- Тарас Качка: важливе завдання на кліматичному форумі в Глазго – залучити фінанси під бізнес-проекти зі скорочення викидів СО2
- Україна та Чилі активізують діалог щодо торговельно-економічного співробітництва
- Україна презентує свій досвід з трансформації системи харчування на Саміті ООН з продовольчих систем
- Україна посилює співпрацю з GAFTA щодо пріоритетних питань у торгівлі зерном
- На боротьбу з глобальним потеплінням Австралія виділила $2 млрд. Найбільше отримає агросектор
Україна у Глазго презентує свої проекти з декарбонізації
Представники уряду України та бізнесу (аграрного у тому числі) на початку листопада представлять порядок денний з декарбонізації до 2030 року на саміті ООН з питань глобальної політики щодо зміни клімату. Одне з ключових питань – джерела фінансування на українські бізнес-проекти зі зменшення викидів СО2 викидів. Про це заявили учасники круглого столу «Життя до Глазго напередодні надважливих рішень світової спільноти зі зміни клімату», організованого UBTA.
«Ми як країна, з перехідною економікою, претендуємо на отримання фінансування від інших країн чи міжнародних фінансових фондів… Важливо, щоб міжнародні банки розвитку фінансували проекти з трансформації – хоч вугілля стає темою табуйованою у кліматичному контексті і фінансовому світі. Але проекти трансформації вугільних регіонів є правильними і ця лінія є найголовнішою для нас», – каже заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.
Експертка з охорони довкілля UBTA Тамара Кутонова, його доповнила: "Оскільки Україна — це країна, що розвивається, не зрозуміло чи дійдуть до України кошти із фонду фінансування країн, що розвиваються. Його обсяг має складати $100 млрд щорічно, але найбільше наповнення відбулось у 2018 р. – $79 млрд, з них 74% – займи (не гранти), цього року є вже $90 млрд».
За її словами, тренд декарбонізації зачепить кожну країну у світі і Україна не стане винятком.
Як повідомила Кутонова, на сьогодні із 191 Сторін Паризької угоди:
лише 113 подали оновлені НВВ (Національно-визначений внесок)
не подали оновлений документ: Китай, Індія, Саудівська Аравія та Південна Африка
кліматичні плани, представлені на сьогодні означають, що до 2030 року викиди фактично зростуть на 16%, що може призвести до підвищення температури на 2,7°C вище доіндустріального рівня.
За словами експертки з охорони довкілля UBTA, низка країн вже сьогодні може отримати проблеми через недотримання необхідних для зменшення викидів кроків.
Градація країн має наступний вигляд:
Чорний список (критично недостатньо дій) – РФ, Саудівська Аравія та Сингапур
Червоний (дуже недостатньо дій) – Бразилія, Австралія, Китай, Індія, Південна Корея та Україна
Помаранчевий (недостатньо дій) – ЄС, Японія, США
Зелений – тільки африканська Гамбія.
Нагадаємо, що UBTA Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ) від імені українського бізнесу надали Денису Шмигалю, Прем'єр-міністру України та відповідним Міністерствам «Звіт щодо визначення Другого Національного визначеного внеску (НВВ-2) України до Паризької кліматичної угоди» та підготували пропозиції до проєкту НВВ-2 із використанням Міжнародної методики та актуальних показників галузей.
ІЦ УАК за матеріалами agropolit
agroconf.org
