04 листопада відбувся відкритий онлайн-захід «Основні зміни в законопроєкті №2194 як ключовому елементі земельної реформи».
Законопроєкт №2194 щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин пройшов перше читання ще в листопаді 2019 року. Проте через численні зміни концепції обігу сільськогосподарських земель потребував суттєвого доопрацювання початкової редакції.
«У зв’язку з тим, що в країні відбулись значні зміни в основоположному законопроєкті про обіг с/г земель, довелось також коригувати велику частину положень законопроєкту №2194. В результаті декількох циклів обговорення, десятків нарад робочих груп, опрацювання сотень пропозицій та поправок Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики 7 жовтня 2020 року узгодив фінальний варіант законопроєкту №2194 до другого читання. Розгляд законопроєкту в залі Верховної Ради очікується цього місяця, тож можна незабаром очікувати прийняття ще одного основоположного документу із пакету земельної реформи», – розповідає Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ.
Законопроєкт №2194 є вагомою частиною земельної реформи та містить низку важливих положень. Зокрема, про передачу державних с/г земель у комунальну власність, дерегуляцію землеустрою, передачу функцій контролю в земельній сфері на місця, забезпечення переважного права на купівлю земельних ділянок, запровадження принципу «єдиного вікна» у оформленні земельних ділянок, усунення різних дефектів земельного законодавства та ряд інших положень.
Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Держгеокадастру, наголосив, що Держгеокадастр підтримує положення законопроєкту №2194: «Так, відомство втратить певні важливі функції за набуття чинності документу, що сильно позначиться на роботі Держгеокадастру, адже буде зменшення не лише його функцій, а й повний перегляд структури органу. Проте ми до цього готові, тому що ті новації, які пропонуються законопроєктом №2194, потрібні для суспільства».
За словами експерта, передача земель у комунальну власність для місцевого самоврядування – це перевага територіальної громади і від децентралізації суспільство може лише виграти. Основна маса функцій управління повинна здійснюватись на місцевому рівні, а для того, щоб місцеве самоврядування ефективно функціонувало, йому необхідна матеріальна основа, якою безумовно є земля. Законопроєкт 2194 передбачає, що всі землі за межами населених пунктів мають бути передані в комунальну власність.
«Що стосується дерегуляції, на сьогодні в Держгеокадастру є багато механізмів землевпорядного контролю, які значною мірою дублюються і виникає багато бюрократичних перешкод на набуття права на земельну ділянку, – пояснює Анатолій Мірошниченко. – На наше переконання, потрібно оптимізувати землевпорядний процес, залишити єдину точку контролю при державній реєстрації земельних ділянок. Велика кількість контролюючих – це засіб забезпечення безвідповідальності, тому і тут повністю підтримуємо ті зміни, які пропонує законопроєкт 2194. Ми покладаємо на нього великі надії, і сподіваємось, що розгляд законопроєкту дійде до логічного завершення».
«Законопроєкт має довгу історію, – йому біля 8 років, і це вже третя редакція. До документу було подано близько 2,5 тис. змістовних поправок і пропозицій, тому розгляд зайняв скільки часу. Крім того, специфікою законопроєкту є те, що до нього було імплементовано як мінімум 6 значних законопроектів, і в результаті з’явилось багато осіб та відомств, інтереси яких зачіпає даний документ, і з якими потрібно знайти спільну мову. На сьогодні всі конфліктні питання знято, а документ став більшим і має 800 сторінок», – коментує Сергій Біленко, Радник Комітету з питань аграрної та земельної політики.
Досить великий блок в документі по дерегуляції, – відмінюються всі погодження документації, що стосуються формування земельних ділянок, залишаються лише деякі щодо планувальної земельної документації. «Скасовується інститут державної землевпорядної експертизи, – більш того, завдяки законопроєкту буде проведено пілотний проєкт здійснення внесення відомостей про земельні ділянки до земельного кадастру сертифікованими інженерами землевпорядниками. Ідеологія розвитку земельного законодавства повинна ґрунтуватись на тому, що головною функцією Держгеокадастру має бути не розпорядження землями, а наповнення державного земельного кадастру, саме тоді можна буде говорити про нормальний розвиток територій, інвестиційну привабливість тощо», – наголосив Сергій Біленко.
За словами Івана Фурсенка, першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, право громад розпоряджатись землями було забрано в 2002 році, і передано районним адміністраціям: «З ними співпраця місцевого самоврядування була значно краща, ніж починаючи з 2013 року, коли ці функції забрала державна агенція, і відбулась повна централізація земельних відносин в Україні, а села позбавили основного елементу планування своїх територій і подальшого розвитку. Ми як асоціація, підтримуємо законопроєкт №2194, тому що крім передачі земель с/г призначення за межами населених пунктів, він вирішує ще ряд нагальних питань для громад, таких як: встановлення меж між громадами, можливість планувати території за межами населених пунктів, контроль за ефективним використанням земельних ділянок тощо. Тому, законопроєкт невід’ємним елементом проведення земельної реформи».
Аграрна спільнота сподівається, що народні депутати підтримають цей законопроєкт, як важливу і масштабну складову земельної реформи.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) була заснована у 2007 році для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їх роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу Асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.
Детальніше про УКАБ: http://ucab.ua