- Ситуація щодо виконання форвардних контрактів досі критична, – УЗА
- Ситуація на ринку зерна з виконанням форвардних контрактів складна і досі критична – УЗА
- Держава повинна забезпечити дотримання правил гри та законодавства учасниками ринку зерна
- Цього сезону більшість аграріїв не хочуть виконувати форвардні контракти
- Україна експортувала 11,5 мільйона тонн зерна
ФОРВАРДНІ ДЕФОЛТИ: А ВІЗ І НИНІ ТАМ
Один із вузлів минулого року – непорозуміння аграріїв із трейдерами.
Одні сільгоспвиробники стверджують, що не готові виконувати свої зобов’язання, оскільки протягом сезону кардинально змінилася ситуація на світовому ринку зерна, внаслідок якої вони можуть втратити $50-70 кожній тонні, інші заявили, що фізично неспроможні поставити трейдерам законтрактовані обсяги зерна.
Між експортерами та асоціаціями агровиробників почалися дискусії, в ході яких кожна зі сторін пропонувала свої варіанти розв’язання проблеми, розглядалася навіть можливість підписання Меморандуму про взаєморозуміння під егідою уряду. Але згодом галас навколо цієї ситуації стих, про Меморандум ніхто не згадує, чи означає це, що проблема сама собою якось розв’язалася і виробники та експортери дійшли якогось компромісу?
–Ця проблема виникла через стрибок цін на кукурудзу на світових ринках, які перевершили цифри, закладені у форвардних угодах на $50-60 на тонні, це спровокувало частину аграріїв до сумнівного рішення: не виконувати укладені контракти, посилаючись на форс-мажор, викликаний неврожаєм в країні, – пояснює з президент УЗА Микола Горбачьов. – Але врожай в Україні, незважаючи на посуху, непоганий.
Ми виростили врожай №3-4 за останні десять років, тобто катастрофи немає, так є окремі регіони, які і справді серйозно постраждали від посухи.
В багатьох господарствах Одещини є підстави для невиконання угоди, але трейдер не зацікавлений у тому, щоб здирати з нього шкіру, або забирати бізнес, бо аграрій і трейдер вже багато років працюють в одній зв’язці і перебувають у залежності один від одного. А тому кожен трейдер допоможе своєму партнеру.
Ми домовилися ще два місяці назад із асоціаціями сільгоспвиробників провести спільну конференцію, на якій повинні були сказати, що зобов’язання по укладеним форвардним контрактам треба виконувати, інакше це дасть ринку негативний сигнал, а трейдери перестануть фінансувати виробничий процес. Тобто не можна підривати довіру між гравцями ринку.
Але в цей момент сільгоспвиробники запропонували підписати Меморандум, згідно з яким, держава компенсує частину боргу, а частину трейдери пробачать. Уряд нібито погодився з його змістом, але коли я запитав Висоцького, який сигнал міністерство подає ринку, то одразу вийшов прес-реліз про те, що міністерство дуже наполягає на виконанні зобов’язань, передбачених форвардними контрактами.
Всі вже давно відмовилися від цього Меморандуму, ніхто про нього вже й не згадує. Тому ніякого розвитку ситуації в позитивному напрямку поки що немає. Ми просимо державу допомогти розв’язати цю проблему у правовому полі, відповідно до її основних функцій – встановити правила гри, і добитися, щоб всі суб’єкти їх дотримувалися. Я вважаю у неї є достатньо інструментів для цього.
–Чи є вже якісь справи в судах?
–Поки що немає, тому що строк виконання контрактів наставав в листопаді, цей місяць скінчився і тепер почнуться суди.
Я розмовляв з деякими юридичними компаніями вони говорили, що позиваються за поставки у жовтні, які охоплюють невелику частинку боргів від загальної кількості, проте у грудні, я думаю, буде сніжний вал. За нашими оцінками по форварду реалізовано 6-7 млн тонн кукурудзи, із яких 2-2,5 млн т(30%) вимагатимуться через суди.–Є ті, хто хоче заробити, але ж є аграрії, які й справді постраждали від посухи, чи підуть їм назустріч експортери?
–Так, звісно, єдиної схеми немає, але в кожному окремому випадку, це питання вирішуватимуться безпосередньо з постачальником і кредитором, застосовуватимуться різні варіанти: і відстрочуватиметься виконання, і фіксуватимуться збитки, і встановлюватимуться графіки оплати і, як завжди, надаватиметься допомога з підготовкою до посівної.
Ми виходимо з того, що у трейдерів і сільгоспвиробників спільна мета – щоб Україна виробляла якомога більше зерна, в такому випадку трейдери його більше реалізують.
–Що ви думаєте про законодавчу ініціативу щодо встановлення мінімальних цін на зерно?
–Я вважаю, що це рудимент радянського минулого, Україна експортує дві третини зерна і лише третину залишає для внутрішніх потреб, якщо ми встановимо якісь мінімальні ціни і вони не відповідатимуть світовим, експорт зерна загальмується, в країні утворяться величезні залишки, що спровокує до ще більшого падіння цін, в обхід закону почнуть народжуватися різні схеми: як експортувати зерно за ціною, що вища від світової.
А тому ми категорично проти такого цінового регулювання, подібні заходи можуть вживатися до критично важливих продуктів, але як затиснути в якісь неринкові рамки 2/3 експортного товару. Для підтримки сільгоспвиробника є субсидії, податкові важелі, страхування з участю держави. Тобто треба діяти цивілізованими, а не адміністративними методами…
https://www.zerno-ua.com
