Ціни на соняшникову олію на українських прилавках цього року побили всі рекорди. За даними Держстату, порівняно з травнем 2020 року цей продукт подорожчав на 75,2%. Тільки з початку цього року соняшникова олія виросла в ціні на 42,7%. Зараз ціна дещо стабілізувалася, і пляшка олії в роздріб коштує близько 60 грн. Але в ній навіть менш ніж літр.
Водночас Україна є одним зі світових лідерів із виробництва та експорту соняшникової олії. Чому ж на внутрішньому ринку вона така дорога і чи може держава на це вплинути.
Чому соняшникова олія коштує так дорого?
Для подорожчання соняшникової олії в Україні є низка об'єктивних причин. Передусім – високі ціни на світових ринках.Річ у тім, що лише 7% виробленої в Україні соняшникової олії йде на внутрішній ринок. Усі решта 93% – на експорт.
"У 2021 року маємо рекордно високу ціну за 4 останні роки на українську соняшникову олію через підвищений попит, зокрема з боку Китаю, – говорить аналітикиня УКАБ Світлана Литвин. – Це автоматично піднімає ціну на цей продукт і для українського споживача".
Також на ціні соняшникової олії відбився поганий урожай минулого року: в минулому сезоні зібрали 14,6 млн тонн соняшника, а в позаминулому 15,2 млн тонн. Це впливає на баланс доступності насіння для переробки, каже експерт з питань аграрного сектора Concorde Capital Андрій Передерей. "Переробник починає конкурувати за соняшник. І ціна на сировину починає рости", – пояснив він.
Що цікаво, незважаючи на те, що Україна – головний виробник соняшникової олії, в супермаркетах, наприклад, Польщі, ціни на українську олію на 10% нижчі, ніж у наших магазинах. Як стверджує доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів'євський, проблема в різниці в оподаткуванні:
"У випадку експорту у нас нульова ставка ПДВ. А реалізація в торгових мережах бутильованої соняшникової олії відбувається за ставкою 20%. Буває, що в нас ціна на соняшникову олію в магазинах вища, ніж у країнах, у які ми продаємо, бо в них нижчий податок".
Але крім цього на ціну соняшникової олії на прилавках впливають і внутрішні чинники нашого олійного ринку.
Яка ситуація на ринку?
За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, наш ринок соняшникової олії досить розвинений. Водночас, потужностей із переробки олійних культур у нас майже в 4 рази більше, ніж самої сировини. Це ускладнює ситуацію для невеликих підприємств, які самостійно не вирощують ці культури. Тому на ринку більш впевнено почуваються ті переробники, які хоча б на 50% самі забезпечують себе сировиною. Це дає їм конкурентні переваги.
"Не хочу називати, але є окремі компанії, частка яких на ринку перевищує 30%. У них є і власна сировина, яка майже на 100% забезпечує їхні потреби. Це публічні компанії, які є лідерами ринку", – розповідає Козаченко.
Монополії – це погано, але вони досі не створювали критичних ситуацій на ринку. Так було до минулої зими, коли в парламенті ухвалили зміни до податкового законодавства і зменшили ПДВ на олійні культури з 20% до 14%, говорить Козаченко: "Це збільшило на 6% витрати підприємств, у яких немає власної сировини. Вони і так перебували в складних умовах через стрімке зростання цін на сировину та відсутність обігових коштів, а ще додалася проблема, яка збільшила собівартість виробництва. Значна частина підприємств, задіяних у виробництві, зазнала величезних збитків, їхнє майно заарештовували й викуповували. Не можу сказати, що це роблять монополісти. Але я цього не відкидаю. Ця ситуація також серйозно відбилася на ціні олії, що зменшило купівельну спроможність українських споживачів".
Деякі гравці ринку раніше заявляли, що рішення щодо ПДВ ухвалено на користь великих виробників, які самі забезпечують себе сировиною. Зокрема, в лобіюванні цього законопроєкту підозрюють власника холдингу "Кернел-Трейд" олігарха Андрія Веревського. Цей холдинг, до речі, став найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ за травень 2021-го. Держава компенсувала компанії майже 1,7 млрд грн.
Чи потрібна політика протекціонізму?
У кінці квітня Міністерство розвитку економіки й учасники ринку підписали меморандум про обмеження експорту олії. Згідно з ним встановили квоту на експорт у розмірі 5,38 млн тонн (приблизно 98% від запланованого раніше обсягу експорту).
"Певний обсяг експорту з одного боку заспокоїть внутрішній ринок (ми вже спостерігаємо стабілізацію цін), а з іншого – жодним негативним чином не вплине на вже надані міжнародні зобов'язання українських виробників соняшникової олії і збереже статус лідера на світовому ринку", – пояснює Литвин.
Деякі експерти щодо штучних обмежень ринку скептичні:
"У нас є ринкові механізми регулювання цін та обсягів, – говорить Передерей. – Політика протекціонізму працює добре, якщо і проти країни застосовується така ж політика. Але якщо ми просто не будемо давати квоту на експорт – це не ринковий механізм регулювання цін. Блокуючи експорт, ми вдаримо по валютних заощадженнях і торговельному балансу".
Нів'євський так само проти втручання в ринок і пропонує інший механізм допомоги:
"Не потрібні ні обмеження експорту, ні меморандуми, які писали, ні інші способи регулювання споживчої ціни. Економіка від цього страждає. Коли не всі громадяни можуть собі дозволити купити продукт, необхідно розвивати систему адресної продовольчої допомоги. Така програма є в багатьох країнах, навіть у США. Потрібно працювати над нею, а не втручатися в ціни".
Але Козаченко стверджує, що в умовах, що склалися ринок може знищити невеликих виробників, тому над регулюванням цін доведеться думати:
"Не думаю, що державі зараз потрібно регулювати ціни на ринку. Але з іншого боку, якщо не скасують нові норми оподаткування, це доведеться робити. Інакше окремі суб'єкти господарювання матимуть "монопольну" перевагу".
Останнім часом ціни по ф'ючерсах на соняшникову олію почали знижуватися, тому зараз складаються об'єктивні обставини, щоб і ціни на наших прилавках почали падати. Але чи зможуть ціни на соняшникову олію дійти до прийнятного рівня, враховуючи умови на нашому ринку – поки сказати складно.
ІЦ УАК за матеріалами obozrevatel
agroconf.org