Аграрний тиждень. Україна
» » Як підготувались до старту ринку землі держава, агросектор, банки та нотаріат – підсумки круглого столу
» » Як підготувались до старту ринку землі держава, агросектор, банки та нотаріат – підсумки круглого столу

    Як підготувались до старту ринку землі держава, агросектор, банки та нотаріат – підсумки круглого столу


    Національний круглий стіл «Ринок землі: готовність держави та агросектору до повноцінного старту» став майданчиком для обговорення актуальних питань перед запровадженням в Україні з 1 липня 2021 року вільного обігу земель с/г призначення. 
    Захід відбувся в рамках реалізації проекту «Підтримка реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України», який реалізується Всеукраїнською Аграрною Радою за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.

    Робота в регіонах
    Протягом місяця – з 20 квітня по 20 травня експерти ВАР, USAID – АГРО разом з представниками обласних державних адміністрацій та головних управлінь Держгеокадастру в регіонах спілкувались з агровиробниками та представниками органів місцевого самоврядування. Було проведено 23 круглих столи в 24 областях України, в яких взяли участь 2080 учасників — представники аграрного сектору і громад. Національний круглий стіл став підсумковим заходом, для обговорення отриманої на місцях інформації.
    Як зазначила юристка ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова, протягом цього часу до організаторів надійшло понад 120 запитів щодо тлумачення норм законодавства, пропозицій, прохань роз’яснити окремі ситуації.
    «Проблемні питання, які хвилюють кожного аграрія в Україні, незалежно від місця знаходження, це: нерозподілені земельні ділянки, земельна децентралізація, технічні помилки в Держгеокадастрі, консолідація земель, статус земель колективної форми власності, тема ринку землі, яка викликала масу питань і побоювань. По кожному з них було напрацьовано ряд пропозицій, рекомендацій, які ми передамо у відповідні органи для опрацювання», — зазначила юристка.
    Виступаючи з вітальним словом голова ВАР Андрій Дикун зауважив, що за 30 років незалежності Україна нарешті наблизилися до старту ринку землі. А найголовніше те,  що прийнята модель ринку відповідає вимогам, які відстоювали українські аграрії: концентрація землі в одних руках знижена з 214 тис. га до 10 тис. га; іноземні фізичні і юридичні особи можуть купувати землі с/г призначення лише після схвалення на Всеукраїнському референдумі; встановлено перехідний період, протягом купувати землю можуть виключно фізичні особи-громадянам України тощо.
    «Нарешті відбулася і довгоочікувана реформа Держгеокадастру. Бо донедавна це був найкорумпованіший державний орган. Звісно, сільгоспвиробники мають багато запитань перед запуском ринку землі. Саме тому ВАР разом з USAID - АГРО вийшли на зв'язок з регіонами щодо підготовки сільгоспвиробників, громад до вільного обігу земель с/г призначення та підтримки реформи Держгеокадастру», — сказав очільник ВАР.

    Готовність держави 
    Про готовність держави до запуску ринку землі учасників поінформував міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко. Посадовець розповів, що завершується робота над системою земельного моніторингу, українці в режимі  реального часу зможуть мати всю інформацію про трансакції щодо земельних ділянок. В пілотному режимі уже працює Національний портал геопросторових даних. У відомстві очікують на його повноцінну роботу найближчим часом. Разом з тим, держава має ще врегулювати деякі процеси. Зокрема, прийняти у другому читанні законопроект №32052 щодо фонду гарантування кредитів, аби забезпечити доступ до ринку землі малих фермерів. Також планується розширити програму державної підтримки «Доступні кредити 5-7-9%», аби забезпечити людям, які працюють на землі, можливість купувати землю.
    «Сьогодні ми маємо необхідну підтримку всіх органів державної ради, розуміння ОТГ в частині, що стосується реалізації земельної реформи. Будь-які політичні маніпуляції з цього приводу абсолютно беззмістовні. Земельну реформу ми проводили на засадах національного компромісу з урахуванням думки усіх суб’єктів. Це поступальний рух і ніякого поспіху не має бути в цьому процесі. Перші півроку функціонування ринку землі буде проходити в максимально спокійному, сталому режимі, ми не очікуємо ніякого ажіотажу», — сказав міністр
    Що стосується законодавчого органу – парламенту, то аграрний комітет Верховної Ради сьогодні працює над тим, щоб зробити запуск ринку землі більш комфортним для його учасників, передати якомога більше управлінських і земельних питань на місця. На цьому наголосив радник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Біленко.
    «Закон про ринок землі — це компромісний закон, яким звузили коло осіб, які можуть набувати право власності на землю. Навіть юридична особа зможе купити землі лише в тому випадку, коли всі її учасники є громадянами України. Питання обігу земель, зокрема умови переважного права на викуп земель с/г призначення, регулюється і прийнятим законопроектом 2194, який зараз готується на підпис голови ВР та президента. Всі питання оформлення такого права будуть здійснюватися через нотаріуса, що в свою чергу зменшить рейдерство в агросекторі. Та найголовніше - законопроектом передбачено передача земельних повноважень на місця, а самої землі у комунальну власність. Відтепер управління землею здійснюватиметься органами місцевого самоврядування», — зазначив Сергій Біленко.
    Про можливості залучення фінансування українськими аграріями під купівлю с/г земель розповів Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

     «Є два основні етапи запуску ринку землі. З 1 липня 2021 — це купівля виключно фізичними особами-громадянами України. А вже з 1 січня 2024 року —- купівля юридичними особами. Щодо останніх, з минулого року діє урядова програма, якою передбачається щомісячна компенсація відсотків за залученими кредитами. Компенсується 1,5 облікової ставки НБУ.  Як тільки юридичні особи  матимуть можливість купувати землю і брати під це фінансування, вони автоматично можуть користуватися послугами цієї програми. Другий інструмент — портфельні гарантії. Ця програма вже діє. ДО 60% застави може взяти на себе держава. Найближчим часом з’явиться ще один інструмент фінансування – Фонд гарантування кредитів для с/г, який націлений на підтримку аграріїв, що обробляться до 500 га. Відповідний законопроект (№3205-2) вже пройшов погодження комітету до 2 читання. Очікуємо його прийняття», — зазначив він.

    Готовність банків та нотаріату
    Що стосується державної підтримки у купівлі землі, то в цьому напрямку державі потрібно приймати важливі рішення. На цьому наголосив керівник групи радників Асоціації Українських Банків Ростислав Наконечний.  
    «Якщо ми говоримо, що держава хоче підтримати фізичних осіб, простих селян, то це кредитування мікробізнесу. Наразі мікробізнес працює в більшості у тіні і потрібно приймати певні рішення, які виведуть його звідти. Крім того, я вважаю, що гарантія у 60% при кредитуванні таких осіб з боку держави для банків недостатня. Краще дати 100%-ву гарантію, обумовити з Нацбанком, щоб ця гарантія сприймалась як 100%-ве забезпечення кредиту, тоді банки зможуть кредитувати таких фізичних осіб, які наразі вважаються дефолтними. Тоді ми дійсно зможемо запустити цей ланцюг, коли малий і мікробізнес на селі зможе самостійно займатись сільським господарством, формувати звітнність і через рік-два перейти до офіційної співпраці з банком на ринкових умовах без підтримки держави», — сказав експерт. 
    Про готовність нотаріату до старту ринку землі розповіла представник Нотаріальної палати України Інна Бернацька. Вона зазначила, що нотаріуси повністю готові працювати і з земельними аукціонами, і з викупом, і з посвідченням договорів, і з видачою свідоцтва про право на спадщину. Разом з тим, зазначила експертка, ринок землі насправді відкривається не в липні. Він існує давно.
    «Ми постійно працюємо з правочинами, з земельними ділянками, з реєстрацією. І насправді ринок землі досить різнокольоровий: є чорний, є білий. І в ринок землі, справжньої купівлі-продажу, ми входимо з такою спадщиною різних документів — правових, неправових, законних, напівзаконних, які люди формували для того, щоб якимось чином здобути право власності на ділянку, не маючи права купити — що потрібне розуміння, як з цим бути. На цій стадії на сьогоднішній день є багато завдань та питань, на які держава повинна надати відповідь», —сказала Інна Бернацька.

    Практичні поради
    Під час обговорення агровиробники могли отримати і практичні рекомендації від фахівців стосовно різних аспектів земельної реформи. Зокрема, керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО Сергій Кубах розповів про пільгові умови для фермерів щодо викупу наданих їм земельних ділянок для ведення селянського фермерського господарства. Зокрема, власники таких господарств мають змогу з 1 липня викупити ділянки на пільгових умовах – без проведення аукціону, за ціною, яка дорівнює нормативно-грошовій оцінці земельних ділянок. Передбачена також можливість розстрочки платежу до 10 років, а власність набувається після сплати першого платежу.
    «Людина звертається із заявою про викуп земельної ділянки до місцевих органів самоврядування. Наразі ми уже виходимо із норм прийнятого законопроекту 2194, тому звертатись потрібно не до Держгеокадастру, а територіальної громади. До заяви додається документ, який посвідчує право користування земельною ділянкою. Якщо все відповідає закону, рада громади приймає рішення про продаж земельної ділянки, готує договір, який підписується обома сторонами та посвідчується нотаріально. Після сплати першого платежу, нотаріус чи державний реєстратор реєструє право власності в Державному реєстрі речових прав на майно. Хочу зауважити: якщо подані всі документи, виконані всі вимоги законодавча і фермер має право на викуп землі, громада немає права йому відмовити», — пояснив Сергій Кубах.





    Схожі новини
  • У Держгеокадастрі повідомили три суттєві зміни у методиці нормативної грошової оцінки землі
  • Відбулось чергове суспільне обговорення земельної реформи з територіальними громадами України
  • Після старту ринку землі громади можуть отримати понад 7 млн га сільгоспугідь
  • ВАР та USAID запрошують 28 вересня на громадські обговорення щодо управління землями ОТГ
  • Злагоджена робота є запорукою ефективної реалізації Урядових програм підтримки аграріїв, - Ковальова

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Як підготувались до старту ринку землі держава, агросектор, банки та нотаріат – підсумки круглого столу


Національний круглий стіл «Ринок землі: готовність держави та агросектору до повноцінного старту» став майданчиком для обговорення актуальних питань перед запровадженням в Україні з 1 липня 2021 року вільного обігу земель с/г призначення. 
Захід відбувся в рамках реалізації проекту «Підтримка реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України», який реалізується Всеукраїнською Аграрною Радою за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.

Робота в регіонах
Протягом місяця – з 20 квітня по 20 травня експерти ВАР, USAID – АГРО разом з представниками обласних державних адміністрацій та головних управлінь Держгеокадастру в регіонах спілкувались з агровиробниками та представниками органів місцевого самоврядування. Було проведено 23 круглих столи в 24 областях України, в яких взяли участь 2080 учасників — представники аграрного сектору і громад. Національний круглий стіл став підсумковим заходом, для обговорення отриманої на місцях інформації.
Як зазначила юристка ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова, протягом цього часу до організаторів надійшло понад 120 запитів щодо тлумачення норм законодавства, пропозицій, прохань роз’яснити окремі ситуації.
«Проблемні питання, які хвилюють кожного аграрія в Україні, незалежно від місця знаходження, це: нерозподілені земельні ділянки, земельна децентралізація, технічні помилки в Держгеокадастрі, консолідація земель, статус земель колективної форми власності, тема ринку землі, яка викликала масу питань і побоювань. По кожному з них було напрацьовано ряд пропозицій, рекомендацій, які ми передамо у відповідні органи для опрацювання», — зазначила юристка.
Виступаючи з вітальним словом голова ВАР Андрій Дикун зауважив, що за 30 років незалежності Україна нарешті наблизилися до старту ринку землі. А найголовніше те,  що прийнята модель ринку відповідає вимогам, які відстоювали українські аграрії: концентрація землі в одних руках знижена з 214 тис. га до 10 тис. га; іноземні фізичні і юридичні особи можуть купувати землі с/г призначення лише після схвалення на Всеукраїнському референдумі; встановлено перехідний період, протягом купувати землю можуть виключно фізичні особи-громадянам України тощо.
«Нарешті відбулася і довгоочікувана реформа Держгеокадастру. Бо донедавна це був найкорумпованіший державний орган. Звісно, сільгоспвиробники мають багато запитань перед запуском ринку землі. Саме тому ВАР разом з USAID - АГРО вийшли на зв'язок з регіонами щодо підготовки сільгоспвиробників, громад до вільного обігу земель с/г призначення та підтримки реформи Держгеокадастру», — сказав очільник ВАР.

Готовність держави 
Про готовність держави до запуску ринку землі учасників поінформував міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко. Посадовець розповів, що завершується робота над системою земельного моніторингу, українці в режимі  реального часу зможуть мати всю інформацію про трансакції щодо земельних ділянок. В пілотному режимі уже працює Національний портал геопросторових даних. У відомстві очікують на його повноцінну роботу найближчим часом. Разом з тим, держава має ще врегулювати деякі процеси. Зокрема, прийняти у другому читанні законопроект №32052 щодо фонду гарантування кредитів, аби забезпечити доступ до ринку землі малих фермерів. Також планується розширити програму державної підтримки «Доступні кредити 5-7-9%», аби забезпечити людям, які працюють на землі, можливість купувати землю.
«Сьогодні ми маємо необхідну підтримку всіх органів державної ради, розуміння ОТГ в частині, що стосується реалізації земельної реформи. Будь-які політичні маніпуляції з цього приводу абсолютно беззмістовні. Земельну реформу ми проводили на засадах національного компромісу з урахуванням думки усіх суб’єктів. Це поступальний рух і ніякого поспіху не має бути в цьому процесі. Перші півроку функціонування ринку землі буде проходити в максимально спокійному, сталому режимі, ми не очікуємо ніякого ажіотажу», — сказав міністр
Що стосується законодавчого органу – парламенту, то аграрний комітет Верховної Ради сьогодні працює над тим, щоб зробити запуск ринку землі більш комфортним для його учасників, передати якомога більше управлінських і земельних питань на місця. На цьому наголосив радник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Біленко.
«Закон про ринок землі — це компромісний закон, яким звузили коло осіб, які можуть набувати право власності на землю. Навіть юридична особа зможе купити землі лише в тому випадку, коли всі її учасники є громадянами України. Питання обігу земель, зокрема умови переважного права на викуп земель с/г призначення, регулюється і прийнятим законопроектом 2194, який зараз готується на підпис голови ВР та президента. Всі питання оформлення такого права будуть здійснюватися через нотаріуса, що в свою чергу зменшить рейдерство в агросекторі. Та найголовніше - законопроектом передбачено передача земельних повноважень на місця, а самої землі у комунальну власність. Відтепер управління землею здійснюватиметься органами місцевого самоврядування», — зазначив Сергій Біленко.
Про можливості залучення фінансування українськими аграріями під купівлю с/г земель розповів Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

 «Є два основні етапи запуску ринку землі. З 1 липня 2021 — це купівля виключно фізичними особами-громадянами України. А вже з 1 січня 2024 року —- купівля юридичними особами. Щодо останніх, з минулого року діє урядова програма, якою передбачається щомісячна компенсація відсотків за залученими кредитами. Компенсується 1,5 облікової ставки НБУ.  Як тільки юридичні особи  матимуть можливість купувати землю і брати під це фінансування, вони автоматично можуть користуватися послугами цієї програми. Другий інструмент — портфельні гарантії. Ця програма вже діє. ДО 60% застави може взяти на себе держава. Найближчим часом з’явиться ще один інструмент фінансування – Фонд гарантування кредитів для с/г, який націлений на підтримку аграріїв, що обробляться до 500 га. Відповідний законопроект (№3205-2) вже пройшов погодження комітету до 2 читання. Очікуємо його прийняття», — зазначив він.

Готовність банків та нотаріату
Що стосується державної підтримки у купівлі землі, то в цьому напрямку державі потрібно приймати важливі рішення. На цьому наголосив керівник групи радників Асоціації Українських Банків Ростислав Наконечний.  
«Якщо ми говоримо, що держава хоче підтримати фізичних осіб, простих селян, то це кредитування мікробізнесу. Наразі мікробізнес працює в більшості у тіні і потрібно приймати певні рішення, які виведуть його звідти. Крім того, я вважаю, що гарантія у 60% при кредитуванні таких осіб з боку держави для банків недостатня. Краще дати 100%-ву гарантію, обумовити з Нацбанком, щоб ця гарантія сприймалась як 100%-ве забезпечення кредиту, тоді банки зможуть кредитувати таких фізичних осіб, які наразі вважаються дефолтними. Тоді ми дійсно зможемо запустити цей ланцюг, коли малий і мікробізнес на селі зможе самостійно займатись сільським господарством, формувати звітнність і через рік-два перейти до офіційної співпраці з банком на ринкових умовах без підтримки держави», — сказав експерт. 
Про готовність нотаріату до старту ринку землі розповіла представник Нотаріальної палати України Інна Бернацька. Вона зазначила, що нотаріуси повністю готові працювати і з земельними аукціонами, і з викупом, і з посвідченням договорів, і з видачою свідоцтва про право на спадщину. Разом з тим, зазначила експертка, ринок землі насправді відкривається не в липні. Він існує давно.
«Ми постійно працюємо з правочинами, з земельними ділянками, з реєстрацією. І насправді ринок землі досить різнокольоровий: є чорний, є білий. І в ринок землі, справжньої купівлі-продажу, ми входимо з такою спадщиною різних документів — правових, неправових, законних, напівзаконних, які люди формували для того, щоб якимось чином здобути право власності на ділянку, не маючи права купити — що потрібне розуміння, як з цим бути. На цій стадії на сьогоднішній день є багато завдань та питань, на які держава повинна надати відповідь», —сказала Інна Бернацька.

Практичні поради
Під час обговорення агровиробники могли отримати і практичні рекомендації від фахівців стосовно різних аспектів земельної реформи. Зокрема, керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО Сергій Кубах розповів про пільгові умови для фермерів щодо викупу наданих їм земельних ділянок для ведення селянського фермерського господарства. Зокрема, власники таких господарств мають змогу з 1 липня викупити ділянки на пільгових умовах – без проведення аукціону, за ціною, яка дорівнює нормативно-грошовій оцінці земельних ділянок. Передбачена також можливість розстрочки платежу до 10 років, а власність набувається після сплати першого платежу.
«Людина звертається із заявою про викуп земельної ділянки до місцевих органів самоврядування. Наразі ми уже виходимо із норм прийнятого законопроекту 2194, тому звертатись потрібно не до Держгеокадастру, а територіальної громади. До заяви додається документ, який посвідчує право користування земельною ділянкою. Якщо все відповідає закону, рада громади приймає рішення про продаж земельної ділянки, готує договір, який підписується обома сторонами та посвідчується нотаріально. Після сплати першого платежу, нотаріус чи державний реєстратор реєструє право власності в Державному реєстрі речових прав на майно. Хочу зауважити: якщо подані всі документи, виконані всі вимоги законодавча і фермер має право на викуп землі, громада немає права йому відмовити», — пояснив Сергій Кубах.





Схожі новини
  • У Держгеокадастрі повідомили три суттєві зміни у методиці нормативної грошової оцінки землі
  • Відбулось чергове суспільне обговорення земельної реформи з територіальними громадами України
  • Після старту ринку землі громади можуть отримати понад 7 млн га сільгоспугідь
  • ВАР та USAID запрошують 28 вересня на громадські обговорення щодо управління землями ОТГ
  • Злагоджена робота є запорукою ефективної реалізації Урядових програм підтримки аграріїв, - Ковальова

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.