- Цифрова бюрократія сприяє зміцненню економіки країни та мінімізації корупції
- Запобіжники для чесного ринку землі в Україні
- У серпні в Україні продали землі на 30% більше, ніж у липні
- Мінагрополітики запустило широкомасштабне опитування аграріїв
- Цифрова трансформація агросфери відбуватиметься на двох рівнях – Мінагрополітики
Данські IT-фахівці допоможуть Україні стати цифровою державою
Данські спеціалісти у сфері цифровізації надаватимуть постійні консультації та іншу допомогу українським урядовцям, які впроваджують цифрові трансформації в Україні.
Про це за результатами робочого візиту до Королівства Данія повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.
«На сьогодні в світі існує дуже багато моделей цифровізації. Ми хочемо залучати в Україну досвід країн-лідерів у цьому питанні, зокрема Данії. Вона має багато успішних кейсів в напрямах залучення фінансування в проекти з цифровізації, співпраці зі стейкхолдерами, розбудови цифрової інфраструктури. Цей досвід привів країну до глобальних проектів і рішень, новітнього підходу до управління різними секторами економіки, зокрема і сільськогосподарським. Сьогодні Данія готова цим досвідом ділитися з Україною, ми цьому раді і повинні скористатися такою нагодою», – розповів Тарас Дзьоба.
За його словами, на сьогодні Мінагрополітики розглядатиме можливість залучення готових данських ІТ-рішень, щоб цифровий підхід України відбувся максимально стрімко та фахово.
Зокрема, уже домовлено про запуск у Мінагрополітики пілотного проекту з CBrainF2 із платформою F2. Це екосистема ефективного електронного документообігу, чатів, систем узгоджень, автентифікації всіх дій через єдиний цифровий логін. Нею вже успішно користуються користуються 17 міністерств та 75 агентств Королівства Данія, а також міністерства США, ОАЕ, Німеччини. Залучення фінансування до цього пілотного проекта розглядатиметься через Агентство сприяння експорту Данії.
«Сьогодні данські компанії та урядові організації стають дата-орієнтованими, або data-driven. Це передбачає значну роботу з аналізом даних із постійним орієнтиром на майбутнє та розвиток. Такий аналіз вивчає контекст діяльності та дає рекомендації (з відповідними обґрунтуваннями) щодо подальших дій. Процес зведено до автоматизму, але всі стратегічні рішення ухвалюються лише на підставі регулярних детальних аналізів. Такий підхід економить час, гроші та дозволяє набирати максимально стрімких темпів розвитку. Тому дата-грамотність стане корисною і українським державним та муніципальним організаціям, приватним компаніям», – розповів Тарас Дзьоба.
ІЦ УАК за матеріалами minagro
agroconf.org
