- Україна вдячна європейським державам за те, що вони йдуть назустріч у вирішенні проблем – Павло Коваль
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
- Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль
- Виробництво насіння соняшнику на тіньовому ринку досягає 25%
- Виробництво соняшникової олії на кінець року становитиме 3,1 млн тонн
росія шантажує продовольством весь світ - Павло Коваль
Генеральний директор української аграрної конфедерації Павло Коваль розповів журналістам «УНІАН» про ситуацію із соняшником. Говорили також і про продовольчу безпеку в цілому.
Коли ми кажемо про ризики голоду, то тут треба розділити продовольчу безпеку України та продовольчу безпеку світу.
Україна є одним із лідерів, коли мова йде про виробництво й експорт насіння соняшника, соняшникової олії та шроту.
Близько 60% соняшникової олії експортує саме Україна, зокрема до країн Африки й Азії.
Так, деякі проблеми з власною продовольчою безпекою починає відчувати Індія, яка є одним із імпортерів української аграрної продукції.
А сусідній до Індії Пакистан на одному з останніх тендерів оголосив намір придбати продовольчу пшеницю за 536 дол./т. Ця ціна є приблизно у 2,5 раза вищою за ту, яка була до 24 лютого.
Тож, скоро для частини населення ряду країн навіть купити хліб буде проблемою.
Минулого року Україна встановила рекорд врожаю зернових та олійних культур.
Але вивезти цей врожай нам не дала росія.
«Технічно нереально реалізувати 20-25 млн т зерна й іншої аграрної продукції до початку нового врожаю», - зазначив Павло Коваль.
Сьогодні в Україні залишається близько 4,5 млн тонн насіння соняшника, яке треба переробити, та у вигляді продуктів переробки соняшника вивезти на експорт.
На даний час, вагони з олією стоять у черзі понад як 30-40 днів на переходах із сусідніми країнами.
«Технічно, ні ми, ні наші західні партнери, не були готові до того, щоб через залізничні переходи проводити тисячі вагонів із зерном, шротами, олією та іншою продукцією. Тож це не із-зі того, що хтось погано працює, хоча і є певний потенціал.
Хоча західні країни, як Польща, йдуть назустріч, але технічні проблеми: ширина колії, перевантажувальні потужності, європейський трафік, потужності європейських портів, наявність вагонів – це ті фактори, які не дозволяють планомірно відвантажувати на експорт необхідний обсяг продукції», - зазначив генеральний директор Української аграрної конфедерації.
Україна цьогоріч може виробити близько 6 млн тонн соняшникової олії, а внутрішня потреба складає приблизно 450-480 тис. тонн. Тож кількість виробленої продукції перевищує внутрішнє споживання у 12 разів. Ми є нетто-експортером олії та шротів.
«Переробні заводити частково призупиняють своє виробництво, бо на сьогоднішній день ми затарені – і шротами, і олією.
Ціна на шрот впала до 200 дол./т, і це майже у 2 раза нижче за довоєнний період. У нас просто нема такого великого споживання цієї продукції.
Тож треба розуміти, що це буде економічний удар по виробникам і переробникам», - повідомив Павло Коваль.
Під кінець свого виступу, генеральний директор УАК з ведучим проаналізували супутникові знімки, на яких видно, як на кораблі вантажать вкрадене українські зерно. Московські пропагандистські війська називають це «експортом українського зерна до росії».
Також на московії заявляють про начебто рекордний врожай. Але очевидно, за рахунок яких територій (українських), вони прогнозують такі високі показники.
Нагадаємо, з тимчасово окупованих українських територій російські мародерські війська вивезли понад 500 тис. тонн зерна. Кораблі з краденим зерном були помічені у портах Сирії.
Тож, Павло Коваль і ведучі дійшли висновку, що продовольство для росії – це в першу чергу зброя, якою, на її думку, можна шантажувати цілий світ.
ІЦ УАК за матеріалами УНІАН
agroconf.org
