Аграрний тиждень. Україна
» » Не може чиновник у Києві вирішувати долю пасовища під Тернополем?
» » Не може чиновник у Києві вирішувати долю пасовища під Тернополем?

    Не може чиновник у Києві вирішувати долю пасовища під Тернополем?


    Управляти на національному рівні земельними ресурсами на місцевому рівні - недоцільно, повинно відбутись повернення такого такого права громадам, яке було у них забрано на початку 2000-х років. Про це говорили спікери круглого столу “Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України”, який 25 вересня відбувся у Київській школі економіки за сприяння проекту ЄС та Світового банку "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".
    Відповідні зміни до законодавства планують внести законопроєктом №2194, який імплементує земельну реформу у частині децентралізації та дерегуляції земельних відносин. 
         
    Щодо перспектив голосування за цей законопроєкт Микола Сольський, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, розповів, що ЗПУ №2194 нині розглядає Комітет. “Підтримка у Комітеті є, якщо голосування під куполом у Верховній Раді було би сьогодні, то підтримка на 2194 була би”, - сказав він. Микола Сольський також акцентував увагу на масштабності змін, які вводяться ЗПУ 2194 та об’ємності самого документу, що зараз налічує вже понад 700 сторінок. 
    Як наголосив Роман Лещенко, голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, світові тенденції тяжіють до децентралізації у земельних відносинах. “Потрібно реалізувати право людей вільно розпоряджатися власною землею. Це наша історична місія - зробити законодавче забезпечення передачі прав на користування землями у громади”, - сказав він. Держгеокадастр у процесі децентралізації буде позбавлений низки функцій та перетвориться на сервісну інституцію з формування кадастру, агрегації геопросторових даних, інформаційного супроводу для користувачів. 

    Президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2019-2020) Тимофій Милованов зауважив, що земельна децентралізація є важливою для успішності країни та добробуту громадян: “Демократія можлива, коли є відчуття власності. Передача землі у користування громадам створює таке відчуття власності. До того ж, громади краще розуміються як управляти своєю землею, Київ не має керувати нею на національному рівні”. 
    Подібну думку висловив старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин: “Питання земельних відносин - це завжди питання місцевого життя. І коли чиновник із Києва (або призначений із Києва) вирішує, кому, в якому селі ділянку надавати і як її використовувати, це ненормально. Уряд не повинен цим опікуватися, а ключовим гравцем мають бути органи місцевого самоврядування”. 

    Як приклад Андрій Мартин вказує на неефективність Держгеокадастру при розпорядженні землею: “У Держгеокадастру є певна кількість проінвентаризованих земель с/г призначення, які формально підготовлені для проведення земельних торгів. Площа цих земель варіюється близько 250-300 тис. гектарів. Це землі, які підготували до проведення торгів, але на торги вони не потрапляють з незрозумілих причин.

    Фактично це прямий збиток для місцевих бюджетів - при мінімальних ставках орендної плати це близько мільярда гривень на рік”.
    У свою чергу професор Київської школи економіки Олег Нів’євський представив наукові напрацювання Школи на тему земельної децентралізації. Зокрема він звернув увагу на неконтрольоване зменшення державних земель: “Тільки по безоплатній приватизації в місяць в середньому приватизується 10 тис. га держземель. Бюджети громад за це нічого не отримують. Якщо врахувати, що при теперішній вартості прав оренди на державні землі на земельних аукціонах вартість державних земель можна оцінювати в 2,25 тис дол. за гектар, то за рік держава та громади втрачають на безоплатній приватизації близько 270 млн дол або 7,3 млрд грн. Для порівняння: у 2019 році загальний обсяг доходів громад від місцевих податків становив 73 млрд грн. Тобто в масштабах громад це економічні втрати близько 10% власних доходів громад”. Він також наголосив, що із передачею земель громадам потрібно поспішати, бо незабаром не залишиться що передавати.

    Євген Шаповалов, модератор платформи «Економіка та інвестиції» Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об‘єднаних територіальних громад» розповів, що асоціація підтримує цю законодавчу ініціативу. “Розвиток громад неможливий без земельної децентралізації. Адже основним ресурсом громад є ПДФО з паїв і потрібно, щоб ці гроші надходили саме громадам і вони самі розпоряджалися своїм фінансовим ресурсом. Якщо не навести порядок у земельних відносинах, то говорити про економічний розвиток на місцевому рівні буде дуже важко”, - сказав він. 

    Київська школа економіки розпочала серію круглих столів і публічних дискусій під назвою «Прозорі земельні відносини в Україні», присвячених підвищенню транспарентності в управлінні земельними ресурсами. Проєкт реалізується за сприяння ЄС та Світового банку.





    Схожі новини
  • У аграрному комітеті озвучили 6 завдань для майбутнього Мінагрополітики
  • Земельними відносинами в Україні займеться новостворений комітет
  • Аграрний комітет виніс на розгляд депутатів ВР 18 аграрних питань
  • У Раді буде Аграрний день
  • Світовий банк дає оцінку кадастровій системі України

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Не може чиновник у Києві вирішувати долю пасовища під Тернополем?


Управляти на національному рівні земельними ресурсами на місцевому рівні - недоцільно, повинно відбутись повернення такого такого права громадам, яке було у них забрано на початку 2000-х років. Про це говорили спікери круглого столу “Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України”, який 25 вересня відбувся у Київській школі економіки за сприяння проекту ЄС та Світового банку "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".
Відповідні зміни до законодавства планують внести законопроєктом №2194, який імплементує земельну реформу у частині децентралізації та дерегуляції земельних відносин. 
     
Щодо перспектив голосування за цей законопроєкт Микола Сольський, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, розповів, що ЗПУ №2194 нині розглядає Комітет. “Підтримка у Комітеті є, якщо голосування під куполом у Верховній Раді було би сьогодні, то підтримка на 2194 була би”, - сказав він. Микола Сольський також акцентував увагу на масштабності змін, які вводяться ЗПУ 2194 та об’ємності самого документу, що зараз налічує вже понад 700 сторінок. 
Як наголосив Роман Лещенко, голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, світові тенденції тяжіють до децентралізації у земельних відносинах. “Потрібно реалізувати право людей вільно розпоряджатися власною землею. Це наша історична місія - зробити законодавче забезпечення передачі прав на користування землями у громади”, - сказав він. Держгеокадастр у процесі децентралізації буде позбавлений низки функцій та перетвориться на сервісну інституцію з формування кадастру, агрегації геопросторових даних, інформаційного супроводу для користувачів. 

Президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2019-2020) Тимофій Милованов зауважив, що земельна децентралізація є важливою для успішності країни та добробуту громадян: “Демократія можлива, коли є відчуття власності. Передача землі у користування громадам створює таке відчуття власності. До того ж, громади краще розуміються як управляти своєю землею, Київ не має керувати нею на національному рівні”. 
Подібну думку висловив старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин: “Питання земельних відносин - це завжди питання місцевого життя. І коли чиновник із Києва (або призначений із Києва) вирішує, кому, в якому селі ділянку надавати і як її використовувати, це ненормально. Уряд не повинен цим опікуватися, а ключовим гравцем мають бути органи місцевого самоврядування”. 

Як приклад Андрій Мартин вказує на неефективність Держгеокадастру при розпорядженні землею: “У Держгеокадастру є певна кількість проінвентаризованих земель с/г призначення, які формально підготовлені для проведення земельних торгів. Площа цих земель варіюється близько 250-300 тис. гектарів. Це землі, які підготували до проведення торгів, але на торги вони не потрапляють з незрозумілих причин.

Фактично це прямий збиток для місцевих бюджетів - при мінімальних ставках орендної плати це близько мільярда гривень на рік”.
У свою чергу професор Київської школи економіки Олег Нів’євський представив наукові напрацювання Школи на тему земельної децентралізації. Зокрема він звернув увагу на неконтрольоване зменшення державних земель: “Тільки по безоплатній приватизації в місяць в середньому приватизується 10 тис. га держземель. Бюджети громад за це нічого не отримують. Якщо врахувати, що при теперішній вартості прав оренди на державні землі на земельних аукціонах вартість державних земель можна оцінювати в 2,25 тис дол. за гектар, то за рік держава та громади втрачають на безоплатній приватизації близько 270 млн дол або 7,3 млрд грн. Для порівняння: у 2019 році загальний обсяг доходів громад від місцевих податків становив 73 млрд грн. Тобто в масштабах громад це економічні втрати близько 10% власних доходів громад”. Він також наголосив, що із передачею земель громадам потрібно поспішати, бо незабаром не залишиться що передавати.

Євген Шаповалов, модератор платформи «Економіка та інвестиції» Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об‘єднаних територіальних громад» розповів, що асоціація підтримує цю законодавчу ініціативу. “Розвиток громад неможливий без земельної децентралізації. Адже основним ресурсом громад є ПДФО з паїв і потрібно, щоб ці гроші надходили саме громадам і вони самі розпоряджалися своїм фінансовим ресурсом. Якщо не навести порядок у земельних відносинах, то говорити про економічний розвиток на місцевому рівні буде дуже важко”, - сказав він. 

Київська школа економіки розпочала серію круглих столів і публічних дискусій під назвою «Прозорі земельні відносини в Україні», присвячених підвищенню транспарентності в управлінні земельними ресурсами. Проєкт реалізується за сприяння ЄС та Світового банку.





Схожі новини
  • У аграрному комітеті озвучили 6 завдань для майбутнього Мінагрополітики
  • Земельними відносинами в Україні займеться новостворений комітет
  • Аграрний комітет виніс на розгляд депутатів ВР 18 аграрних питань
  • У Раді буде Аграрний день
  • Світовий банк дає оцінку кадастровій системі України

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.