- Названо, як в Україні виконуватимуть вимогу ЄС щодо хлорпірифосу
- Аграріям доведеться вносити зміни у технології вирощування культур — аналітики
- При експорті продукції в ЄС перевіряється не тільки вміст залишків хлорпірифос – експерт
- Аграрії повинні відмовитись від хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу для збереження ринку ЄС
- До уваги аграріїв: ЄС заборонив використання ЗЗР із вмістом активних речовини на основі хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу
Заборона хлорпірифос в ЄС: Як відреагував український агроринок
У лютому цього року країни-члени ЄС схвалили пропозицію Єврокомісії знизити максимально допустимий рівень хлорпірифос і пов’язаного з ним речовини хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській та харчовій продукції. Це означає, що вже з жовтня експорт в ЄС олійних і зернових, а також продукції, виробленої із цих культур, в якій міститься понад 0,01 мг/кг зазначеного інсектициду, буде заборонений. Чи вплине це рішення на експорт української агропродукції, чи зможуть компанії-експортери за такий короткий час підлаштуватися під нові норми, і як будуть перевіряти продукцію від фермерів на відсутність хлорпірифос, розбирався BiLab за допомогою Latifundist.com.
Лабораторія BiLab
Причини заборони
Заборона була цілком очікуємою. Як писало видання EUobserver, ще в серпні 2019 року Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA), яке займається оцінкою ризику пестицидів, заявляло, що дані речовини мають «потенційну» генотоксичну і нейротоксичну дією на людський організм, зокрема, викликають нервові патології у дітей (значні затримки в розвитку в перші роки життя). Свої доводи вони підкріпили науковими дослідженнями, що проводилися за останні 20 років.
Тут варто зазначити, що в ЄС хлорпірифос був дозволений для використання з 2006 року. Але в Німеччині, Данії, Ірландії, Латвії, Литві, Німеччині, Фінляндії, Словенії та Швеції він був під забороною. Поступово до «клубу противників хлорпірифос» приєднуються і США. В даний час заборону на виробництво і продаж одного з найбільш широко використовуваних в країні ЗЗР ввели в штатах Каліфорнія, Нью-Йорк, Гаваї і Меріленд. В Орегоні, Коннектикуті і Нью-Джерсі це питання на стадії розгляду.
Застосування препаратів в Україні
За словами наукового співробітника відділу ціноутворення та аграрного напряму «Інституту аграрної економіки» Артема Педорченко, в Україні препарати на основі хлорпірифос і хлорпірифос-метилу активно використовуються для обробки посівів більшості культур, а також в якості дезінфікуючих засобів для зерносховищ. Але державну реєстрацію, як засоби обробки складів із зерном, на ці речовини немає.
У свою чергу, аналітики «УкрАгроКонсалт» відзначають, що цими препаратами обробляється близько 35-45% посівів. Всього в Україні зареєстровано 38 препаратів на основі діючої речовини хлорпірифос. Серед аграріїв найпоширенішими є: Нурелл Д (Corteva Agriscience), Пірінекс Супер (ADAMA), Ріфос (Agrosfera), Кілер (Трастчем Ко. Лтд.) та інші.
Вплив на ринок
Як зазначив в коментарі радник президента УЗА з питань кормової і харчової безпеки, Вадим Турянчик, хоча в нашій країні і відсутня заборона на використання даних речовин, але український ринок не буде ігнорувати вимоги ЄС, оскільки він займає значну частку в українському експорті. І необхідно контролювати як виробникам при виробництві, так і буде контролюватися експортерами при експорті.
Так, в 2019/2020 МР Україна експортувала 2,9 млн т ріпаку, в тому числі в ЄС – 2,8 млн т, що склало 97% від загального обсягу експорту ріпаку. У вересні-квітні 2019/20 МР експорт української соняшникової олії досяг рекордної позначки в 4,5 млн т. При цьому першими в рейтингу імпортерів української соняшникової олії виступають країни ЄС, які в 2 рази збільшили закупівлі в порівнянні з минулим роком. Саме тому зміни в регулюванні створюють серйозні ризики для експорту агропродукції на ринок ЄС, оскільки в Україні залишки хлорпірифос в багатьох продуктах все ще перевищують показник 0,01 мг/кг.
Як зазначив президент фітосанітарної асоціації України Владислав Седик, особливо багато залишків накопичується в олійних культурах і продуктах їх переробки, зокрема, олії. Пов’язано це з тим, що олійні за своєю природою є абсорбентами.
«З аналізів українських приватних лабораторій ми бачимо, що великих проблем з кукурудзою не повинно бути. А ось по олійних культурах є питання, оскільки вони можуть накопичувати залишки агрохімії», – розповів він.
Владислав Седик, президент фітосанітарної асоціації України
Владислав Седик також додав, що використання хлорпірифос не завжди означає, що в процесі виробництва ми залишкова кількість препарату. Все залежить від технології його використання.
«У рішенні країн ЄС зазначено, що допускається наявність хлорпірифос в кількості 0,01 мг/кг. А це різні речі. Тому ті, хто думає продавати і далі в ЄС свою продукцію, повинні або повністю відмовитися від використання препаратів на основі цієї речовини, або використовувати їх технологічно точно, щоб при перевірці в продукції не було залишкових кількостей», – зазначив президент фітосанітарної асоціації України.
Ризики при обробці складів
Директор лабораторії BiLab Максим Добровольський підтвердив, що препарат найбільше накопичується в соняшнику, сої та ріпаку через високий вміст масла в цих культурах. Але він додав, що зміни в європейському законодавстві торкнуться не тільки виробників олійних, а й зернових. Він порадив фермерам обережно ставитися до обробки зерносховищ цим інсектицидом.
«Є таке поняття, як контамінація. Препарат може накопичуватися в грунті або осідати на культури з пилом в зерносховищах. Візьмемо, приміром, ріпак. До нього дуже добре прилипає пил. Якщо ви не використовували препарат на культурі, але застосували його для дезінфекції складу, то пил його вбере і буде контамінантом. В результаті аналіз покаже залишкову кількість хлорпірифос в продукті. Аналогічно і по пшениці. Це курна культура. Обробили зерносховище хлорпірифос – отримали залишкову кількість. Хоча перевищення і буде невеликим – 0,02-0,15, але воно буде», – зазначив Максим Добровольський.
Максим Добровольський, директор лабораторії BiLab
Перехід на нові препарати
На думку аналітиків «УкрАгроКонсалт», введення обмежень ЄС матиме істотний вплив на експорт зерна з України в 2020/2021 МР. Вони відзначили, що в такому випадку експорт може скласти 12-14 млн т. Тому, щоб задовольнити вимоги ЄС українським аграріям вже зараз потрібно міняти технології вирощування культур.
Згідно з результатами опитування «Інституту аграрної економіки», після введення обмежень виробники мають намір використовувати препарати на основі хлорпірифос тільки для першої обробки виходячи з того, що їх період розпаду становить 20 днів. Після вони будуть використовувати інші препарати, щоб при перевірці лабораторія не виявила залишкову кількость. Як зараз йдуть справи в господарствах?
Ми поговорили з керівником департаменту розвитку та інновацій Ukrlandfarming Володимиром Фантух. Він розповів, що компанія експортує великий обсяг продукції і, щоб не було ніяких проблем з її реалізацією в ЄС, в цьому році повністю відмовилася від використання хлорпірифос, замінивши його на інсектицид іншої групи. На вартість технології захисту ця заміна не вплинула.
«Знайти на ринку препарати, які замінять хлорпірифос, проблем не було. Ми взяли аналогічні препарати, але трохи іншого змісту. Від контрактів, які ми укладали на поставку цього препарату, відмовилися. Частина препарату повернули постачальникам, і вони прийняли його без проблем», – зазначив Володимир Фантух.
Володимир Фантух, керівник департаменту розвитку та інновацій Ukrlandfarming
За його словами, препарати на основі хлорпірифос недорогі, ефективні і мають пролонговану дію, тому вони так «полюбилися» аграріям у всьому світі.
Українські фермери, які не бачать перспективи виходу на зовнішній ринок і планують торгувати тільки на внутрішньому, будуть і далі ним користуватися. А ось компанії-експортери повинні повністю відмовитися від їх використання.
«Трейдери будуть ставити перед аграріями вимоги з контролю за хлорпірифос або акти списання витрачених засобів захисту рослин. Саме за таким принципом зараз працює Китай. Він вимагає повний список ЗЗР, які були використані. Хоче бачити історію. Якщо його щось не влаштовує, то відмовляється від партії. Думаю, що і трейдери поставлять такі умови перед фермерами», – додав Володимир Фантух.
У свою чергу керівник хімічного напрямку і бренду DEFENDA компанії LNZ Group Сергій Борисов в коментарі виданню Superagronom.com зазначив, що в Україні альтернативою хлорпірифос є препарати контактної групи + неонікотиноїди.
«Якщо раніше питання по довгоносику і цукровому буряку міг вирішити тільки хлорпірифос, то зараз існують альтернативи. В Україні він застосовувався для обробки буряків і пшениці, але навіть на цих культурах його застосування щорічно зменшувалася. Те, що він не є фосфор органікою, це безумовно. Але в нашій країні дозволений препарат Б-58, у якого період розпаду набагато довше, ніж у хлорпірифос», – зазначив він.
Сергій Борисов, керівник хімічного напрямку і бренду DEFENDA компанії LNZ Group
Нові критерії закупівлі продукції
Опитування, проведене вченими «Інституту аграрної економіки» показали, що компанії-експортери українських зернових і олійних культур не будуть закуповувати в аграріїв продукції рослинництва врожаю 2020 року, в якій містяться залишки хлорперіфос і хлорперіфос-метил.
Ряд компаній вже це підтвердили. Так в «Кернел» повідомили, що вводять нові критерії закупівлі зернових і олійних культур у партнерів-сільгоспвиробників. Директор із закупівлі зернових і олійних культур Олександр Головін зазначив, що нові вимоги європейського законодавства компанія інтегрує в домовленості з партнерами-сільгоспвиробниками. З ними підпишуть додаткові угоди.
Також для аграріїв розробили спеціальні рекомендації. Зокрема, компанія просить їх повністю відмовитися від використання зазначених препаратів на кукурудзі, озимому ріпаку, соняшнику та зернових колоскових для захисту врожаю 2020 року і замінити на альтернативні. У разі, якщо в господарстві є залишки препаратів або воно закупило їх на 2020 рік, а постачальник не приймає назад, то використовувати інсектициди для захисту озимих культур в осінній період.
«Надалі при закупівлі зернових і олійних культур «Кернел» проводитиме перевірку кожної партії на утримання хлорпірифос і хлорпірифос-метилу на спеціальному обладнанні», – розповів Олександр Головін.
Олександр Головін, директор із закупівлі зернових і олійних культур компанії «Кернел»
Попросили фермерів відмовитися від використання препаратів компанії «Оліяр» (відповідне повідомлення опублікувала на своєму сайті) і «НІБУЛОН».
«В іншому випадку Україна не зможе експортувати сільськогосподарську продукцію в країни ЄС, а ціни на зернові та олійні культури можуть істотно знизитися», – йдеться в повідомленні компанії «НІБУЛОН».
Як зазначив Вадим Турянчик, при експорті в ЄС буде перевірятися не тільки наявність хлорпірифос в агропродукції, а й інші активні речовини. Тому він рекомендує українським виробникам перед поставкою продукції для переробки або в порти ознайомитися з максимально дозволеними залишками відповідно до Регламенту ЄС №396/2005 і активними речовинами, які зареєстровані та дозволені до використання на території ЄС відповідно до Регламенту ЄС №1107/2009. За його словами, отримання виробником нотифікації з боку ЄС чи RASFF (Rapid Alert System for Food and Feed) за невідповідність сировини або продукції встановленим показникам безпеки, ставить на кін не тільки його репутацію, а й репутацію всієї країни.
Де будуть тестувати?
Найголовніше питання в цій ситуації: як компаніям перевірити, чи є в експортованій продукції, залишки інсектициду? Проконтролювати, чи дійсно фермер дотримувався вимог і не застосовував препарат у своїй компанії легко. Але гарантії того, що фермер з боку буде чесний з тобою, немає. Як виявити, хто в збірній партії підсунув «нечистий» товар? Зернотрейдери рекомендують при формуванні композитної партії, відбирати проби з кожної машини. Якщо проби показали, що є відхилення від норми, то в такому випадку легко обчислити, від кого надійшов товар із залишками інсектициду. Від того, у кого велика партія.
За словами Максима Добровольського, лабораторія BiLab вже отримує запити від агрохолдингів відносного того, як їм тестувати продукцію на вхідному контролі.
«В Україні практично немає лабораторій, які б могли протестувати такий обсяг партій з мінімальною концентрацією хлорпірифос 0,01 мг / кг швидко і якісно. Ось тому агрохолдинги до нас і звертаються», – розповідає він.
Він зазначив, що аналіз робиться протягом одного дня після отримання проби. Відбір проб здійснюється або співробітниками елеватора, або фахівцями BiLab. Тут важливо, щоб проба була правильно відібрана, інакше результат буде некоректним.
Технологія дослідження
У лабораторії дослідження на визначення хлорпірифос і хлорпірифос-метилу проводяться з використанням технології газової хроматографії з тандемною мас-спектрометрією (GC-MS/MS) в режимі моніторингу множинних реакцій (MRM).
«Визначення проводиться згідно європейського методу EN 15662:2018. Коротко процедура виглядає наступним чином. Проба зерна розмелюють, відбирається проба для аналізу і проводиться екстракція водно-органічної сумішші. Отриманий екстракт (витяжку) необхідно чистити згідно методу. Одержаний очищений екстракт поміщають в прилад для подальшого тестування. Результати хроматографічного аналізу обробляються кваліфікованим персоналом. Точність і правильність результатів забезпечується використанням сертифікованих стандартних зразків та реактивів і підтверджена успішною участю в раундах FAPAS», – розповідає Максим Добровольський.
Лабораторія BiLab
Ціна запитання
Що стосується вартості послуги, то для кожного клієнта вона розраховується індивідуально.
«Ціна буде залежати від багатьох факторів, в тому числі і від місячного обсягу, який компанія готова надати. Початкова вартість близько € 90 з ПДВ. У нас діє гнучка система оплати, що важливо», – зазначив директор лабораторії.
А що ж виробники хлорпірифос?
На думку Сергія Борисова, керівника хімічного напрямку і бренду DEFENDA LNZ Group, найбільше зміни в європейському законодавстві торкнуться фермерів, оскільки вони консервативні і мають певні звички. Їм потрібен час, щоб звикнути замінювати один препарат на інший. А ось виробники хлорпірифос в цьому році не постраждають, оскільки аграрії вже закупили у них інсектициди. В майбутньому заводи-виробники, щоб зменшити фінансові втрати, замінять ці препарати на інші.
Як на український агросектор вплине нова зміна в європейському законодавстві, дізнаємося вже скоро. Але те, що для зернотрейдерів це «головний біль», факт. Їм не тільки доведеться тепер тестувати всю продукцію на залишки хлорпірифос, а й ускладнити собі життя в логістиці та експорті.
Наталія Родак, Latifundist.com
