- Овочі — лідери подорожчання у 2019 р.
- В Україні у вересні рекордно подорожчала гречка
- Хліб до кінця знову подорожчає
- Підстав для подорожчання соціальних сортів хліба у столиці немає - КМДА
- Добкін не виключає подорожчання соціальних сортів хліба у Харківській області
На тлі подорожчання енергоносіїв в Україні різко зросли ціни на соціальні харчові продукти
В Україні зафіксували значне подорожчання низки продовольчих продуктів, зокрема соціальних. І все це — на тлі очевидної неготовності держави до опалювального сезону та «холодної зими», яку прогнозують синоптики. Відтак в Україні на тлі енергетичної кризи може спалахнути й продовольча.
Зростання цін на продукти першої необхідності у роздрібній мережі має тривожну тенденцію. Адже виробникам через енергетичну кризу доводиться підвищувати ціни, і дехто грає на спекулятивних опціях, наголошує віцепрезидентка НААН, Ануш Балян.
За даними офіційної статистики, в Україні подорожчала низка соціальних продуктів, таких як крупи, макаронні вироби, борошно й хліб.
"Кілограм гречки вже здорожчав на 17,5%, рису – майже на 28%, манної крупи – на 17,3%. На 20-22% зросла вартість хліба популярних сортів. Сезон цукроваріння лише розгортається, а вартість цукру вже підскочила на 27-30%. До 45-50 гривень за десяток зросла вартість яєць у магазинах, і це тільки проміжний показник. Але і цей стрибок не настільки разючий, як ціни на олію, яка здорожчала на 67%", – зазначила Балян.
Однак справжнім ціновим лідером став продукт, який звикли вважати українським національним надбанням – сало. Перехід свиноферм на м'ясні породи спричинив стрімке зростання вартості соціальної закуски. На ринках столиці найдешевше сало вартує 170-180 гривень, а кращі сорти – 350. І це – попри рекордний імпорт дешевої свинини з Європи, який сягнув понад 6 тисяч тонн.
Так само здорожчання сала та м'яса на тлі підвищення цін на енергоносії спричинило «ефект доміно» у м'ясопереробці. Так, індекс росту цін на ковбасні вироби та сосиски сягнув 104%.
"Дуже часто диспропорція між цінами виробника та цінами на продукти у роздрібі є шаленою. Але ж, за твердженням закону Парето, 20% зусиль дають 80% результату. І навпаки. Тож українська торгівля чітко дотримується такої догми", – коментує Ануш Валеріївна.
Вона також зауважила, що низку вітчизняних харчових продуктів переважно вивозять за кордон, і це також зумовлює підвищення цін на внутрішньому ринку. Зокрема, Україна експортує близько 80 тисяч тонн меду, що становить понад 90% від його виробництва. Відтак вартість цього продукту для українців сягнула 400 грн за літр.
На думку науковиці, така диспропорція цін може спровокувати настання не лише енергетичної, але й продовольчої кризи.
"Ми, аграрії, переймаємося тим, щоб на тлі здорожчання електрики та газу прийдешня зима ще й не була голодною. Насамперед для українців, чиї доходи вже з'їдають ціни, що стрімко зростають. Добре, що цим займаються ООН та доброчинці. Ілон Маск вже веде переговори з ООН про те, як вони можуть витратити його 6 мільярдів доларів на боротьбу з голодом у світі. Чи не час наслідувати приклад й українським багатіям? Тим більше, що у них в руках ринок енергоносіїв, а це – фактична влада", – резюмувала віцепрезидентка НААН.
ІЦ УАК за матеріалами naas
agroconf.org
