- За 9 місяців 2019 року український аграрний експорт склав $15,8 млрд
- ЄС збільшив імпорт української курятини майже на 5%
- Україна: проміжні результати експорту продукції олійного комплексу
- ТОП-3 країни-імпортери українського ріпаку в 2018
- Ціни на ріпак виросли через раптове похолодання
ЕКСПОРТ РІПАКУ В 2020-І РОКИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
Ринок ЄС пред’являє все більш високі вимоги по екологічній безпеці.
Екологія тісно пов’язана з пошуком альтернативи традиційному паливу – з біопалівом, ринок котрого в Європі стрімко зростає. Попит на імпорт з України до країн ЄС зосереджений на кукурудзі та ріпаку. Останній безумовно йде на переробку на біопаливо.
Виняткова важливість експорту ріпаку визначається тим, що людство в даний час активно шукає нові шляхи видобутку енергії. Цьому сприяють такі чинники:
Високі світові ціни на енергоносії та залежність багатьох країн від їх імпорту,
Нафтові кризи,
Складні міжнародні політичні відносини,
Відчутні зміни клімату
У поточному сезоні 2019 20 рр. Україна експортувала 2,98 млн. т ріпаку (липень-грудень, аналогічний період 2018/19 МР – 2,84 млн. Т), в т.ч. в ЄС – 2.31 млн. т – 77,6% всього експорту (аналогічний період 2018/19 МР – 2,05 млн. т, 72,1%).
Чи можливо докорінна зміна попиту на вітчизняний ріпак? Наскільки високі ці ризики?
В країнах ЄС критерії до постачальників сільськогосподарських культур та виробників біопалива регулюються директивою Європейського Парламенту та Ради №2009 / 28 / ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел.
Основні вимоги Директиви – необхідно підраховувати фактичні викиди парникових газів і звітувати про ці викиди на протязі усього життєвого циклу сільгоспкультур, з яких виготовляють біопаливо – під час вирощування та збирання врожаю, його подальшої сушки, зберігання та відвантаження. Звітність складається у відповідності з наступними вимогами:
• звітність готується і фермерськими господарствами, і елеваторами, транспортними компаніями та іншими операторами.
• Звітність включає декларування фактичних показників викидів парникових газів, які виділяються при виробництві та обігу сировини, з якої виробляється біопаливо. Наприклад, СО₂, N₂O, CH₄.
В країнах ЄС з року в рік стають більш жорсткими обмеження відносно викидів парникових газів при виробництві біопалива. Зокрема, у грудні 2018 року була прийнята Директива Європейського парламенту та Ради 2018/2001/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел. Ця Директива замінює з липня 2021 року попередню Директиву №2009/28/ЄС та фактично збільшує вимоги до заводів-виробників біопалива щодо скорочення парникових викидів при його виробництві. І дана тенденція посилення вимог до зниження обсягів таких викидів буде тривати.
Зокрема директиви встановлюють що частки відновлюваних джерела енергії в Енергетичному балансі в 2020 року повинні досягати 20% у загально споживанні енергії та 10% у транспортному секторі. Один з екологічних критеріїв директив ЄС передбачає що при використанні біопалива кількість викидів парникових газів має бути принаймні на 50% менше, ніж при використанні викопного палива.
Такі підрахунки здійснюються для конкретної країни ЄС чи її регіону. У спрощеному виді звіти виглядають наступний чином:
• сільськогосподарська культура;
• країна виробництва (чи розподіл за регіонами);
• кількість викидів парникових газів.
Конкуренти українських фермерів – експортери ріпаку з Австралії та Канади швидко зорієнтувались та підготували розрахунки по обсягам викидів парникових газів в розрізі штатів (регіонів). Більше того, ці звіти вже були схвалені Європейською Комісією майже 2 роки тому.
В теперішній час в Україні звітність і розрахунки відносно кількості викидів парникових газів при виробництві сільськогосподарських продуктів практично немає, зокрема, мова йде про кукурудзу. Однак наявні розрахунки по деяких культурах значно перевищують прийнятні для ЄС показники. Перш за все це стосується ріпаку. За деякими оцінками, викиди парникових газів для українського ріпаку досягають 740-770 кг СО2 / т. В Австралії ці дані коливаються у межах 500 кг СО2 / т.
Відсутність потрібних дій у підготовці звітності і по-друге в зниженні викидів значною мірою може обмежити експорт українського ріпаку та кукурудзи на преміальній ринок ЄС. Зниження валютного виторгу для українських фермерів при такому положенні неминуче.
На перший погляд відповідь на зазначені проблеми досить проста. Утримання позицій вітчизняних експортерів на ринках ЄС потребує зниження викидів парникових газів.
Однак рішення впирається в розробку і прийняття відповідних рішень урядом України. Давайте уявимо що необхідно зробити державним органам в цій сфері:
• підготувати та затвердити національний звіт по викидам парникових газів при вирощуванні та обігу сільгоспкультур, які використовуються при виробництві біопалива.
• врахувати регіональну складову: сільськогосподарська культура – регіон виробництва в Україні (область) – кількість викидів парникових газів.
Більш того, запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів має стати невід’ємною частиною кліматичної політики в Україні. Це одне із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та вимог Паризької кліматичної угоди.
Якнайшвидше прийняття зазначених вище кроків дозволить утримати нинішні позиції та нарощувати експорт на ринки ЄС. Україні необхідно йти тим же шляхом, як і її конкуренти – Австралія та Канада.
Слід підкреслити що є ініціативні пропозиції щодо практичного вирішення даних проблем. Причому стратегія зниження викидів парникових газів має бути довгостроковою, принаймні до 2040 р.
Основні положення стратегії можливі таки:
• Першочергові об’єкти контролю – метан та оксид азоту, як основні парникові гази у сільськогосподарському секторі України.
• Вдосконалення складових процесу поводження з побічними продуктами тваринного походження.
• Оптимізація систем удобрення сільськогосподарських культур. Підвищення ефективності використання добрив.
• Раціональне водокористування на сільськогосподарських землях.
Безумовно, стратегія мусить охоплювати значний обсяг інших сфер, але зазначені вище є, якщо можна так сказати, визначальними та пілотними. Вжиття заходів у зазначених областях дозволить відпрацювати на практиці контроль і критерії звітності за викидами газів.
Важливим доповненням до стратегії може бути стимулювання сільськогосподарських підприємств до запровадження передових технологій. Адже саме застосування новітніх технологій впливає на ефективність роботи підприємств та визначає їх становище на ринку.
УкрАгроКонсалт
