- не забезпечує переважний доступ громадян України до купівлі сільськогосподарських земель та, передусім, тих фізичних осіб, які займаються сільським господарством;
- представлена модель обігу сільськогосподарських земель не спрямована на розвиток фермерства, малого та середнього сільськогосподарського виробництва в Україні;
- законопроект дозволяє іноземцям через юридичну особу, зареєстровану в Україні, купувати землі сільськогосподарського призначення;
- законопроект дозволяє концентрацію в руках невеликої кількості осіб, наприклад, агрохолдингів, більшої частини сільськогосподарської землі;
- проект не передбачає суворого державного контролю за обігом сільськогосподарських земель в Україні та містить ще багато інших недоліків;
- законопроект не передбачає поетапного впровадження ринку землі с/г призначення, що не дозволяє мінімізувати можливі ризики.
- «Ні» продажу сільськогосподарської землі будь-яким юридичним особам, що по суті є завуальованим продажем землі іноземцям та монополістам;
- «Ні» продажу державної сільськогосподарської землі, яка є загальнонаціональним надбанням і фондом розвитку майбутніх поколінь;
- «За» купівлю сільськогосподарської землі, яка перебуває в користуванні чи у власності фізичних осіб виключно територіальними громадами;
- «За» купівлю сільськогосподарської землі, що належить територіальній громаді, виключно громадянами України при умові протягом 10 наступних років займатися сільським господарством та без права передачі в оренду;
- «За» впровадження сприятливої європейської податкової, кредитної та дотаційної політики для фермера, дрібного та середнього сільськогосподарського виробника, одноосібника (а не агрохолдингів!), як першооснови відкриття ринку сільськогосподарських земель;
- «За» суворий державний контроль усіх угод купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.
- У столиці пройшли масштабні протести проти земельної реформи
- Мінекономіки України оприлюднило проект закону щодо обігу земель сільгосппризначення
- Ярослав Гадзало: "В Україні практично сформовано новий земельний лад"
- Рівненщина отримала 13 млн грн на впровадження заходів земельної реформи
- Визначено напрями використання бюджетних коштів за програмою "Проведення земельної реформи"
Гостре обговорення недоліків земельної реформи, пропонованої сьогодні урядом, за участі учасників та експертів галузі, відбулося в рамках круглого столу, ініційованого Асоціацією тваринників України.
 |  |
3 жовтня 2019 року відбувся круглий стіл «Обговорення та критика земельної реформи», організований за ініціативи відомого аграрного об’єднання – Асоціації тваринників України та дрібних сільськогосподарських виробників – власників земельних паїв. Ключовою метою заходу стало обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» реєстр. №. 2178 від 25.09.2019 року, підготовленого Кабінетом Міністрів України висловлення до нього зауважень та пропозицій.
На заході були присутні експерти галузі та науковці, представники аграрних асоціацій а об’єднань, сільськогосподарських підприємств і власники паїв, які висловили свою позицію щодо пропонованого владою проекту земельної реформи та необхідності підтримки дрібних землевласників.
Зокрема, присутній на заході український політик та громадський діяч Олександр Моро́з відзначив необхідність збереження землі у власності українців, продемонструвавши негативний приклад таких країн як Мадагаскар чи Аргентина, де земля опинилася в руках інтернаціональних компаній. «Місцеві мешканці тепер працюють на цій землі у наймах, і не мають на неї жодних прав», - акцентував спікер.
Доповідач презентував концепцію ринку земельних відносин, яка б зняла, на його думку, проблему ринку землі: це використання права оренди як предмету застави. «Це скасує зауваження щодо блокування ринкових стосунків, - підкреслив Олександр Мороз. - Тобто, українець залишиться господарем, і може орендатор використовувати землю як заставу для отримання кредиту».
Модератор заходу Віталій Саблук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", кандидат економічних наук, акцентував на важливості, аби земля перебувала в обробітку дрібних землевласників , прибуток від якої йтиме до місцевих бюджетів, і витрачатиметься тут же, у селі, а не виводитиметься за межі країни.
«В європейських країнах фермера оцінюють не по тому, скільки він податків платить, а скільки створив навколо себе робочих місць, а отже, платників податків, - каже спікер. - Земля – це засіб виробництва. Існує всього 2 засоби виробництва, до створення яких фінансовий капітал не має жодного відношення: це землі та працівники. Немає станків, які виробляють працівників, і немає станків, що виробляють території. Саме тому усі розвинені суспільства слідкують за обігом землі».
Крім того, спікер акцентував на недосконалості законодавства суміжних до земельної галузі – податкового, дотаційного, фіскального. «Дрібні та середні виробники в нас знаходяться в набагато гірших стартових умовах, ніж великі аграрні формування».
Слободяник Іван Леонідович, голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада», відзначив, що ключовим на сьогоднішній день питанням є заборона доступу до купівлі землі юридичним особам, бо «де факто це є іноземним капіталом, із яким конкурувати не можна». «Ми сьогодні створимо середній клас, або його позбудемося, і селяни залишаться умовним заробітчанами на українській землі, й обслуговуватимуть іноземні компанії, - відзначив експерт. – Необхідно утворити середній клас фермерства, на якому має триматися село, з середнім земельним банком від 100 до 1000 га, що дозволить бути економічно ефективними».
Віктор Галич, Голова СФГ "Господар", Перший заступник Асоціації фермерів та приватних землевласників Полтавської області, засудив продаж землі як економічно вигідний на сьогоднішній день передусім для олігархів та корупційно-кримінального капіталу, який хоче легалізувати свої статки.
«І лише у кінці цього списку, десь на 20-му місці – самі пайовики. Тобто, ініціатива відкриття ринку йде не від селян і фермерів».
Спікер відзначив, за де-факто головними «завданнями» нинішньої земельної реформи є захоплення стратегічного ресурсу іноземними країнами, легалізація корупційно-кримінального капіталу, накопиченого владою, й отримання спекуляційного зиску з угод продажу земельною корупційною бюрократією.
Він підкреслив, що через це ми можемо втратити за 5 років 5 млн населення, отримати величезну прірву між багатими та бідними, і спостерігатимемо 10-річне постійне падіння ВВП, розпад країни на «князівства»-агрохолдинги, матимемо розбрати і конфлікти в селах.
Свою позицію висловили й фермери – безпосередні учасники галузі.
Валерій Парубочій, фермер із Бориспільского району Київщини, власник молочного господарства на 194 дійних корів із земельним банком в оренді 170 га землі, відзначив, що купити необхідну для його виробництва площу земельних угідь для нього сьогодні - непідйомне завдання. «Я даю валового продукту на 1 гектар землі утричі більше, ніж рослинницький агрохолдинг, - підкреслив фермер. - Тобто, агрохолдинги вироблять менше валового продукту відносно дрібних фермерських підприємств. Отож, ідучи таким шляхом, ми сьогодні обираємо модель розвитку сільського господарства, яка дає в рази менше валового продукту і робочих місць».
Леонід Тулуш, завідувач відділом фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ "Інститут аграрної економіки", кандидат економічних наук, відзначив, що мають бути диференційовані умови доступу до ринку землі, оскільки не можна порівняти можливості латифундиста і дрібного фермера.
«Європейська модель передбачає диференційовані принципи оподаткування та надання держпідтримки. Ми, на жаль, у цьому питанні нічого не вирішили. У нас дрібний фермер оподатковується так само, як і великі холдинги, незалежно від прибутку».
 |  |
Серед інших спікерів, які висловлювали свою позицію з земельних та фермерських питань:
Олександр Чубук, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області;
Ольга Ходаківська, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук;
Роман Корінець, радник Національної Асоціації сільськогосподарських дорадчих служб;
Василь Цушко, політичний і державний діяч, екс-голова Антимонопольного комітету України,
представники фермерських господарств різних регіонів України.
У підсумку ініціатор заходу, голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар зачитала резолюцію, яка буде спрямована до Президента України Володимира Зеленського, відзначивши, що обговорюваний законопроект є антинародним, оскільки він:
У зверненні учасники Круглого столу відзначили свої головні вимоги щодо урахування наступних ключових позицій при відкритті ринку сільськогосподарських земель:
«Сьогодні влада зрозуміла, що ми свою землю не віддамо транснаціональним капіталам. Ми не згодні на те, щоб Україна ставала сировинним придатком, ми будемо боротися!» - закликала Ірина Паламар.
