахівець із стандартизації, сертифікації та якості «Органік Стандарт». За її словами, без сертифікації органічний продукт не має права називатись органічним. Сертифікація – це механізм, який дозволяє виробникам органічної продукції вийти на ринок і завоювати довіру споживача. Зокрема, для споживача органічний сертифікат є підтвердженням   того, що всі стадії виробництва, підготовки, зберігання, транспортування  реалізації продукції,  яку він купує, дотриманні певних вимог і інспектовані відповідно до правил. Для отримання органічного сертифіката виробнику потрібно звернутись до сертифікаційного органа, заповнити бланк заявки, погодити вимоги, вартість та підписання контракту, і, власне, успішно пройти останній етап – саму сертифікацію.
Модерували захід президент Співтовариства виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко та керівник аналітичного відділу компанії Marcopolo Commodities Олена Нероба. Конференція зібрала чимало учасників, частина з яких долучилась до заходу через онлайн-трансляцію. Дякуємо їм за активне обговорення та позитивні відгуки, а нашим спікерам – за цікаві та корисні доповіді.
Прес-служба ГК ПроАгро