Сьогодні безоплатна приватизація землі безперспективна. Тобто це декларативні норми і, на жаль, через те, що вільною землі вже немає, то кожен бажаючий реалізувати право на безоплатну приватизацію не зможе. Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив старший проектний менеджер земельної реформи КМУ Андрій Мартин.
По-перше, певні елементи безоплатної приватизації в Україні варто залишити. Мати можливість приватизувати і надалі свої земельні ділянки повинні мати: ті громадяни, які мають на ній у своїй власності житлові чи дачні будинки; які тримали у користування землю ще 2002 року за старим земельним законодавством; отримують у власність земельні ділянки при приватизації сільськогосподарських державних чи комунальних підприємств.
Очевидно нові земельні ділянки у громадах можуть надаватися тим людям, які важливі для місцевої громади: працівники соцсфери села, постраждалі внаслідок ЧАЕС, ветерани війни.
По-друге, безоплатне отримання земельної ділянки має служити певним соціальним цілям. Її слід надавати тільки тому, хто на ній реально працюватиме. Як цього досягнути? Заборонити тим, хто отримав земельні ділянки безоплатно, на певний срок (7 років) змінювати цільове призначення землі, тобто передавати цю земельну ділянку третім особам і відчужувати її.
Можливо також варто відкоригувати норму про безоплатну приватизацію для ведення особистого селянського господарства – зменшити з 2 га до 60 соток. Для особистого селянського господарства цього, як правило, цілком достатньо.
Також необхідно відкоригувати земельне господарство України (Земельний кодекс України): прибрати норми, які дозволяли дерибанити землі лісогосподарського призначення та водного фонду. Підкреслюю, що в нас середина 2000-х років навколо Києва було роздерибанено близько 10 тис. га лісу. Це, я вважаю, неправильно, ліс має бути суспільним надбанням.
Детальніше читайте за посиланням.
Нагадаємо, у Мінагрополітики назвали норму 2 га землі кожному українцю самообманом.
ІЦ УАК за матеріалами АгроПоліт
agroconf.org