Аграрний тиждень. Україна
» » Утриматися на плаву: Навіщо бізнес просить знизити портові збори
» » Утриматися на плаву: Навіщо бізнес просить знизити портові збори

    Утриматися на плаву: Навіщо бізнес просить знизити портові збори






    Більшість експортерів впевнені в необхідності зниження портових зборів – як знайти баланс з доходами морської галузі?

    Пандемія коронавирусу і введені для боротьби з нею карантинні обмеження в багатьох країнах світу, включно з Україною, не тільки порушили звичний хід речей, але раптово привели до припинення виробничих процесів і поступового охолодження світової економіки. На цьому тлі влади різних країн намагаються доступними для них способами підтримати бізнес – десь виділяється фінансова допомога, хтось пропонує податкові канікули, зниження процентних ставок за кредитами або субсидії на оренду приміщень. Наприклад, в порту Гамбург введений мораторій на стягнення платежів за оренду землі та приміщень за три місяці: квітень, травень і червень. Адміністрація Суецького каналу, щоб зберегти вантажопотік і фінансові надходження, з 1 квітня збільшила знижки для танкерів-газовозів і контейнеровозів.

    З огляду на, що економіка України орієнтована на експорт сировини, а він переважно здійснюється через морські порти, провідні українські експортери звернулися до уряду з пропозицією знизити ставки портових зборів.

    Зокрема, в адресованому прем’єр-міністрові і керівництву МІУ листі Федерація роботодавців транспорту України, від імені її членів попросила про зниження портових зборів на 20%. Учасники ринку звертають увагу на те, що пандемія може мати довгострокові наслідки для української економіки і привести до істотного скорочення експорту і значного зниження ВВП. «У таких умовах суттєвим фактором, який може вплинути на утримання експортного потенціалу і забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, є зниження ставок портових зборів, що дозволить значно зменшити навантаження на українських виробників-експортерів і надасть їм можливість пропонувати свою продукцію на міжнародних ринках за «прохідними» цінами», – зазначають у Федерації.

    При подальшому зниженні портових зборів на 20%, можна буде очікувати, що річний вантажообіг в морських портах України в 2021-2025 роках збільшиться до 190 млн т, – ФРТУ.

    Разом з тим учасники ринку розуміють, що зниження зборів – це не панацея, і галузі давно потрібна якісна робота АМПУ в частині цільового використання коштів і зниження рівня відрахувань дивідендів АМПУ до держбюджету.

    Виграти конкуренцію

    Експерти металургійного ринку відзначають, що падіння попиту на залізну руду з боку металургійних заводів в Україні та ЄС залишає українським залізорудним підприємствам вибір або відвантажити вивільнені обсяги в Китай, або знижувати виробництво. Беручи до уваги ситуацію з курсом гривні, бізнес вважає, що всі зусилля «Укрзалізниці», портів і Міністерства інфраструктури повинні бути зосереджені на забезпеченні ритмічного вивезення продукції на експорт в повному обсязі. Зменшення витрат на логістику дозволить вітчизняним експортерам конкурувати на світовому ринку. «Якщо це не можна зробити різко хоча б в 3 рази (знизити портові збори. – ЦТС) через те, що бюджет недоотримає значну частину коштів, ми пропонуємо поетапно, хоча б відразу відсотків на 20-30 можна зробити прямо в найближчий місяць. Потім теж поступово знижувати », – говорить голова Федерації металургів Сергій Біленький.

    Представники хімічної галузі також говорять про необхідність зниження тарифів. Так, генеральний директор УНВА «Укркокс» Анатолій Старовойт вважає, що зниження портових зборів і тарифів на вантажоперевезення по залізниці сприяли б підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств-експортерів на світовому ринку, що в умовах кризи вкрай важливо для країни. «Нам і залізниця весь час тарифи піднімає, і портові збори теж. А це дуже суттєво по всьому ланцюжку ГМК. Нам, для коксохіміків, перш за все, тому що вугілля дороге. А ми стоїмо на початку цього ланцюга, за нами піде все інше», – зазначає він.

    Олексій Голубєв, президент Союзу хіміків України, зі свого боку заявляє, що зниження портових зборів здатне активізувати експорт, зокрема, підприємств хімічної галузі. «Нам будь-яке зниження дозволить більше продукції експортувати», – говорить він.

    Індивідуальний підхід

    Аграрний ринок також не відмовився б від зниження портових зборів – його учасники відзначають, що на сьогоднішній день частка логістики в кінцевому продукті становить близько 35%. «У нас логістичні витрати доходять іноді до 35% від загальної ціни. У той час як в Європейському Союзі вони не перевищують 14%, а в Сполучених Штатах лише 9%», – говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Про це ж говорять і в Українській зерновій асоціації. «Портові збори в Україні і так високі, що позначається на кінцевій вартості товару. Чим дешевше будуть логістичні ланцюги, тим більше доходів отримають самі виробники », – зазначає президент УЗА Микола Горбачьов. Крім того, за його словами, в нинішніх умовах будь-яке зниження експорту призведе до ще більшого падіння економіки: «Ми без експорту зіткнемося з дуже великими проблемами і з курсоутворення всередині країни, і за доходами виробників. Тому як внутрішнє споживання не збільшиться ні на яку продукцію. Тому потрібно експортувати».

    Головний радник з юридичних питань і зв’язків з державними органами компанії «Бунге Україна» Ольга Копійка звертає увагу на те, що важливо не тільки зниження портових зборів, а й їх цільове використання АМПУ. Що стосується зниження зборів на 20%, то в компанії, вважають, що більш правильним буде застосування індивідуального підходу до кожного портового збору, оскільки деякі портові збори, наприклад, канальний, є найвищим портовим збором в світі, і повинен бути знижений на 70% .

    Зміна системи

    Про необхідність зниження портових зборів говорять вже не перший рік. ФРТУ зазначає, що зараз вартість заходу судна в українських портах у порівнянні з зарубіжними портами вище на 100% – 450%. Ще кілька років тому за участю фахівців Світового банку розроблялася Методика розрахунку портових зборів, згідно з якою передбачалося зниження ставок розміром до 60%. У середньостроковій перспективі це передбачало серйозний економічний ефект за рахунок залучення вантажопотоків в українські порти.

    Останній раз портові збори переглядалися в 2018 році. Тоді вдалося знизити ставки на 20%. «Зниження портових зборів з 1 січня 2018 року на 20% дозволило збільшити вантажообіг в українських портах на 21%, і досягти рівня в 160 млн т в 2019 році. Потенціал зниження портових зборів залишається на рівні 40% -50%. При подальшому зниженні портових зборів на 20%, можна буде очікувати, що річний вантажообіг в морських портах України в 2021-2025 роках збільшиться до 190 млн т», – відзначають в ФРТУ.

    Але, як каже Валерій Ткачов, член експертної ради при МІУ, не все так однозначно: «Портові збори становлять 63,2% операційних доходів АМПУ. Зниження портових зборів може вдарити по державній компанії. Наприклад, після зниження ставок портових зборів на 20% в 2018 році операційний дохід компанії істотно впав. При цьому, треба враховувати, що АМПУ щорічно приносить близько 1,7 млрд грн чистого прибутку. 90% чистого прибутку забирається в державний бюджет ».

    Тому система підтримки економіки через портові збори повинна бути комплексною – надання знижок за певною номенклатурою вантажів і певних портів, зменшення відрахувань АМПУ до держбюджету, завершення корпоратизації АМПУ. Тоді надання знижок негативно не вплине на портову галузь, вважає експерт.

    Про те ж в одному зі своїх останніх інтерв’ю на посаді керівника АМПУ говорив і Райвис Вецкаганс. Зниження зборів в 2018 році, за його словами, було вірним кроком, і Україні і далі потрібно рухатися в цьому напрямку, але одне лише зниження зборів – це не панацея для галузі і потрібно переглядати всю систему. В першу чергу, необхідно переглянути питання дивідендів. «Пора припинити метання – 75%, 50%, 90% – і встановити на законодавчому рівні розмір дивідендів. Але потрібно розуміти, що, якщо не знизити дивіденди, рівень портових зборів доведеться не знижувати, а підвищувати. Інакше інфраструктура просто розвалиться», – зазначав Вецкаганс.

    Очевидно, баланс між розміром відрахувань з чистого прибутку АМПУ і розміром портових зборів і повинен стати тим компромісним шляхом, який допоможе вистояти не тільки в періоди цейтнотів, подібних до нинішніх, а й допоможуть у подальшому стратегічно розвиватися як економіці в цілому, так і портової галузі, зокрема.

    https://cfts.org.ua





    Схожі новини
  • Зниження портових зборів дозволить знизити вартість продукції аграріїв на внутрішньому ринку – Козаченко
  • Аграрії підтримують зниження портових зборів на 20%, – УЗА
  • Мінінфраструктури зобов’язано розробити Методику розрахунку розмірів ставок портових зборів
  • 85% аграріїв України вважають несправедливим розподіл коштів держпідтримки АПК
  • «Укрцукор» просить уряд знизити мінімальну ціну на цукор

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Утриматися на плаву: Навіщо бізнес просить знизити портові збори






Більшість експортерів впевнені в необхідності зниження портових зборів – як знайти баланс з доходами морської галузі?

Пандемія коронавирусу і введені для боротьби з нею карантинні обмеження в багатьох країнах світу, включно з Україною, не тільки порушили звичний хід речей, але раптово привели до припинення виробничих процесів і поступового охолодження світової економіки. На цьому тлі влади різних країн намагаються доступними для них способами підтримати бізнес – десь виділяється фінансова допомога, хтось пропонує податкові канікули, зниження процентних ставок за кредитами або субсидії на оренду приміщень. Наприклад, в порту Гамбург введений мораторій на стягнення платежів за оренду землі та приміщень за три місяці: квітень, травень і червень. Адміністрація Суецького каналу, щоб зберегти вантажопотік і фінансові надходження, з 1 квітня збільшила знижки для танкерів-газовозів і контейнеровозів.

З огляду на, що економіка України орієнтована на експорт сировини, а він переважно здійснюється через морські порти, провідні українські експортери звернулися до уряду з пропозицією знизити ставки портових зборів.

Зокрема, в адресованому прем’єр-міністрові і керівництву МІУ листі Федерація роботодавців транспорту України, від імені її членів попросила про зниження портових зборів на 20%. Учасники ринку звертають увагу на те, що пандемія може мати довгострокові наслідки для української економіки і привести до істотного скорочення експорту і значного зниження ВВП. «У таких умовах суттєвим фактором, який може вплинути на утримання експортного потенціалу і забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, є зниження ставок портових зборів, що дозволить значно зменшити навантаження на українських виробників-експортерів і надасть їм можливість пропонувати свою продукцію на міжнародних ринках за «прохідними» цінами», – зазначають у Федерації.

При подальшому зниженні портових зборів на 20%, можна буде очікувати, що річний вантажообіг в морських портах України в 2021-2025 роках збільшиться до 190 млн т, – ФРТУ.

Разом з тим учасники ринку розуміють, що зниження зборів – це не панацея, і галузі давно потрібна якісна робота АМПУ в частині цільового використання коштів і зниження рівня відрахувань дивідендів АМПУ до держбюджету.

Виграти конкуренцію

Експерти металургійного ринку відзначають, що падіння попиту на залізну руду з боку металургійних заводів в Україні та ЄС залишає українським залізорудним підприємствам вибір або відвантажити вивільнені обсяги в Китай, або знижувати виробництво. Беручи до уваги ситуацію з курсом гривні, бізнес вважає, що всі зусилля «Укрзалізниці», портів і Міністерства інфраструктури повинні бути зосереджені на забезпеченні ритмічного вивезення продукції на експорт в повному обсязі. Зменшення витрат на логістику дозволить вітчизняним експортерам конкурувати на світовому ринку. «Якщо це не можна зробити різко хоча б в 3 рази (знизити портові збори. – ЦТС) через те, що бюджет недоотримає значну частину коштів, ми пропонуємо поетапно, хоча б відразу відсотків на 20-30 можна зробити прямо в найближчий місяць. Потім теж поступово знижувати », – говорить голова Федерації металургів Сергій Біленький.

Представники хімічної галузі також говорять про необхідність зниження тарифів. Так, генеральний директор УНВА «Укркокс» Анатолій Старовойт вважає, що зниження портових зборів і тарифів на вантажоперевезення по залізниці сприяли б підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств-експортерів на світовому ринку, що в умовах кризи вкрай важливо для країни. «Нам і залізниця весь час тарифи піднімає, і портові збори теж. А це дуже суттєво по всьому ланцюжку ГМК. Нам, для коксохіміків, перш за все, тому що вугілля дороге. А ми стоїмо на початку цього ланцюга, за нами піде все інше», – зазначає він.

Олексій Голубєв, президент Союзу хіміків України, зі свого боку заявляє, що зниження портових зборів здатне активізувати експорт, зокрема, підприємств хімічної галузі. «Нам будь-яке зниження дозволить більше продукції експортувати», – говорить він.

Індивідуальний підхід

Аграрний ринок також не відмовився б від зниження портових зборів – його учасники відзначають, що на сьогоднішній день частка логістики в кінцевому продукті становить близько 35%. «У нас логістичні витрати доходять іноді до 35% від загальної ціни. У той час як в Європейському Союзі вони не перевищують 14%, а в Сполучених Штатах лише 9%», – говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Про це ж говорять і в Українській зерновій асоціації. «Портові збори в Україні і так високі, що позначається на кінцевій вартості товару. Чим дешевше будуть логістичні ланцюги, тим більше доходів отримають самі виробники », – зазначає президент УЗА Микола Горбачьов. Крім того, за його словами, в нинішніх умовах будь-яке зниження експорту призведе до ще більшого падіння економіки: «Ми без експорту зіткнемося з дуже великими проблемами і з курсоутворення всередині країни, і за доходами виробників. Тому як внутрішнє споживання не збільшиться ні на яку продукцію. Тому потрібно експортувати».

Головний радник з юридичних питань і зв’язків з державними органами компанії «Бунге Україна» Ольга Копійка звертає увагу на те, що важливо не тільки зниження портових зборів, а й їх цільове використання АМПУ. Що стосується зниження зборів на 20%, то в компанії, вважають, що більш правильним буде застосування індивідуального підходу до кожного портового збору, оскільки деякі портові збори, наприклад, канальний, є найвищим портовим збором в світі, і повинен бути знижений на 70% .

Зміна системи

Про необхідність зниження портових зборів говорять вже не перший рік. ФРТУ зазначає, що зараз вартість заходу судна в українських портах у порівнянні з зарубіжними портами вище на 100% – 450%. Ще кілька років тому за участю фахівців Світового банку розроблялася Методика розрахунку портових зборів, згідно з якою передбачалося зниження ставок розміром до 60%. У середньостроковій перспективі це передбачало серйозний економічний ефект за рахунок залучення вантажопотоків в українські порти.

Останній раз портові збори переглядалися в 2018 році. Тоді вдалося знизити ставки на 20%. «Зниження портових зборів з 1 січня 2018 року на 20% дозволило збільшити вантажообіг в українських портах на 21%, і досягти рівня в 160 млн т в 2019 році. Потенціал зниження портових зборів залишається на рівні 40% -50%. При подальшому зниженні портових зборів на 20%, можна буде очікувати, що річний вантажообіг в морських портах України в 2021-2025 роках збільшиться до 190 млн т», – відзначають в ФРТУ.

Але, як каже Валерій Ткачов, член експертної ради при МІУ, не все так однозначно: «Портові збори становлять 63,2% операційних доходів АМПУ. Зниження портових зборів може вдарити по державній компанії. Наприклад, після зниження ставок портових зборів на 20% в 2018 році операційний дохід компанії істотно впав. При цьому, треба враховувати, що АМПУ щорічно приносить близько 1,7 млрд грн чистого прибутку. 90% чистого прибутку забирається в державний бюджет ».

Тому система підтримки економіки через портові збори повинна бути комплексною – надання знижок за певною номенклатурою вантажів і певних портів, зменшення відрахувань АМПУ до держбюджету, завершення корпоратизації АМПУ. Тоді надання знижок негативно не вплине на портову галузь, вважає експерт.

Про те ж в одному зі своїх останніх інтерв’ю на посаді керівника АМПУ говорив і Райвис Вецкаганс. Зниження зборів в 2018 році, за його словами, було вірним кроком, і Україні і далі потрібно рухатися в цьому напрямку, але одне лише зниження зборів – це не панацея для галузі і потрібно переглядати всю систему. В першу чергу, необхідно переглянути питання дивідендів. «Пора припинити метання – 75%, 50%, 90% – і встановити на законодавчому рівні розмір дивідендів. Але потрібно розуміти, що, якщо не знизити дивіденди, рівень портових зборів доведеться не знижувати, а підвищувати. Інакше інфраструктура просто розвалиться», – зазначав Вецкаганс.

Очевидно, баланс між розміром відрахувань з чистого прибутку АМПУ і розміром портових зборів і повинен стати тим компромісним шляхом, який допоможе вистояти не тільки в періоди цейтнотів, подібних до нинішніх, а й допоможуть у подальшому стратегічно розвиватися як економіці в цілому, так і портової галузі, зокрема.

https://cfts.org.ua





Схожі новини
  • Зниження портових зборів дозволить знизити вартість продукції аграріїв на внутрішньому ринку – Козаченко
  • Аграрії підтримують зниження портових зборів на 20%, – УЗА
  • Мінінфраструктури зобов’язано розробити Методику розрахунку розмірів ставок портових зборів
  • 85% аграріїв України вважають несправедливим розподіл коштів держпідтримки АПК
  • «Укрцукор» просить уряд знизити мінімальну ціну на цукор

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.