Трактори по талонах, або як виник дефіцит сільгосптехніки

20 October, Розділ Новини, переглядів 1 135

Слідом за ростом цін на енергоносії та сировину з-за кордону почали надходити тривожні чутки про неможливість купити трактор, комбайн чи сівалку. Навіть попередньо замовлені одиниці нібито не будуть поставлені у відведені терміни і замовлення просто скасовують або відкладають на невизначений час.

Підтвердження цієї інформації ми отримали як від компаній-дистриб’юторів техніки в Україні, так і з закордонних ЗМІ. Зокрема у виданні farm-connexion.com повідомили про зупинку роботи окремих заводів промислової групи CNH у Європі. Цьому концерну належать торгові марки сільгосптехніки Case IH, New Holland та Steyr.

І це лише початок. За даними опитування, проведеного CEMA (організація, що представляє європейських виробників сільгоспмашин), 40% опитаних виробників очікують зупинки заводів вже у найближчі 6 місяців.

Про можливу зупинку виробництва почали говорити ще у липні, коли не було ні дорогого газу, ні серйозних змін коронавірусної ситуації. Але вже почались перебої з постачанням певних запчастин. Насамперед мова йшла про високотехнологічні компоненти: чіпи та системи управління. Та ж сама група компаній CNH має у Європі заводи з виробництва трансмісій, двигунів, кузовних частин та складання готової техніки, але всі ці підприємства замовляли значну частину технологічного «начиння» в Азії.

Ще навесні почались затримки з постачанням цих компонентів, пов’язані з двома факторами: дефіцитом виробництва мікрочипів та колосальним зростанням попиту.

Також наклались деякі локальні проблеми окремих виробників, як-от страйк працівників компанії John Deere, що почався минулого тижня. Понад 10 000 працівників заводів компанії у США вирішили зупинити роботу після того, як не змогли домовитись із керівництвом про розмір підвищення зарплат.

Основними причинами зупинки роботи заводів є:

нестача мікрочипів;

стрімке зростання попиту на трактори та іншу сільськогосподарську техніку;

здорожчання металу.

Ситуація з дефіцитом сільгосптехніки — не унікальна. Аналогічні процеси відбуваються в автопромі — у березні-квітні були проблеми з випуском нових авто навіть у заводів Tesla. Те саме стосується ринку електроніки, телекомунікацій і навіть одягу, постачання якого теж зараз відбувається зі збоями через надмірне зростання попиту і нестачу потужностей логістики та виробництва.

На жаль, ситуація не виправиться сама собою без усунення першопричини — популізму урядів провідних держав світу. Якщо після кризи 2008-2009 років усім довелось затягнути паски, підвищити ефективність виробництва, скоротити збиткові галузі та напрямки, то із настанням нової «коронавірусної» кризи дії були протилежними.

Трильйони доларів спрямовані на допомогу по безробіттю, на виплати малозаможним верствам, підтримку населення у державах «третього світу». Різке збільшення «бюджету проїдання» викликало сплеск попиту серед споживачів, який потягнув за собою споживчу інфляцію.

Натомість збільшення інвестицій не відбулось — інвестори дуже і дуже обережно вкладають свої гроші. Тому жодних глобальних рішень, спрямованих на покращення логістичних ланцюжків, немає. А це означає, що навіть після нормалізації поточної ситуації рано чи пізно виникне нова, найімовірніше — криза перевиробництва і скорочення потужностей, криза гіперінфляції та нестабільності ринків. Власне, нічого нового для історії та економіки, уроків яких ніхто не засвоює.

ІЦ УАК за матеріалами kurkul

agroconf.org