- Через відмову аграріїв виконувати форвардні контракти Україна може втратити $ 12 млрд
- Держава повинна забезпечити дотримання правил гри та законодавства учасниками ринку зерна
- Прес – анонс: Дефолти аграріїв за форвардними контрактами. Чи обвалить це економіку України?
- Форвардні контракти, як дзеркало довіри з боку інвесторів та партнерів
- УЗА створить реєстр недобросовісних контрагентів через дефолти на ринку зерна
Виробники і трейдери – один ланцюг, що дозволяє розвивати галузь – Президент УЗА
Ситуація на зерновому ринку України непроста. Через стрімке зростання цін на зернові, з’явилися виробники і торгові компанії, які хочуть відмовитися від виконання раніше укладених форвардних контрактів, щоб отримати надприбуток на цьому зростанні цін.
Про проблему та негативні наслідки для аграрної галузі такої поведінки учасників ринку на нещодавній
Пресконференції: «Дефолти аграріїв за форвардними контрактами. Чи обвалить це економіку України?
розказав Президент УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕРНОВОЇ АСОЦІАЦІЇ Микола Горбачьов.
Ці контракти традиційно укладаються виробниками продукції та покупцями зерна заздалегідь, і фактично є джерелом фінансування посівної кампанії – закупівлі насіння, пального, засобів захисту рослин та мінеральних добрив, та виступають суттєвим інструментом для запобігання падіння ціни під час збору врожаю протягом кількох місяців.
І найбільше прикро те, що основний мотив тих, хто відмовляється від виконання укладених контрактів не менша врожайність та загалом врожай, а вища ціна на ринку сьогодні у порівнянні з ціною укладених контрактів.
В такому випадку покупці зерна за форвардними контрактами, які згодом повинні експортувати його, продали зерно на зовнішні ринки в той же день як уклали форвардний контракт, несуть прямі збитки. Адже експортери не можуть собі дозволити зіпсувати репутацію не лише свою, а й країни в цілому, не виконавши зовнішньоторговельний контракт. Ці втрати дорівнюють різниці в ціні, по якій вони купляли зерно весною у виробників та поточній ціні на ринку.
Сьогодні експортери фінансують близько 30% посівних робіт як напряму, так і через гарантії банкам, що вони це зерно майбутнього врожаю викуплять. Тому невиконання контрактів матиме плачевні результати для галузі – приведе до зменшення фінансування та, відповідно, падіння виробництва.
За оцінками УЗА, виробники зерна навесні уклали контракти на продаж не більше 30% свого потенційного врожаю по фіксованій ціні. І сьогодні, навіть якщо вони не отримали прогнозованого обсягу врожаю, скажімо отримали на 20-30% менший, вони цілком здатні виконати підписані форвардні контракти та отримати додатковий дохід від продажу решти врожаю за поточними цінами на ринку.
Звісно, якщо фермер чи агрогосподарство, яке продало за форвардним контрактом 1000 т, а реально виросло 500 тонн зерна, не здатні виконати форвардний контракт, то в такому випадку, вони сідають за стіл переговорів і домовляються з покупцем, яким чином можна вирішити проблему в рамках контрактних зобов’язань і вийти з цієї складної ситуації. Це ділові і партнерські відносини, які будуються на роки чи навіть десятиліття. В такому випадку і виробник, і покупець знаходять спільні точки дотику і продовжують співпрацю далі.
Адже виробники і трейдери – це частинами одного ланцюжка, співпраця яких дозволяє розвивати галузь. Якщо виробники сьогодні не виконають форвардні контракти, експортери припинять фінансування – це приведе до падіння в галузі, яке нікому не потрібне.
Завдання держави в цій ситуації – забезпечити дотримання законодавства всіма учасниками ринку, не втручатися в двосторонні ринкові угоди, а натомість подумати над механізмами допомоги тим аграріям, які постраждали від погодних катаклізмів.
